Як медреформа вплине на лікарів та пацієнтів: чого вимагати і як це контролювати

Спроби реформувати українську медицину здійснювалися неодноразово.

Багато хто з українців навіть не чекає значних змін від ухваленого 19 жовтня проекту закону "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (№ 6327).

Однак, привід для оптимістичних думок є.

Законопроект від ухвалення в першому читанні до другого зазнав змін. Але основний вектор реформи – "гроші йдуть за пацієнтом" – збережено. Якщо раніше за рахунок бюджету фінансувалося утримання лікарні, то тепер держава буде оплачувати медичну послугу, надану конкретному пацієнту.

Як прийнята депутатами медреформа вплине на лікарів та пацієнтів. Фото Syda_Productions/Depositphotos

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ

1. До програми медичних гарантій тепер входить повна оплата державою медичних послуг, пов’язаних з наданням:

• екстреної,
• первинної, вторинної та третинної медичної допомоги,
• паліативної медичної допомоги,
• медичної реабілітації,
• медичної допомоги дітям до 16 років,
• медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

З одного боку, можна говорити, що таким чином держава фінансує 100% надання медичної допомоги людині.

Але на програму медичних гарантій буде виділена конкретна сума в держбюджеті.

За законом обсяг коштів, який спрямовується на реалізацію програми медгарантій має бути не менше 5% ВВП України. На цю суму держава через уповноважений орган закупить певну кількість медичних послуг, в тому числі планових операцій.

Існує ризик, що людині доведеться чекати нетермінової операції. Щоб отримати цю послугу раніше, можна звернутися до приватної лікарні або купити поліс добровільного медичного страхування. Тобто, платити за медичні послуги. Проте оплата вже не буде тіньовою, як зараз.

Скоріш за все в перші роки в рамках програми державних медичних гарантій не будуть закупатися стоматологічні послуги. Знову ж людина буде за них платити самостійно.

Для фінансової підтримки громадян, закон передбачив можливість призначення медичних субсидій за рахунок державного або місцевого бюджетів. Порядок їх призначення буде додатково прийнятий Кабінетом міністрів України.

2. До гарантованого державою пакету входять не лише медичні послуги, а й лікарські засоби.

При лікуванні амбулаторно, лікар має надавати пацієнту рецепт, за яким він отримає необхідні ліки в аптеці.

До 1 січня 2020 року ліки будуть видаватись за обмеженим переліком медичних послуг, а після – повністю за програмою медичних гарантій.

3. До переліку осіб, яким гарантується медична допомога, тепер входять:

• громадяни України,
• особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту,
• іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України.

Щоправда, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, доведеться компенсувати вартість отриманих медичних послуг і засобів в рамках програми медичних гарантій, якщо інше не буде передбачено міжнародними договорами.

4. Пацієнт входить в систему державних медичних послуг шляхом подання декларації лікареві за власним вибором, який надаватиме йому первинну медичну допомогу.

В подальшому саме його направлення до спеціалістів вторинної та третинної ланки буде запорукою отримання послуг за рахунок держбюджету.

5. Узаконюється електронна система охорони здоров'я E Health.

Чітко прописується механізм безпеки особистих даних пацієнта. Доступ до них буде мати лише лікар, який надає первинну медичну допомогу та якого обрав пацієнт.

Всі інші – лише за згодою пацієнта, окрім випадків загрози життю людини або неможливості проходження системи ідентифікації.

Отримання згоди буде відбуватись через процедуру авторизації з використання мобільного номеру.

Призначені ліки можна буде отримати в аптеці за електронним рецептом безкоштовно або з частковою оплатою.

На основі електронного рецепту аптеки будуть отримувати відшкодування вартості ліків з держбюджету (реімбурсація).

6. Встановлюються права і обов'язки пацієнтів.

Тепер ми маємо право на:

• отримання медичної допомоги за рахунок держбюджету,
• отримання безкоштовно інформації про програми медичних гарантій та послуги, які в них входять,
• можливість вибору лікаря.

До обов'язків пацієнта входить: надання лікареві правдивої інформації, проходження медоглядів, виконання рекомендацій лікаря.

