Пост-ковідні міста. Дорого, але життєво необхідно

Пост-ковідні міста. Дорого, але життєво необхідно

Пандемія внесла корективи у всі сфери життєдіяльності. Людство змінилося і так, як було раніше, вже не буде.

Сьогодні про шляхи збереження здоров’я говорять не лише медики, а й політики.

Приходить усвідомлення того, що саме здоров’я – це головна рушійна сила і ресурс соціального та економічного розвитку.

"Ми не можемо дозволити собі зазнати невдачі", – це слова, якими закінчується Копенгагенський консенсус мерів "Більш здорові та щасливі міста для всіх".

Я б перефразував, ми не можемо дозволити собі втратити цей шанс. Якби усі діючі та потенційні мери взяли за основу своєї діяльності зміцнення здоров'я містян та покращення доступу до послуг охорони здоров'я, їх рейтинг сягнув би піку.

ВІДЕО ДНЯ

Виклики часу

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 80% смертей у світі стаються через неінфекційні захворювання і травми.

Місто майбутнього змінюється, адаптується до викликів часу, а влада співпрацює з бізнесом та науковцями для довгострокової стратегії збереження здоров’я.

Настав час, щоб питання збереження здоров’я зайняли пріоритетне положення в політичному і соціальному порядку денному стратегічного розвитку міст.

Зараз, той час, коли на місцевому рівні варто розпочати активний рух на підтримку розвитку громадського здоров’я.

З чого почати

ВООЗ визначила урбанізацію як одну з ключових проблем охорони здоров'я у XXI столітті.

Україна переважно урбаністична країна, зі значним перевищенням міського населення над сільським.

За даними Державної служби статистики, у містах України проживає понад 69% населення. Тож сумніватися в актуальності питання здоров’я у містах не доводиться.

Здоровий спосіб життя у 5 разів ефективніший, ніж лікувально-діагностична діяльність галузі охорони здоров’я, пов’язана із збереженням та зміцненням здоров’я населення.

Постійний пошук варіантів уникнення скупчення людей, дотримання соціальної дистанції і дистанційної праці, обмеження у пересуванні, ці та інші речі, пов’язані з діючими карантинними обмеженнями, змінюють наше відношення до міста, в якому проживаємо та працюємо.

Протиепідемічні заходи показали нам слабкі місця міської інфраструктури, які весь час відходили на задній план.

Особливо дали про себе знати проблеми громадського транспорту, відсутність належного обладнання та потужностей у дитячих садочках та школах, утилізації відходів, очищення стоків та багато чого іншого.

За концепцією ВООЗ "Здорові міста", місто це – соціальний простір, де люди живуть, працюють та відпочивають, і що найголовніше, цей простір безпечний для здоров’я.

У "здоровому місті" перевага надається створенню безпечної для людини транспортної інфраструктури (велодоріжки та парковки, пішохохідні доріжки).

У достатній кількості та площі місця для відпочинку на свіжому повітрі – парки, сквери, лісосмуги.

За даними ВООЗ, щороку 1,35 млн осіб гинуть внаслідок дорожньо-транспортних пригод, це найбільш поширена причина смерті серед людей у віці від 5 до 29 років.

Що може зробити місто у цьому напрямку?

Безпечна вулична розмітка, яка у разі потреби стає розміткою для дотримання соціальної дистанції, зрозуміла вулична навігація, окремі доріжки для усіх учасників дорожнього руху – все це крок вперед до здорового міста.

Міська влада має у своєму розпорядженні всі засоби і можливості для охорони здоров'я і захисту своїх громадян.

Більше того, усі ці пункти адаптовані до наших реалій та затверджені на паперах. І пошук шляхів вирішення саме цих проблем і потрібно перш за все шукати в передвиборчих програмах.

Чи потрібні здорові міста Україні?

Так, бо нам тут жити.

Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар, спеціально для УП.Життя

Титульне фото Kzenon/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Як відрізнити COVID-19 від інших схожих хвороб

МОЗ думає над тим, щоб приватні лабораторії тестували на COVID-19 за держкошт

45% відсотків українців вважають, що влада оптимально бореться з COVID-19

Степанов запевняє, що в Україні всього вистачає для тестування на COVID-19. Це не так

Що робити, якщо з'явилися симптоми COVID-19. Алгоритм дій від НСЗУ

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні