Лосось стрибає, а вугор б'є рекорд: 7 цікавих фактів про риб, що мігрують
25 травня людство відзначає Всесвітній день міграції риб (World Fish Migration Day).
Цей день потрібний, аби нагадати про необхідність збереження та відновлення вільнотекучих річок.
Адже нині багато видів мігруючих риб перебувають під загрозою, розповіли УП. Життя у природоохоронній організації WWF-Україна.
Природозахисники розповіли 7 цікавих фактів про міграцію і риб, що мандрують.
1. Риби можуть долати тисячі кілометрів і "мандрувати" через річки, моря та океани.
Щодня, щомісяця і щороку мігруючі види риб долають короткі та довгі дистанції до місць нагулу, щоб завершити свій життєвий цикл чи навпаки – продовжити його, розповідають експерти WWF-Україна. Деякі мігруючі риби подорожують вверх або вниз за течією річок, інші – між річками та океанами, а декотрі – через океани.
Лосось мігрує вгору проти річкової течії, щоб нереститися в тому самому місці, де він народився. Вугор народжується в океані, але мігрує на величезні відстані, щоб провести життя в річках.
Акула-бик мігрує вгору річками та назад через океани для розмноження та пошуку їжі. Багато видів риб долають величезні відстані, щоб дістатися до місць нересту, де вони відкладають ікру.
"Мігруючі риби відіграють життєво важливу роль у підтримці здоров'я водних екосистем. Вони переносять поживні речовини, контролюють популяції інших видів та сприяють підтриманню біорізноманіття.
Вони також мають економічне значення, адже забезпечують розвиток світового рибного промислу і туризму", – розповідають у WWF-Україна.
2. Вугор європейський – рекордсмен на довгі дистанції серед мігруючих риб.
Вугор європейський річковий здійснює особливо епічні подорожі завдовжки близько 16 тисяч кілометрів.
"Ці риби вилуплюються з ікринок в Саргасовому морі. Як личинки (прозорі "скляні" вугрі) вони витрачають близько двох років на мандри за допомогою течії Гольфстрім навколо Північної Атлантики.
Після довгої мандрівки вони зрештою перетворюються на свою темну дорослу форму та оселяються у річках", – розповідають експерти фонду.
3. Лососі під час міграції можуть стрибати у висоту.
Зазвичай лососі стрибають на 1,2 метра, перестрибуючи через не надто високі перешкоди. Науковці також фіксували рекордні стрибки цього виду до 3,65 метра, і тоді лососі долали більші перешкоди, як-от водоспад.
4. Риба може мігрувати із солоної води у прісну чи навпаки.
Міграція із солоної води у прісну називається анадромною, а зворотна – катадромною.
Риби-анадроми живуть у морі, але піднімаються вверх за течією річок для розмноження (це осетрові, лососеві). Риби-катадроми живуть у прісних водах, але розмножуються в морі (як-от вугор прісноводний).
Є й такі, що переміщуються на далекі дистанції, але виключно в межах морів чи прісних вод.
5. Лососеві запрограмовані на смерть практично відразу після нересту.
Їхні тіла починають руйнуватися, а поживні речовини, що містяться в них, повільно вимиваються. Вони стають поживою для інших водних живих істот та молоді – це вагомий вклад у виживання наступного покоління. Цим представники родини Лососеві (Salmonidae) відрізняються від інших риб-"туристів".
6. Вільнотекучі річки потрібні не лише рибам.
Безперешкодна міграція також важлива для водних безхребетних, видр, річкових дельфінів, рибоїдних птахів, навіть ведмедів та людей!
Також вільнотекучі річки потрібні для міграції седиментів (частинок породи, землі чи біологічних матеріалів, які переносяться водою і потім осідають в інших місцях).
"Ось чому важливо зберігати та відновлювати вільнотекучі річки. Зокрема, загальноєвропейський проєкт "Відкриті річки" покликаний дослідити наявні перешкоди для відновлення вільної течії річок в межах усього басейну Дунаю", – кажуть природоохоронці.
7. В Україні також є мігруючі види риб.
За даними WWF, в Україні загалом налічується 249 видів міног і риб, які відносяться до 149 родів, 65 родин, 23 рядів та 3 класів. З них понад 17% – мігруючі.
Є прохідні види, які здійснюють довготривалі далекі міграції (частина їхнього життя проходить у морі, а частина – у річках), і напівпрохідні (вони заходять у річки для нересту, але високо не підіймаються).
Науковці додають, що мігруючі види найбільше потребують збереження і відновлення вільнотекучих річок, а також здорових екосистем.
"Греблі та інші штучні бар'єри порушують міграційні шляхи та "відрізають" риб від місць нересту. Подолати цю проблему дозволить створення спеціальних рибних проходів у греблях, а також знесення штучних перешкод, що вже не виконують своїх функцій", – наголошують у WWF-Україна.
А надмірний вилов риби – порушує здоров'я популяцій і шкодить цінним видам, наголошують природозахисники.
Нагадаємо, вчені з'ясували, що за 50 років популяція мігруючої риби зменшилася на понад 80%.
