Нажитись на життях: як фармацевтичні компанії заробляють на штучній монополії

Зараз у Верховній Раді зареєстрований законопроект №7538. Він має удосконалити патентне законодавство в Україні.

Для звичайного українця, який не цікавиться юриспруденцією, тема нудна – патенти, інтелектуальна власність, захист винаходу.

Але для українських пацієнтів ухвалення законопроекту означає зниження захмарних цін на препарати, які зараз штучно утримують фармацевтичні компанії. Саме тому важливо розібратися у законопроекті і підтримати його.

Фармацевтичний бізнес – надприбутковий. Хочете гарантовано стати мільярдером – влаштуйте фармацевтичний бізнес.

Чистий прибуток фармацевтичної компанії Roche у 2017 році склав 8,8 млрд швейцарських франків або 8,9 млрд доларів.

Чистий прибуток AbbVie цього ж 2017 року – 5,3 млрд доларів.

Це в три і два рази більше, ніж весь бюджет України, виділений на медицину у 2017 році.

Для порівняння: чистий дохід компанії Amazon – найбільшої у світі компанії з продажу товарів і послуг в мережі інтернет – за 2017 рік склав 3 млрд доларів, а компанія Тесла взагалі зазнає збитків – 1,9 млрд доларів.

Старий добрий фармацевтичний бізнес в рази вигідніший за найінноваційніші стартапи. Тому що автомобіль Тесла – розкіш, без якої можна обійтися, а лікування – необхідність, і пацієнт все одно купуватиме ліки, які б захмарні ціни на них не встановлювали.

Такі надприбутки отримати непросто, і фармацевтичні компанії повинні мати кілька "тузів" у рукаві, аби якнайбільше заробити на здоров`ї пацієнтів.

Один з них – безкінечне продовження патентів на лікарський засіб.

В Україні фокус з продукуванням так званих "вічнозелених патентів" – абсолютно легальний.

Наше недосконало прописане патентне законодавство захищає не авторське право на винахід ліків, а право фармацевтичних компаній якнайбільше заробляти на життях пацієнтів.

Механіка фокусу проста.

Виробник розробляє інноваційне лікування та захищає його патентом на 20 років, щоб ніхто інший не зміг скопіювати та продавати цей продукт. Це нормально і так є у всьому світі.

А після 20 років виробник вирішує уже неінноваційну таблетку зробити стійкішою до високих температур. Так в Україні він знову може захистити її додатковим патентом, який продовжить монополію на плюс п'ять років.

Потім таблетку можуть зробити розчинною у воді – і знову ж таки, наше законодавство дозволяє вам захистити патентом цю чудо-таблетку ще на п'ять років.

Уже плюс десять років монополії на ринку та утримування надвисоких цін. Так можна робити безкінечно, тому і називаються ці патенти "вічнозеленими".

З 30 проаналізованих препаратів від ВІЛ, ТБ, гепатиту С і онкології більше 60% медичних патентів виявилися "вічнозеленими".

І це в країні, де рівень витрат на медицину від ВВП – 2,8%, де 58,3% людей живуть за межею бідності, а похід в аптеку розцінюють як відвідини ювелірного магазину.

Парадоксально, але факт – Україна у лідерах серед європейських країн за інноваціями в медицині. В Україні видано в два рази більше медичних патентів, ніж в Німеччині чи Австрії.

фото надане Фондом Олени Пінчук "АнтиСНІД"

А тепер у цифрах про те, як сумнозвісне лідерство у видачі патентів відображається на доступі до лікування.

В Україні препарат Трастузумаб для лікування раку молочної залози захищений "вічнозеленим" патентом до 2031 року.

Повний курс лікування коштує близько 750 тисяч гривень.

Через патентну монополію на ринку держава забезпечує лише 16% від потреби у лікуванні.

Тобто поки "бідні" Європа і Штати користуються дешевими генериками і оригінальним препаратом за зниженою ціною (адже після падіння патенту через конкуренцію ціна знижується), "багата" Україна ще 13 років (!) купуватиме курси по майже мільйону гривень.

Після закінчення дії патенту на інший препарат для лікування онкології – Іматиніб – вартість на нього впала в 67 разів і держава змогла забезпечити 100% потреби.

Україна просто не може дозволити собі й надалі дію такого патентного законодавства.

Воно потребує термінових змін.

Законопроект №7538 дозволить запровадити в Україні більш цивілізовані принципи видачі патентів, що дають можливість захищати дійсно інноваційні розробки. Законопроект запровадить три важливі зміни:

Патентами більше не будуть захищати нові форми раніше відомих речовин

Видачу патенту може оскаржити будь-хто, хто вважає, що подана заявка порушує його права (в тому числі і пацієнти) навіть ДО видачі патенту, на етапі заявки

Генеричні виробники і постачальники генериків зможуть готуватись до реєстрації ще до закінчення терміну дії патенту на оригінал, і виходити на ринок одразу на наступний день після спливу чинності патенту на оригінал.

Побачити результати дії закону можна буде не одразу. Закон не скасовує уже видані "вічнозелені патенти", а попереджає видачу нових.

Але за частиною препаратів дію закону можна буде побачити вже в перший рік.

Наприклад, є низка препаратів для лікування онкології, штучно подовжений патент на які закінчується вже у кінці 2018 року (наприклад, Кселода). Якщо закон приймуть, ці препарати не можна буде знову захистити ще на 5 років.

Фармацевтичні виробники і їх лобісти будуть проти законопроекту. Називатимуть це утисками бізнесу. Проте, важливо розуміти, що навіть ті препарати, які вже не захищені патентами, приносять фармацевтичному бізнесу суперприбутки.

Один тільки препарат Хуміра (на який вже закінчився патент і на ринку вже є генерики) у 2017 році компанія AbbVie продала на суму 18,4 млрд доларів. Це в 4 рази більше, ніж їхні витрати на дослідження та розвиток.

Сподіваємось, у депутатів вистачить розуміння надважливої теми, щоб дати рух законопроекту №7538 і не дозволити йому припасти пилом в комітетах і кабінетах.

Титульне фото: GoodMoodPhoto/Depositphotos