Коронахаос: як волонтери роблять роботу держави та захищають лікарів
Початок пандемії COVID-19 в Україні можна порівняти зі стихійним лихом, про яке всі знали, але не готувалися до нього.
Українська влада мала перед очима європейський сценарій розвитку подій: коронавірус "доїхав" до Європи, неймовірно швидко почав поширюватися серед країн континенту, а медичні системи навіть провідних країн не були готові до пандемії.
Але коли коронавірус "прийшов" в Україну, виявилось, що ніхто не готував нашу медичну систему та самих медиків до пандемії.
Від самого початку поширення коронавіруса в країні ми в "Пацієнтах України" відразу дізнались про найбільші спалахи та реальну ситуацію в лікарнях. Адже тримаємо тісний зв’язок з пацієнтськими організаціями, які входять до наших лав.
Наприклад, до декількох наших пацієнтів, які мають хронічні захворювання, відмовилася виїжджати швидка. Причина – бригади медиків боялися підхопити коронавірус, бо не мали базового захисту.
Таких звернень все більшало, вони лунали навіть із областей з найбільшою кількістю інфікованих. Ніякої офіційної статистики не існувало. Напрошувався лише один висновок – українські медики вступають в бій з коронавірусом абсолютно голими та неозброєними.
Ми не могли стояти осторонь і майже одразу зібрали однодумців, створивши координаційну платформу для захисту лікарів від коронавірусу.
Як зрозуміти який захист та яким лікарям потрібен?
Перші тижні роботи були хаосом. Важко передати, в яких панічних настроях до нас зверталися лікарі. Усім потрібно було все.
За словами медиків, не було навіть базового захисту: масок, респіраторів, окулярів, рукавичок та дезінфекторів.
Для систематизації запитів від лікарів ми створили форму для збору перших потреб. Так ми зібрали свою базу даних всього необхідного лікарям.
Але як зрозуміти, чи потрібно все заявлене лікарні, чи дійсно в цій або іншій лікарні лікуються інфіковані на коронавірус, чи це просто паніка лікарів і бажання захистити себе? Можливо інші лікарні потребують більшої допомоги?
Паралельно ми звернулися до Міністерства охорони здоров’я України, яке сфокусувало нас на допомозі центрам швидкої допомоги та опорним лікарням з лікування COVID-19. Серед них не було жодного закладу, які б мали весь необхідний захист. Тобто це ніяк не допомогло визначити пріоритети у допомозі.
Дані продовжували надходити звідусіль – з нашого сайту, від мережі пацієнтів, через особисті комунікації з лікарнями.
[BANNER1]
Спершу ми визначали потреби за критеріями: де більше нових випадків захворювання на COVID-19, хто з "гарячих" регіонів звертається по допомогу і куди змогли додзвонитись та налагодити діалог з лікарями.
Перші тижні була відсутня систематизована та публічна інформація про залишки засобів індивідуального захисту чи спецтехніки в лікарнях. Ми самі робили базу потреб на основі запитів, які отримували. Доводилося в телефонному режимі уточнювати дані з кожною лікарнею, дізнаватися про ситуацію із захворюваністю.
Пізніше уряд створив дашборд, де збирається зведена інформація про потреби та залишки ЗІЗів у лікарнях. Але розрахунки рівня забезпеченості та обсягів потреб лікарень на дашборді критикують самі лікарі.
Тому ми вирішили створити власний алгоритм. А з дашборду беремо лише інформацію, яку самостійно заповнюють опорні лікарні – залишки ЗІЗІв та кількість медперсоналу.
Наш алгоритм створений на базі методологічних рекомендацій ВООЗ, консультацій з експертами та лікарями.
Як ми оцінюємо потреби та розподіляємо ЗІЗи по лікарням?
Рішення куди спрямувати засоби індивідуального захисту та медичне обладнання ми приймаємо на основі двох основних показниках: пріоритетні області та пріоритетні лікарні.
Показники визначаємо на основі розроблених алгоритмів. Необхідні дані для аналітики ми беремо з відкритих даних урядового дашборду, про який писали вище. За потреби уточнюємо інформацію у лікарень.
Вибір пріоритетної області в Україні
Щоб визначити пріоритетну область ми щоденно моніторимо зафіксовану кількість хворих на COVID-19 та аналізуємо динаміку приросту в розрізі областей.