У випадку невиконання приписів лікаря, в нього залишається право відмовитися від пацієнта.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ЛІКАРЕНЬ

1. Змінено положення щодо уповноваженого органу, який має заключати договори між державою і надавачами послуг.

Перший проект закону пропонував, що це має бути спеціально сформований центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері фінансування надання медичних послуг (НСЗУ).

За прийнятою редакцію закону фінансувати послуги з медичного обслуговування буде уповноважений орган. Тобто, не обов’язково створювати окремий орган, ці функції можуть бути покладені або на МОЗ, або на Міністерство фінансів.

2. Проголосований закон вніс ясність в порядок створення Ради громадського контролю при уповноваженому органі, а також визначив, хто не може входити до її складу.

Задачі Ради – забезпечити прозорість і громадський контроль його діяльності.

3. Уповноважений орган не має права відмовляти у підписанні договору надавачам послуг.

Керівники комунальних закладів охорони здоров’я побоювалися, що через невідповідність, наприклад, обладнання уповноважений орган може не підписати договір з закладом, і вони залишаться без фінансування.

Тепер спробувати свої сили можуть всі (державні, комунальні, приватні заклади охорони здоров’я та лікарі ФОП), але фінансування все одно прийде лише за пацієнтами.

4. З січня 2018 року має повністю змінитися порядок фінансування первинної допомоги.

Але за поправкою з голосу в закон були внесені перехідні положення, за якими протягом 2018-2019 років за рішенням Кабміну комунальні установи, що надають первинну медичну допомогу можуть фінансуватися за старим порядком шляхом отримання медичної субвенції.

З 2020 року нові правила фінансування будуть застосовані до вторинної і третинної ланок медичної допомоги.

Держава має 2 роки щоб обрахувати єдині тарифи, за якими будуть закупатися медичні послуги, лікарські засоби та медичні вироби в рамках програми медичних гарантій.

Експерти позитивно оцінюють вимогу щодо єдиних тарифів по всій країні. При цьому, в розрахунках їх вартості компонент оплати праці лікаря має бути не менше 250% середньої зарплати в країні на липень попереднього року.

5. Всі надавачі медичних послуг зобов'язані реєструватися в електронній системі охорони здоров’я.

Договори з такими надавачами медичних послуг будуть публікуватися на офіційному сайті уповноваженого органу, щоб громадяни мали доступ до списку всіх надавачів.

6. Закон встановлює тимчасове (до 2024 року) обмеження для державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що об’єм платних медичних послуг останніх не має перевищувати 20% обсягу медичних послуг, що надається в рамках програми медичних гарантій.

Ця норма має запобігти надмірній комерціоналізації лікарень.

7. В новому законі ще раз підкреслено, що органи місцевого самоврядування можуть приймати регіональні медичні програми, за якими додаткового закупати медичні послуги чи надавати підтримку надавачам медичних послуг.

Виникає питання, чи не будуть всі ці норми голослівними?

Адже до реформи Конституція також гарантувала всім громадянам 100% безоплатну медицину.

Експерти заспокоюють, що за новим законом щорічно в рамках бюджету має здійснюватися детальний опис послуг і медичних препаратів, які держава закупляє. Зараз же гроші йдуть просто на утримання лікарень, а що з цього й куди витрачається – не зрозуміло.

В законі чітко вказано, що гроші мають перераховуватися за медичні послуги, надані в рамках програми медичних гарантій.

В іншому випадку пацієнт може скаржитися до уповноваженого органу, в результаті чого з лікарнею може бути розірваний договір та зупинено її фінансування.

[L]В цілому, можна говорити, що ухвалення закону має позитивне значення для подальшого розвитку медичної сфери України.

Багато точиться спорів добре чи погано, що виключили із законопроекту положення про співоплату і обов’язковість застосування міжнародних медичних протоколів.

Це перший крок до зміни системи, яка майже 25 років існувала без радикальних змін.

Час розставить все по місцям. А поки закон зобов’язав уряд додатково опрацювати питання запровадження державного соціального медичного страхування.

Олена Хитрова, юридична експертка МОЗ, юристка Харківської експертної групи підтримки медреформи, спеціально для УП.Життя