Як підготувати домашнього улюбленця до появи маляти в домі? Поради експертів
Поява новонародженої дитини в родині – подія, до якої потрібно підготуватися не лише батькам, але й домашнім улюбленцям Тваринам потрібен час на адаптацію, щоб "прийняти" нову людину в сім’ї.
Як підготувати собаку чи кота до появи немовляти, з чого слід почати, та яким має бути їхнє знайомство, для "УП. Життя" розповіли ветеринарна лікарка і зоопсихологиня Анна Федоришина та зоопсихологиня і кінологиня Тетяна Шуляк.
Коли варто розпочати підготовку тварини до появи дитини?
За словами Анни Федоришиної, підготовку чотирилапого до появи маляти слід розпочати ще на етапі планування вагітності, або коли жінка дізналася, що при надії.
"Раджу розпочати підготовку якомога раніше і не відкладати.
Також якщо у тварини є певні захворювання чи прояви проблемної поведінки, то варто негайно розпочати лікування, щоб не було загроз здоров’ю вагітної чи майбутньої дитини", – зазначила ветлікарка.
З чого почати?
Познайомте тварину з новими предметами побуту – ліжечком, дитячим візком, іграшками (особливо будуть корисними ті, які видають звуки).
Готуйте улюбленця до нового розпорядку дня, якого ви будете дотримуватися після народження дитини. Це варто починати робити ще під час вагітності.
"Якщо ви грались чи гуляли з чотирилапим улюбленцем 2-3 години щодня, але розумієте, що коли народиться дитина, такої можливості не буде, то намагайтеся змінювати цей режим до того, який буде зручним після народження маляти.
Наприклад, ви звикли одночасно гладити кота та проглядати соцмережі. Вам варто продовжувати дотримуватися цього ритуалу й після появи дитини, щоб тварина не відчувала браку уваги і в майбутньому не "ревнувала" до немовляти.
Натомість якщо після народження малюка вже незручно це робити – переносимо цей ритуал на іншу частину доби, але тварина має знати, що протягом дня у неї є час з її людиною", – каже Тетяна Шуляк.
Підготуйте тварину до дитячого плачу. Гучний плач може викликати в улюбленця стрес чи тривогу. Щоб запобігти небажаній поведінці та допомогти собаці чи коту адаптуватися до нових умов життя, в американському товаристві захисту тварин Animal Humane Society радять вмикати відео з дитячими звуками до народження дитини.
"Спочатку вмикайте відеозапис на низькій гучності, поки ваш домашній улюбленець їсть або грається. З кожним разом гучність варто поступово збільшувати, доки тварині не стане легше сприймати звуки. Дайте собаці чи коту дитячі іграшки та інші звукові пристрої до появи дитини", – пояснили в організації.
Окрім того, у дитячі пелюшки чи речі можна класти смаколик.
"Це варто робити для того, щоб сформувати позитивний досвід з новим запахом, коли дитина вже з’явилася. Щоб собака чи кіт сприйняли його таким, що не несе для них жодної загрози", – зазначила кінологиня Тетяна Шуляк.
Після контакту з домашніми тваринами речі малюка можуть забруднитися шерстю, слиною чи іншими речовинами. Щоб одяг та пелюшки були чистими, їх необхідно випрати. Педіатри радять використовувати гіпоалергенні порошки чи кондиціонери, у складі яких немає агресивних компонентів. Опісля варто ввімкнути додаткове полоскання.
Важливо, щоб речі малюка та чотирилапого члена родини зберігалися окремо.
Не варто хвилюватися, що собака чи кіт "переплутає" їжу з дитиною, адже запах немовляти значно відрізняється від улюблених ласощів. Собаки та коти мають доволі гострий нюх, щоб розрізнити ці запахи. До того ж чотирилапі здатні відрізнити людину від смаколика.
Водночас експертки закликають не залишати собаку чи кота з дитиною наодинці навіть якщо ви виходите з кімнати на короткий час. Взаємодія тварини з немовлям має відбутися винятково під наглядом дорослих.
Ще до народження дитини запах мами змінюється, що може дезорієнтувати тварину. Щоб тварина плавно адаптувалася до змін, важливо, щоб вона постійно перебувала в сім'ї.
Коли жінка в пологовому будинку, то тварина може хвилюватися, адже один з її опікунів зникає на декілька днів. Тетяна Шуляк каже, у ці моменти господарям варто намагатися поводитися максимально спокійно та дотримуватися режиму.
"Якщо госпіталізація планова, то, можливо, за тиждень можна запросити когось сидіти з твариною, щоб вона звикла до нової людини", – каже експертка.
Скільки часу потрібно на підготовку?
За словами Тетяни Шуляк, часових обмежень немає. Все залежить від темпераменту та нервової системи тварини.
Як організувати простір вдома?
Якщо для дитини виділили окрему кімнату, то її заздалегідь потрібно зачинити, щоб тварина не вважала її своєю територією, яку потім "забере" новий член сім’ї. Познайомити собаку чи кота з новими предметами побуту варто на "нейтральній території".
Якщо у батьків спільний сон з дитиною, то найкращим рішенням буде приставне ліжечко.
"Якщо ви бачите, що тварині там (у дитячому ліжку – ред.) добре, то можна щось подібне вигадати й для неї, зробити його місце зручним. Тобто запропонувати альтернативу.