Першочергово звертаємо увагу на області, які демонструють найбільший тижневий приріст нових зареєстрованих випадків захворювання.
Пріоритетні області:
- з найбільшою кількістю зареєстрованих пацієнтів з COVID-19;
- із стабільною та/або найбільшою динамікою приросту нових випадків.
Аналіз по останньому показнику дозволяє вчасно виявити спалах в регіонах та направити потрібну допомогу.
Наприклад, на початку травня в Полтавській області, де відносно невелика абсолютна кількість зареєстрованих випадків (лише 1,65% з усіх випадків по Україні), але рекордний добовий приріст нових виявлених випадків (+1800%), а також значний приріст кількості хворих за тиждень (+288%).
Додатковим критерієм для вибору області може бути кількість зафіксованих випадків інфікування коронавірусом серед медичного персоналу.
Цей критерій використовуємо в одиничних випадках на основі інформації у ЗМІ або повідомлень нашої регіональної сітки волонтерів. Адже досі не існує офіційних даних хворих на ковід лікарів по регіонам та лікарням.
[BANNER2]
Вибір медичного закладу
Для вибору пріоритетних лікарень ми аналізуємо наявність підтверджених випадків COVID-19 в лікарні та кількість залишків ЗІЗів.
Після цього робимо орієнтовне прогнозування терміну, на який лікарні вистачить залишків ЗІЗ. Робимо прогноз за позиціями, за якими ми можемо спиратися на рекомендації щодо їхнього використання – костюми біозахисту, халати, респіратори, рукавички, маски та окуляри/щитки.
З найменш забезпеченими лікарнями зв’язуємося напряму для верифікації кількості пацієнтів, уточнення потреб на добу та кількості медперсоналу на зміні.
Після фіналізації необхідної інформації дані вносяться в спеціально розроблений нашою командою калькулятор, який допомагає прорахувати, скільки ЗІЗ можна закупити за запропоновані донором кошти для кожної окремої лікарні. На фінальному етапі погоджуємо все з донором.
Інколи донор самостійно пропонує область або певну лікарню, виходячи з власних побажань та міркувань. У таких випадках ми актуалізуємо інформацію по обраній лікарні, дізнаємося її пріоритети у ЗІЗах та робимо розрахунок пропозиції для донора.
Якщо казати про вузькі місця аналітичної частини, то звичайно, є проблема з браком даних. Відкриті дані вирішили її по опорних лікарнях – тепер ми можемо порівняти всіх з усіма та бути на 100% впевненими, що допомога йде туди, де вона потрібна найбільше.
Але досі залишається проблема – ми не маємо бази по неопорним лікарням та первинці (заклади, де працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри).
Файли з даними по забезпеченню лабораторій та ЦЕМД (центри екстреної-медичної допомоги) хоч і з'явилися на порталі в середині червня, але вони максимально не інформативні, оскільки відсутня інформація по більшості закладів.
Тим часом медики в цих закладах теж знаходяться в зоні ризику та потребують захисту.
Волонтери та всі, хто мав бажання захистити лікарів від коронавірусу, пройшли важкий шлях у три місяці, які складалися з хаосу, паніки та неабиякої байдужості зі сторони МОЗу.
Більшість даних волонтери збирали самотужки та розробили алгоритми збору потреб на основі рекомендацій ВООЗ.
За три місяці лише БФ "Пацієнти України" доставив у лікарні майже 364 тис. одиниць захисту та захистили 7 500 медиків. Це рівень роботи міністерства.
Чи правильно це, що волонтери та громадськість роблять за владу їх роботу?
Напевно, ні. Але нам не звикати: Майдан, війна на Сході демонструє лише одне – у критичній ситуації ми маємо розраховувати лише на себе!
Марія Грішина, фінансовий директор благодійного фонду "Пацієнти України" і координаторка ініціативи "Об'єднуємося проти COVID-19", спеціально для УП.Життя
Титульное фото Lenets_Tatsiana/Depositphotos
Вас также может заинтересовать:
Наука, медіа і коронавірус: Як стенфордське дослідження поставило на вуха всіх
Вирус страха, или Почему не стоит доверять прогнозам "Как изменится мир после коронавируса"
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.