Бюджет освіти 2021: зарплати вчителів, фінасування модернізації шкіл та боротьба з COVID-19
14 вересня уряд передав до Верховної Ради проект закону "Про державний бюджет на 2021 рік".
Традиційно відповідаю на питання "Що там із освітніми фінансами"?
Однак перед тим, як засипати вас цифрами, кілька зауваг.
По-перше, ми зараз маємо справу з проектом бюджету, який пропонує уряд. Документ до листопада, коли за нього мають проголосувати фінально, може досить сильно змінитися.
По-друге, урядовий проект з’явився у розпал передвиборчої кампанії на місцеві вибори, а от голосувати за нього будуть вже після них. Тож є ризик, що держбюджет можуть використати як інструмент агітації.
По-третє, порівнюючи проект бюджету на 2021 з цьогорічним, треба пам’ятати про весняне скорочення видатків бюджету. З освіти у антиковідний фонд забрали 5 млрд гривень, і де це доречно, порівняю запропоновані урядом видатки і з тим, що ухвалили на 2020 рік, і з тим, що лишилося в бюджеті після секвестру.
Тримаючи це в голові, можемо подивитися на цифри.
Отже, видатки на освіту пропонують збільшити на 28% – це суттєво більше, ніж зростання видатків бюджету загалом – вони збільшилися на 5%. Відповідно, у структурі бюджету частка освітніх видатків зросла з 9,9 до 12%.
Основна причина такого зростання – збільшення мінімалки. У проекті бюджету закладено мінімальну зарплату у 6000 грн з 1 січня, і 6500 – з 1 липня 2021 року. Це означає, що мінімальна зарплатня "поглинає" оклади усіх посад у дитсадках та школах, і частину університетських.
Звісно, за чинної системи оплати праці до половини зарплатні освітян складають доплати і надбавки, однак у підсумку таке суттєве підвищення мінімалки без зміни системи оплати праці означатиме скорочення розриву між зарплатою молодих вчителів та викладачів і більш досвідчених.
Для більш досвідчених освітян зарплати зростуть приблизно на 10%, а для початківців – вполовину.
Короткостроково це позитивно, адже на вході у професію освітяни отримують близько 4-5 тисяч гривень, і звісно, мало хто хоче працювати за такі гроші.
Однак у перспективі пласка шкала оплати праці, коли оклад зростає не залежно від кваліфікації, а лишень залежно від стажу або наявності доплат, не стимулює професійне зростання.
Якщо говорити про обсяг видатків, то освітня субвенція на зарплати шкільним вчителям зростає на 30% – до 102,5 млрд гривень.
Видатки на підготовку кадрів у закладах вищої освіти ростуть на третину, до 21,9 млрд, а у коледжах і технікумах – на 25%, до 4,9 млрд.
Це помітне зростання, однак навіть близько не достатнє для того, аби реалізувати постанову №822 "Про оплату праці педагогічних та науково-педагогічних працівників".
Ця постанова описує перехід до обсягів оплати праці, передбачених законом "Про освіту", до 2023 року, і передбачає зростання зарплат освітян у 2-2,5 рази.
Зростання, передбачене проектом бюджету, навіть якщо знайдуть гроші на його реалізацію, означатиме "підтягування" найменших зарплат у сфері освіти до розміру мінімальної, а в середньому зарплати у сфері освіти просто трохи наблизяться до середньої по країні (бо зараз вони нижчі).
Крім цих коштів, які переважно спрямовані на зарплати, бюджет передбачає і цільові видатки на розвиток та реформи освіти.
У середній освіті йдеться про сувенцію НУШ (перенавчання вчителів, закупівлю меблів, техніки і навчальних матеріалів для 1 класів) – вона зберігається на рівні 2020 року до секвестру бюджету, 1,42 млрд.
 |
| Фінансування НУШ у 2021 році збережеться на рівні 2020 року |
Також продовжується субвенція "Спроможна школа" – на оновлення навчального середовища в опорних та просто великих міських школах. На неї закладають 1 млрд – це менше, ніж планували минулого року (1,5 млрд), але більше, ніж лишили після секвестру (0,5 млрд).
Пропонується також на 35% збільшити видатки УЦОЯО, який проводить ЗНО та освітні вимірювання.
Також у бюджеті на наступний рік планують запровадити нову субвенцію для боротьби з наслідками COVID-19 у школах – 1 млрд гривень.
Крім цього, у проекті бюджету пропонується як виняток у 2021 році залишки освітньої субвенції цього року розділити між усіма порівну – власне, як резерв грошей на навчання в умовах карантину.
Звісно, підтримувати місцеві бюджети ресурсами, які потрібні на подолання наслідків COVID-19, необхідно.
Але освітня субвенція була сформована таким чином, щоб спонукати засновників шкіл формувати ефективну шкільну мережу. Ті, хто це робив, отримували фінансові стимули у вигляді залишків субвенції.
Якщо практику їх повного перерозподілу продовжать і після 2021 року, то мотивації оптимізувати видатки у місцевої влади стане менше.
Ще одна проблема – обсяг коштів на виготовлення підручників не збільшився, навіть навпаки, трохи впав. Зараз якість підручників залишає бажати кращого, і змінити це складно, якщо держава не буде нормально за них платити.
Що стосується капітальних видатків на вищу освіту, вони також ростуть.
Насамперед йдеться про Фонд розвитку вищої освіти – ресурс, з якого виші мали отримувати гроші на оновлення освітнього та дослідницького середовища, реалізацію наукових проектів тощо.
Минулого року в цей Фонд заклали 250 млн гривень, потім забрали їх на боротьбу з пандемією, а от на 2021 рік пропонують закласти у Фонд 1 млрд гривень.
Це була би чудова новина, якби не одне величезно "але": досі не ухвалено порядок використання коштів цього фонду, тобто спосіб, у який гроші мають ділити між закладами вищої освіти.
Якщо порядок буде непрозорим, то існує величезний корупційний ризик – гроші можуть поділити в ручному режимі, і замість підвищення спроможності закладів вищої освіти вони принесуть користь окремим чиновникам.
Натомість програму підтримки пріоритетних напрямків наукових досліджень у закладах вищої освіти запланували в обсязі 100 млн. Минулого року в бюджет заклали 400 млн, втім, навесні їх також забрали у антиковідний фонд.
Скоротили також фінансування антарктичній станції "Академік Вернадський".
Бюджет Національного фонду досліджень, який має здійснювати прозоре грантове фінансування наукових досліджень, запланували в обсязі трохи більшому за минулорічний (до секвестру) – 584 мнл гривень.
Замість того, щоб збільшити видатки цього фонду і пришвидшити реформу науки, у проекті бюджету зберегли 500 мільйонів у загадковий Фонд президента з підтримки освіти, науки та спорту, який третій рік з’являється у бюджеті і з якого досі так і не було нікого підтримано.
Академіям наук – Національній та галузевим – в середньому збільшили фінансування на 30%, знов-таки, аби покрити зростання мінімальної зарплатні.
Однак це зростання є абсолютно недостатнім – фінансування науки залишається на неприпустимо низькому рівні.
У підсумку до проекту бюджету, зокрема, його освітньої частини, три основних питання:
- Чи він є реалістичним і чи не чекає на нас наступного року невиконання дохідної частини та черговий секвестр?
- Чи будуть кошти, насамперед Фонду розвитку освіти, розподілено у прозорий та справедливий спосіб?
- Коли почнуть нормально фінансувати науку?
Інна Совсун, народна депутатка України, ексзаступниця міністра освіти та науки України, спеціально для УП.Життя
Титульна світлина BrunoWeltmann/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Чому Міністерство освіти забуло про освіту?
З фонду боротьби з COVID-19 на освіту не виділили ні копійки – Шкарлет
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.