З голими руками і неадекватними заявами міністра Ємця: як Україна зустрічає коронавірус

25562
23 березня 2020

До коронавірусу кожна країна готується по-своєму, втім досвід всього світу доводить: карантин потрібен, але сам по собі він не врятує.

Суть карантину не в тому, щоб повністю зупинити поширення вірусу, а в тому, щоб розтягнути в часі навантаження на систему охорони здоровя.

Тому поки країни запроваджують карантин, вони виграють час і посилено готують лікарів та лікарні, облаштовують медзаклади, забезпечують максимальним захистом медиків і тестують, тестують, тестують населення на коронавірус.

Україна ж два останніх місяці витратила на те, щоб епічно повернути українців з Уханю, самоізолювати тодішнього міністра охорони здоровя і поставити нового – який вже зробив низку гучних заяв (зокрема, про пенсіонерів) і не зробив нічого, щоб Україна гідно витримала цей виклик.

Наївно думаючи, що надзвичайний стан врятує Україну від коронавірусу, міністр, на жаль, не розуміє, що голими руками ми цю битву не виграємо.

Як лікарі прийматимуть перші удари COVID-2019

Проблема номер один – незахищені лікарі.

Медперсонал, який першим нас рятуватиме – сьогодні майже по всій країні – без жодного захисту і без жодних інструкцій та національного протоколу, як діяти.

Нормальний захист для лікарів – це водонепроникні лабораторні костюми, спеціальні респіратори, рукавички, ізоляційні одноразові медичні халати, захисний щиток або захисні окуляри.

Нормальний захист – це навчання та розробка інструкцій і протоколів.

Цього всього майже ніде немає в лікарнях по всій Україні.

Про кількість готових ліжкомісць і готових лікарів нам почала розказувати ще Зоряна Скалецька, а Ілля Ємець вправно підхопив естафету.

Але з різних джерел до нас щодня долітає інформація про відсутність спецзахисту для лікарів в усіх регіонах. І найцинічніше те, що наші лікарі вже давно мали б мати необхідний захист.  Кошти на це є.

Ще 19 лютого Кабінет Міністрів ухвалив постанову, якою дозволив закупити необхідні захисні матеріали і тести через міжнародні організації.

У перший день своєї роботи міністр Ємець мав підписати угоду і запустити процес закупівель.

Уже сьогодні ми би мали все необхідне, щоб захистити наших лікарів. Але угода на закупілю досі не підписана.

У той час, як ці матеріали на світових ринках розгрібають як гарячі пиріжки, міністр Ємець мріє, як запровадить в Україні надзвичайний стан.

Кожен день продовження такої ситуації наближає до катастрофічних наслідків.

Якщо ми допустимо інфікування лікарів на перших етапах, то рятувати населення просто не буде кому. Вони першими потрапляють під удар і вони до останнього будуть лікувати і рятувати хворих.

Те саме з апаратами для штучної вентиляції легенів.

За моїми даними, в Україні зараз не вистачає близько 2 000 апаратів. Середня вартість зараз коливається від 10 до 20 тисяч доларів. І це ще не межа.

МОЗ мав би закупити їх давно. Бо зараз на міжнародному ринку – черга. За оптимістичним сценарієм, перші поставки зможуть бути в середині травня. 

Громадські організації, волонтери, бізнес і політичні партії самоорганізуються, щоб хоч якось врятувати країну, яка з неймовірною швидкістю летить в бетонну стіну.

Ми в "Голосі" своїми силами вже залучаємо бізнес та громадські організації, шукаємо товари на міжнародному ринку, щоб хоч якось забезпечити лікарів захистом. Проводимо інформаційну роботу, видаємо рекомендації.

Наша команда долучається до боротьби в Києві та в регіонах через ініціативу #ДіємоРазом, коли підприємці, волонтери, звичайні українці можуть допомогти державі, медикам та громадянам.

Але цих дій замало, щоб виграти цю війну. Без сильної політичної волі та чіткого кризового менеджменту всі наші зусилля будуть краплею в океані.

Нема тестів, нема хворих

Це погана тактика.

Бо те, що хворих не ідентифікують, не означає, що їх нема.

Це означає, що вони продовжують жити звичним життям (якщо хвороба протікає легко) та інфікують десятки інших людей.

МОЗ надто довго не реагував на наші вимоги направити тести в регіони. Всі тести дуже довго зберігалися лише в Києві. І їх було недостатньо!

За іронією долі, тести так само могли б бути вже в Україні, закуплені за державні кошти, розвезені в регіони. Адже їхня закупівля була ухвалена тією ж постановою від 19 лютого. Але міністр Ємець з якихось причин заморозив ці закупівлі. Через таку недолугість міністра, тести сьогодні довелося поставляти на літаку з Китаю в екстреному режимі.

