Реформа МСЕК: як має змінитися система та хто контролюватиме корупційні ризики
До 1 січня 2025 року в Україні збираються реформувати медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Про переформування цих установ заговорили ще у 2023 році, але каталізатором стали останні корупційні скандали, пов'язані з діяльністю МСЕК.
За планом Міністерства охорони здоров’я, комісії, що протягом десятиліть функціонували як окремі юридичні особи, припинять свою діяльність до 2025 року. Їхні обов'язки з оцінки працездатності та реабілітації пацієнтів будуть передані до кластерних і надкластерних лікарень.
Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко під час брифінгу розповів, як працюватиме нова система, що зміниться в оцінці працездатності та реабілітації пацієнтів та як реформа допоможе в боротьбі з корупцією.
Передача функцій МСЕК до кластерних лікарень
Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко підкреслює, що основою реформи є передача функцій медико-соціальних експертних комісій до кластерних і надкластерних лікарень. Це лікарні, які, згідно з госпітальним плануванням, зможуть надавати широкий спектр медичних послуг, включно з оцінкою працездатності та реабілітацією пацієнтів.
"Кластерні лікарні забезпечують доступність пацієнтам відповідно до нормативів та надають як мінімум 20 напрямків медичної допомоги, будучи укомплектованими необхідним обладнанням", – зазначив Ляшко.
Кожна кластерна лікарня повинна мати реабілітаційне відділення з мультидисциплінарною командою фахівців, яка включатиме лікарів різних спеціальностей, як-от травматологи, психіатри та реабілітологи. Ці спеціалісти братимуть участь в оцінці функціонального стану пацієнта після реабілітації.
"Лікувальний процес починається з реанімації, далі пацієнт переходить на етап реабілітації, де проводиться оцінка стану функціональності", – підкреслює Ляшко.
Оцінка працездатності за міжнародною класифікацією
За словами Ляшка, нова система відмовиться від традиційної медико-соціальної експертизи на користь оцінки функціональності людини за допомогою міжнародної класифікації функціонування (МКФ). Лікарі, які провели лікування та реабілітацію, оцінюватимуть працездатність пацієнтів через МКФ – уніфіковану схему для оцінки фізичних, психічних та соціальних аспектів здоров'я пацієнта.
"Ми відмовляємося від поняття медико-соціальна експертиза і переходимо до оцінки функціональності людини та її потреб. Лікарі оцінюватимуть працездатність через міжнародну класифікацію функціонування", – пояснює Ляшко.
МКФ дозволятиме не лише оцінити медичний стан, але й виявити, які саме компенсатори (наприклад, допоміжні засоби або переобладнання робочого місця) потрібні пацієнту для повернення до активного життя.
Підключення соціальних служб та міжвідомча співпраця
Крім лікарів, у процесі оцінки і підтримки пацієнтів повинні брати участь соціальні служби. Міністерство соціальної політики оцінюватиме, які функції людини були втрачені, і які компенсатори можна запропонувати.
"Якщо людина не може виконувати ту роботу, яку виконувала до цього, підключається Міністерство освіти для перенавчання через втрату певних функцій організму", – зазначив міністр охорони здоровʼя.
У випадках, коли пацієнту потрібні допоміжні засоби реабілітації, як-от крісло колісне, соціальні служби будуть оцінювати, чи адаптовані умови проживання пацієнта, щоб забезпечити його подальшу соціальну і економічну активність.
Цифровізація процесів і боротьба з корупцією
Однією з ключових частин реформи, як запевняє Ляшко, є цифровізація процесів. Усі кластерні лікарні мають бути підключені до електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ).
"Рішення щодо встановлення інвалідності буде прийматися на підставі даних, які фіксуються в електронній системі охорони здоров'я. Це дозволить чітко контролювати процес і виявляти можливі помилки на кожному етапі", – підкреслює Ляшко.
Електронна система також дозволить автоматично моніторити виконання послуг, а у випадках, коли виявляються порушення, НСЗУ матиме право накладати фінансові санкції на медзаклади.
"Ми працюємо над тим, щоб запобігти корупції у сфері медичної допомоги. Електронна система контролюватиме весь процес, і якщо будуть порушення, ми будемо застосовувати фінансові санкції", – пояснив міністр.
Реабілітація військовослужбовців і програма "Помічник ветерана"
Ляшко акцентує на важливості вдосконалення процесу медико-соціальної експертизи для військовослужбовців, які отримали поранення чи інвалідність під час бойових дій.
Він зазначив, що однією з практик, на якій базується реформа, стане проведення виїзних експертиз для військовослужбовців безпосередньо біля ліжка хворого.
"Це дозволяє одночасно проводити лікування і розпочинати оцінку втрати працездатності", – підкреслив Ляшко.
Для більш комплексної підтримки військовослужбовців планується впровадження спеціальної програми "Помічник ветерана". Він супроводжуватиме військовослужбовців під час їхнього звернення до різних установ для отримання соціальних послуг, допоміжних засобів реабілітації, що полегшують життя після травм чи втрати працездатності.
Контроль якості і моніторинг на рівні НСЗУ
Контроль якості медичної допомоги та роботи МСЕК здійснюватиме Національна служба здоров'я України (НСЗУ). Кожен медичний заклад підписуватиме договір з НСЗУ, яка здійснюватиме моніторинг виконання цих договорів.
НСЗУ матиме право проводити перевірки і застосовувати фінансові санкції в разі виявлення порушень.
"Головний лікар буде зацікавлений у тому, щоб система працювала ефективно, оскільки оплата надходить за проведене лікування або експертизу. Якщо менеджер неефективний, він не повинен обіймати посаду керівника закладу", – підкреслив міністр.
Нагадаємо, що МОЗ розглядає правові механізми запобігання переходу керівників МСЕК, які дискредитували себе, на інші адміністративні посади в системі охорони здоров’я.
Нещодавно різні регіони України сколихнули антикорупційні скандали, пов'язані з діяльністю МСЕК.
2 жовтня СБУ затримала керівницю Миколаївського обласного МСЕК Віру Бєлякову, яка організувала схему ухилення від мобілізації. У неї вилучили понад 450 тисяч доларів і колекцію ювелірних виробів, що були заховані за різними адресами.
4 жовтня керівницю Хмельницького обласного МСЕК Тетяну Крупу викрили на зберіганні 100 тисяч доларів, фальшивих медичних документів та списків ухилянтів. Журналісти встановили, що 49 прокурорів, включаючи обласного прокурора, отримали інвалідність через її комісію.
У Харкові голова МСЕК разом із 12 спільниками за 2-5 тисяч доларів видавав фіктивні довідки для ухилення від мобілізації. Під час обшуків у нього вилучили документи, техніку, понад 500 тисяч доларів, 80 тисяч євро, 1 мільйон гривень та російські рублі.
У Рівному також викрили схему ухилення від мобілізації, організовану медпрацівниками і керівницею агентства нерухомості. Під час 50 обшуків вилучили медичну документацію та 14,5 мільйона гривень у різних валютах.