Наприклад, облаштуйте йому комфортне м’яке місце, яке буде зручнішим за дитяче ліжечко. Цілком нормально, щоб тварина у ньому перебувала (поки немає дитини). Це навіть хороший знак, який свідчить, що тваринка почуває себе спокійно", – пояснила Тетяна Шуляк.
Важливо облаштувати комфорт й для кота. Слід створити для нього затишний куточок, де він почуватиметься в безпеці. Це може бути полиця, котячий будинок чи інше місце.
Якщо ж навпаки, ви плануєте "переселити" тварину в іншу кімнату, то робити це потрібно м’яко: поступово перенести всі речі, спальне місце, щоб вона звикла, що тепер "житиме" окремо. Будь-яка різка зміна поведінки власників, режиму дня може лякати і провокувати небажану реакцію, стверджують фахівчині із зоопсихології.
"Якщо тварина не любить спати з вами, то переселити її буде легше, а якщо у кімнаті розташовані, до прикладу, миска, вода, лоток, лежанка, то може бути важче.
"Переселення" варто зробити поступовим, знайти таке ж з точки зору кота комфортне місце для нього і його речей, і тоді він сам переїде, бо там такі ж, а може й кращі умови.
З собаками можуть бути труднощі, адже вони більш соціальні і мають спільний сон з господарем. Якщо "переїзд" ніяк не відбувається, тоді краще попрацювати з кінологом, щоб в улюбленця сім’ї не виникло тривоги", – зазначила Тетяна Шуляк.
Як "познайомити" тварину з немовлям?
Анна Федоришина каже, емоційний стан впливає на те, як пройде перша зустріч немовляти з домашнім улюбленцем.
"Якщо хвилюватись, боятись, нервувати у момент першого знайомства, кіт/собака будуть відчувати це і думатимуть, що дитина може бути небезпечною для них.
Якщо ж батьки розслаблені, спокійні, радісні, тоді й тварині передасться цей внутрішній стан і знайомство пройде краще", – зауважила Анна.
Не примушуйте тварину до контакту, якщо та не хоче. Натомість краще залишити її в ролі спостерігача та хвалити за гарну спокійну поведінку смаколиком.
"Якщо у вас кіт, тоді слід підготувати завчасно простір на висоті, звідки він матиме змогу спостерігати за малюком.
Якщо у вас мешкає собака, тоді треба зважати на її розмір і активність. Найкраще почати знайомство з того, щоб дати понюхати дитину та похвалити собаку звичним для нього способом.
Якщо собака має високий рівень активності, можна розглянути розмежування різними бар'єрами, які надалі можна використати для створення безпечних умов для немовляти", – зауважила Анна Федоришина.
Тетяна Шуляк зазначає, що на тварину не можна кричати та в жодному разі не застосовувати покарання.
"Якщо тварина підходить нюхати дитину, а з другої кімнати біжить мама і кричить "Фу, не можна", то, швидше за все, тварину це наштовхне на думку, що маля небезпечне.
Уся робота з собакою чи котом має базуватися на підкріпленні потрібної нам поведінки", – наголосила експертка.
Як зрозуміти, що щось не так і що з цим робити?
За словами зоопсихологинь, якщо чотирилапого улюбленця не готувати до появи дитини, то він, ймовірно, переживатиме стрес та тривогу. Це може вплинути на його поведінку та здоров’я.
Зокрема тварина може проявляти ревнощі чи страх. Тетяна Шуляк зауважує, що це можна зрозуміти за "мовою тіла".
Про тривогу у собак свідчать:
- зміни поведінки – відмова від ігор, улюблених ласощів, апатія або навпаки – надмірна активність, руйнування меблів;
- часте дихання, позіхання;
- тремтіння;
- посилене виділення слини та часте облизування та вилизування лап;
- розширені зіниці;
- часте сечовипускання або дефекація у недозволеному місці.
А у котів:
- шерсть дибки;
- посилена линька;
- вусики, притиснуті до морди;
- розширені зіниці;
- притиснуті вуха;
- мічення території сечею;
- шипіння;
- відмова від їжі або переїдання;
- зменшення активності.
"При прояві такої поведінки насамперед зберігайте спокій та не карайте тварину. Спочатку потрібно зрозуміти, чому так відбувається, адже це – не норма.
Спробуйте відновити звичний розпорядок дня тварини, наскільки це можливо в нових умовах: прогулянки, годування, ігри. Збільште кількість часу, який ви проводите разом. Також виділіть тихе і спокійне місце, де вона зможе сховатися від шуму", – рекомендує Тетяна Шуляк.
Бажану поведінку тварини можна заохочувати ласощами, погладжуваннями або улюбленими іграшками.
Експертки стверджують, спеціальних методик підготовки не існує, але навчити собаку або кота взаємодіяти з дитиною можна через вибудову асоціацій і відбір правильної поведінки – це найкращий спосіб пояснити тварині "правила гри".
"Навіть собаки великих порід можуть жити поряд з немовлям. Єдине, що відрізняє тварин, – різний характер: більш чи менш активна, рухлива, збуджена. У деяких породах це трапляється частіше, але сказати, що це небезпечно – не так.
Яка б не була поведінка, її можна скорегувати разом з фахівцем", – наголосила Шуляк.
Віра Шурмакевич, "Українська правда. Життя"