Тому реальної картини з кількістю хворих на коронавірус в Україні ми не дізнаємося вже ніколи.

Своїми діями міністр Ємець ставить під загрозу життя тисяч людей в усіх областях України. Адже раннє виявлення хвороби – запорука раннього лікування та його успішності. Крім того, тестування допомагає локалізувати вірус і стримати його розповсюдження.

Це підтверджує досвід Південної Кореї. Країна розгорнула понад 600 пунктів тестування, організувала тести в авто: люди могли протестуватися, не покидаючи автомобіля: під’їжджали до медиків, у них через опущене вікно брали мазки та записували контакти. Тестували по 15 тисяч людей за день.

Тим часом Україна – на останньому місці в світі за кількістю протестованих людей.

Україна на карантині

Карантин, безумовно, потрібен. Як додаткові заходи.

Забороняти наша влада вміла завжди. Але щоб у країні в один момент не зупинилося все, – обмеження треба продумувати і пояснювати до найменших деталей.

Влада однією рукою всіх начебто зачинила вдома. А іншою – навстіж розчинила двері для коронавірусу з усього світу.

Люди досі автобусами та потягами приїжджають з-за кордону, прилітають на чартерах. Вони спокійно роз’їжджаються по своїх домівках – на маршрутках і таксі. Контакти в цих людей ніхто не бере і знайти потім усіх, хто перебував в одному автобусі або вагоні – просто неможливо.

Через якийсь час вони знаходяться самі – в українських лікарнях з коронавірусом.

Підтвердженням тому стало виявлення 22 березня 14-ти нових випадків коронавірусу в Києві. Усі ці люди були пасажирами одного літака, який прилетів із Женеви.

Карантин – це не лише заборони і покарання. Це – величезний шматок роботи, яку влада не виконує – з запобігання, контролю та зупинки ризиків.

Куди бігти і що робити

Зараз дуже багато українців єднаються навколо коронавірусу і намагаються хоч якось допомогти державі.

Державі, яка цю допомогу навіть не здатна прийняти.

Пацієнтська спільнота вже об’єдналася в боротьбі проти коронавірусу. Благодійний Фонд "Пацієнти України" розробив перелік всіх засобів, потрібних для боротьби з коронавірусом та технічні вимоги до них, склав перелік виробників, у яких це можна купити.

Зараз фонд потребує волонтерів для розробки сайту та опрацювання потреб медпрацівників на місцях. Писати можна на сторінку БФ "Пацієнти України" або на пошту alina.k@patients.org.ua.

Фонд "Таблеточки" поширює свій досвід благодійності в сфері онкології і на коронавірус.

Фонд "Повернись живим" літрами закуповує дезинфікуючі засоби та тести.

Справді, ситуація сьогодні в Україні дуже схожа на ситуацію 2014-го року. Коли Україна була зовсім не готова до війни з Російською Федерацією.

Так само і сьогодні ми голими руками зустрічаємо війну, яка вже вирує в наших містах – війну з хворобою, яка може забрати тисячі людських життів.

І скільки б не робили зараз волонтери, окремі політики та благодійники, без сильної держави нам не впоратися.

Саме МОЗ має сьогодні стати координаційним центром і скаженим воїном на цій війні. І на превеликий жаль поки відомство очолюють люди, далекі від управлінських процесів, які гальмують державні закупівлі необхідних тестів та засобів захисту, які проводять свій час на обсервації або в операційній, Україні цю війну виграти неможливо.

Увесь свій турбо-режим президент Володимир Зеленський та його команда мають зосередити навколо простих кроків.

Насамперед, влада має захистити лікарів, забезпечити їх спецодягом, навчити їх, як діяти, розробити та розіслати протоколи лікування.

Терміново оснастити якомога більше лікарень всім необхідним.

Тестувати якомога більше людей із підозрою на коронавірус, забезпечити ізоляцію та лікування хворим.

Жорстко контролювати кордони, перевіряти всіх, хто повертається в Україну і поміщати кожного на 14-денну обсервацію.

Все це має відбуватися синхронно та з наперед продуманими алгоритмами.

В нас має бути стратегія і план реагування на оптимістичний, реалістичний і песимістичний сценарій. Саме МОЗ має координувати всі процеси, задіюючи всі інші міністерства та відомства.

Чи здатен на це очільник МОЗ в сьогоднішніх реаліях?

Я – сумніваюся.

Ольга Стефанишина, народна депутатка від партії "Голос", ексзаступниця міністра охорони здоров’я, спеціально для УП.Життя

Корисно знати:

Що робити, якщо ви запідозрили у себе коронавірус. Алгоритм дій

Що відомо про розробку вакцини проти COVID-19

Масове тестування допоможе контролювати пандемію. Досвід італійського міста

Всіх протестувати неможливо, але країна має зробити свій максимум: представники ВООЗ та ООН в Україні про коронавірус

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua