Врятував – сів. Нацполіція вводить новий вид кримінальної відповідальності
Сісти за ґрати за врятоване дитяче життя – це не жахливий сценарій з фільму, а реалії сучасної України.
Сьогодні поліція хоче запроторити до в’язниці людей, які закупили ліки для маленьких українців, хворих на первинний імунодефіцит.
Від 5 до 12 років в’язниці світить не вбивцям чи їх покровителям, а тим, хто врятував дітей – ВПЕРШЕ закупив дороговартісний препарат "Анакінра".
[L]На сьогодні в Україні є четверо дітей і одна доросла жінка у яких діагностовано вкрай рідкісні захворювання з групи первинних імунодефіцитів – автозапальні захворювання. Вони трапляються з частотою приблизно 1 на 1-10 млн.
Сучасне лікування, що полягає у застосуванні селективних інгібіторів інтерлейкіну-1, що яких належить "Анакінра".
Препарат закуплено та видано батькам хворих, і дітки вже півроку успішно лікуються.
Ні у батьків, ні у лікарів, нарікань на препарат немає. Але відкрите кримінальне провадження ставить під питання подальше проведення закупівель цього препарату чи й навіть використання вже закупленого – у рамках провадження ці ліки можуть бути вилучені.
А знаєте, що чекає на цих дітей без лікування?
Що таке взагалі первинний імунодефіцит?
Це коли в твого малюка фактично відсутня імунна система організму. І не через СНІД, а через генетичну хворобу, яку ніхто не міг передбачити.
Діти страждають від страшенного болю по всьому тілу, судом, в них відбувається серйозна затримка у розвитку без препарату, а будь-яка подряпина чи легкий кашель можуть стати смертельними.
Коли життя твоєї дитини повністю залежить від препарату, який фактично замінює їй імунітет. І вживати цей препарат потрібно пожиттєво.
За відсутності належного лікування захворювання неминуче прогресують до грубих інвалідизуючих уражень суглобів, розвитку глухоти, сліпоти, затримки психо-моторного розвитку, хронічного менінгіту.
У пацієнтів висока смертність внаслідок ускладнень, в тому числі від агресивної системної запальної реакції.
Батьки дітей з первинним імунодефіцитом розказують, наскільки це складно – постійно бути у пошуку грошей на препарат.
Спочатку допомагають родичі і друзі, а згодом – у них теж закінчується ресурс.
Тоді батьки залишаються наодинці із необхідністю продовжувати купувати препарат, бо від нього залежить життя їхньої дитини.
При чому, купують вони його за кордоном, адже "Анакінра" – препарат рідкісний, який в Україні не зареєстрований через малу кількість пацієнтів, проте він зареєстрований та ним успішно рятують таких пацієнтів у інших країнах, у тому числі в Євросоюзі.
І от уявіть – препарат вперше закуповує держава.
Вперше в таких дітей з’являється шанс на стабільне життя, який дає держава, а не той, який залежить від можливості/прохань знайомих привезти препарат за власний кошт з інших країн.
І тут же виявляється, що цей шанс може бути втрачений назавжди, оскільки з приводу закупівлі ліків Нацполіція відкриває кримінальне провадження.
Близько 35 тис. доларів була вартість ліків, ввезених терміново в Україну для порятунку дітей.
Для розуміння абсурдності ситуації трішки історії: у 2014 році компанія "Вектор Фарма" вкрала 52 млн грн у пацієнтів хворих на ВІЛ – взяла передоплату за ліки, не поставила їх пацієнтам і просто зникла.
Розслідування по цій справі немає.
У 2012-2013 році Богатирьова брала участь у схемах по розпилу більш ніж 1 млрд грн.
Центр протидії корупції з 2014 року добивається притягнення причетних до кримінальної відповідальності, але результат нульовий – у 2015 році справу було призупинено.
А тим часом Нацполіція розслідує закупівлю препарату для дітей з рідкісною хворобою у зв'язку з міфічним шахрайством в особливо великих розмірах.
Ми всі з вами бачили багато голлівудських фільмів – коли медикаменти у разі термінової потреби доставляють через кордони літаками та гелікоптерами, терміново, ніби органи для трансплантації, без яких пацієнт помер би. Адже головне – це врятувати життя.
Вперше так вирішили зробити і в Україні: коли малечі терміново були необхідні ліки, держава забезпечила пацієнтів, максимально використовуючи всі переваги закупівель через міжнародні організації – швидко і відразу.
От тільки в голлівудських фільмах такі сцени закінчуються хеппі ендом та щасливими врятованими сімейними обіймами.
В Україні ж – кримінальними провадженнями за "шахрайство", з допитами та можливістю "сісти" на роки – бо правоохоронцям не сподобався факт дозволу держави на ввезення не зареєстрованого досі в Україні препарату.
Такий дозвіл на ввіз препарату, зареєстрованого у країнах ЄС та США, саме для лікування дітей з орфанними захворюваннями передбачений Законом України "Про лікарські засоби", і МОЗ України вперше в історії скористався цим повноваженням, аби врятувати дітям життя.
Зараз же поліція працює по-справжньому. Триває друга хвиля допитів усіх причетних, слідчі вже вилучили всі можливі документи і "опрацьовують" їх, вивчаючи будь-яку можливість "підкопатися" під когось.
Ця вся історія дуже схожа на чергову спробу дискредитації закупівель через міжнародні організацї, але цього разу вже занадто дорогою ціною – ціною дитячих життів.
Дивним чином двоє слідчих цілодобово розслідують цей "злочин".
Предмет "злочину" – злощасні ліки, які тепер в будь-який момент можуть вилучити з лікарень, де вони зберігаються.
Так само, як вилучають знаряддя вбивств і інші речові докази злочинів, в Україні в дітей хочуть забрати єдине, що може їх врятувати від смерті, через те, що поліція вважає міжнародні організації та МОЗ України шахраями.
Це політика, яка може допомогти сфабрикувати справи проти ТОП-посадовців Міністерства охорони здоров’я чи дискредитувати міжнародні організації.
Всім байдуже на маленьких Катю та Гліба, які можуть померти через ці "політичні" ігри, адже внаслідок припинення прийому цього життєво необхідного препарату наступає швидке відновлення симптомів, а потім і повільна смерть.
Хто і яку відповідальність понесе за такий розвиток подій?
Одній з мам у лютому потрібно отримати наступну частину ліків, щоб продовжити лікування дитини. Та чи віддадуть їй ліки?
Чи не буде на ліки накладена заборона для використання через слідчі дії?
Ці питання залишається відкритим.
Як взагалі і наступна поставка "Анакінри". Бо чи зможе хтось поставити підпис під продовженням закупівлі ліків, щодо яких відкрито кримінальне провадження?
По суті, це значить поставити підпис під тим, щоби тебе тягали на допити і звинувачували у злочині, нехай і в уявному.
А наступна державна поставка могла б забезпечити уже чотирьох пацієнтів цим рідкісним дороговартісним лікуванням.
Зараз батьки Каті та Гліба з жахом дивляться у майбутнє, бо вирішення проблеми з лікуванням і спроба покластися на можливості держави виявилися спокусливим маревом.
Маленький Гліб, якому передбачалися ліки, завезені в Україну, мріє стати "поліцейським".
Мабуть, хлопчик, дивлячись фільми, думає, що всі поліцейські – це добрі і справедливі люди, які допомагають іншим і рятують людські життя.
Він ще не знає, що в Україні серед них трапляються і ті, які відпрацьовують політичні замовлення і для цього готові вкрасти його, дитяче життя.
Інна Іваненко, виконавчий директор фонду "Пацієнти України", спеціально для УП.Життя
Вас також може зацікавити: