Лідерство або відкат: що робити в охороні здоров’я після 2020 року

1948
28 жовтня 2020

Усі, хто мав стосунок до змін в охороні здоров’я, жили 2020 роком.

Ним вимірювали цілі, до нього будували плани. І не помітили, що скоро вже 2021-й.

Ми досягли цілей. Ми виконали плани. Що далі?

Як нашій медицині продовжити шлях змін і зробити так, щоб їх відчули медики та пацієнти по всій країні?

2020 роком закінчується дія перехідних положень закону про медичну реформу. У них – поетапний план розгортання нової системи Національної служби здоров’я України.

Він розпочався 2018 року для первинної медичної допомоги і завершився 1 квітня 2020 року переходом усіх лікарень на нову модель фінансування та надання послуг. 

Наступний, 2021 рік, буде першим, який українська медицина проживе уже в новій системі.

Запуск завершено, приходить час, коли нова модель повинна давати результат. Але він не настане сам собою. 

Потрібно припинити дискутувати про те, доброю була реформа чи поганою. Вона розпочалася. Час думати про інше: а що далі?

5 років на шляху змін

Ви не повірите, але "реформа Супрун" – це не реформа Уляни Супрун. Початкову концепцію зміни системи фінансування охорони здоров’я написали ще у 2015 році, за рік до появи нашої команди в МОЗ. 

З того часу і до сьогодні ці зміни впроваджували чотири уряди, а закладений курс залишився незмінним попри всі конфлікти, протистояння, популізм та заяви на ток-шоу.

Ось які зміни відбулися за цей час:

Уряд Арсенія Яценюка:

  • вперше розробили модель фундаментальних змін у системі фінансування охорони здоров’я, що наслідує модель Великої Британії та Скандинавських країн.

Уряд Володимира Гройсмана:

  • ці фундаментальні зміни ухвалили на законодавчому рівні – розробили та прийняли Закон "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"; 
  • створити Національну службу здоров’я України – перший крок у реалізації закону;
  • втілили зміни на рівні первинної медичної допомоги – перезапустили ланку сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів;
  • забезпечили безоплатними ліками пацієнтів із поширеними хронічними захворюваннями – програма "Доступні ліки";
  • розпочали перезапуск системи на рівні лікарень і поліклінік – вперше розробили повноцінний гарантований державою пакет послуг – Програму медичних гарантій.

Уряд Олексія Гончарука:

  • підготували нормативну базу та бюджет для запуск нової моделі на рівні лікарень у 2020 році.

Уряд Дениса Шмигаля:

  • розпочали роботу нової моделі на рівні лікарень навесні 2020 року.  
Наступний, 2021 рік, буде першим, який українська медицина проживе уже в новій системі

Найважливіший здобуток цих років: ми відчули і побачили, що зміни в українській медицині розпочалися, вони системні та законодавчо закріплені.

Десь вони йдуть швидше, десь повільніше. Десь – це вже ґрунтовна трансформація, а деінде – тільки початок зламу старої системи. 

Між новим "суспільним договором", описаним у законі, та роботою медицини "як завжди було" відчувається напруження.

Нещодавно у Конституційному суді, де розглядали відповідність закону "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" Конституції, відбувся черговий публічний поєдинок цих двох світів.

Поборники старої системи переконували, що нова – звужує права українців на охорону здоров’я та безоплатні медичні послуги (цікава позиція, адже саме завдяки старій системі ці права й так завужені до межі).

Захисники нової моделі доводили, що визначений перелік послуг, навпаки, нарешті реалізує конституційні права. 

Але успіх цього зламу системи ще не гарантований. Боротьба за нову систему та за її результат для медиків та  для кожного з нас як пацієнта тільки починається. Вона буде йти наступні роки не лише в уряді, а на рівні кожного міста і кожної лікарні.

Зміни мають стати задачею, а не проблемою

Ми вже маємо опорну законодавчу базу для змін. Щоб закон запрацював у реальності необхідні час, зусилля і лідерство. І лідерство є головним. 

Реформа має стати завданням, а не проблемою для управлінців – від міністра до директора амбулаторії, її мають взяти на прапор і боротися за неї, щоб вона рухалася далі. 

П’ять років тому зміни запустили "зверху вниз". Зараз прийшов новий час: виграє той, хто використає закладені в законі здорові механізми і запустить зміни "знизу вверх". 

Лідерство у впровадженні змін в першу чергу слід взяти місцевій владі – головам міст та громад, адже саме вони – власники лікарень і амбулаторій.

Позбавлені ярма "утримувачів" бюджетних медзакладів, місцеві громади мають перетворитися на управлінські центри, які розбудовують найкращу для своїх мешканців мережу медичних закладів. Бо медицина – це завжди про мережу, а не про одну лікарню, нехай і накращу. 

Медичні заклади тепер уже у статусі підприємств також у найближчі роки мають стати рушіями наступних змін. Адже саме там реформа зустрічає тих, для кого вона зроблена – медиків і пацієнтів.

Коли людина не впізнає свою лікарню у хорошому сенсі – зміни сталися. І я говорю не про євроремонт, а нову якість вашого досвіду всередині закладу – це сервіс, організація роботи та якість лікування. 

Задача для медзакладів на наступні 5 років – вистояти і пройти процес змін не просто без втрат, а з успіхом. 

Час для ініціативи з лікарень

Але хтось має все це зробити. І це не міністр охорони здоров’я. Унікальна ситуація, яку ще більше проявила пандемія COVID-19, – ініціатива до впровадження змін нині у керівника лікарні, а не у МОЗ. 

Ми вже маємо хороші приклади медичних лідерів, які побачили вікно можливостей у реформі, почали діяти і досягли успіху.

Наприклад, керівники Центру первинної меддопомоги (ЦПМСД) № 1 міста Краматорська і ЦПМСД "Ювілейний" у Рівному, Багатопрофільної лікарні Вознесенська і Чернігівської міської лікарні № 3, Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги та інші.

Поки це одиниці, першопрохідці. Але у найближчі роки країні життєво необхідна ціла когорта лідерів і професіоналів, які створять критичну масу і піднімуть всю систему на новий рівень. 

У них інший, не совковий менталітет. Це люди, для яких наказ МОЗ – це інструмент, контекст, частина управлінського фронту, а не задача до виконання.

Це люди, які самі беруть відповідальність за свою лікарню, за її економіку, медичну частину, персонал, і виводять її на новий якісний рівень.

Компетентність керівника вашої найближчої лікарні у наступні 5 років – ось що зробить медичну реформу реальністю конкретно для вас.

Стратегія успіху для директора лікарні тепер змінилася. Усе вирішує не наближеність до влади, а здатність організувати роботу так, щоб заробляти достатньо від Національної служби здоров’я, страхових компаній, донорів, та щоб у межах програми медичних гарантій медзаклад надавав послуги найкраще і без потреби брати щось з нас, пацієнтів. 

Мери та голови ОТГ мають зрозуміти, що на посаду керівника лікарні треба призначати не зручну людину, не заслуженого і шанованого, а того, хто має талант лідера, відповідний управлінський досвід або потенціал. 

Таких людей треба ретельно шукати та інвестувати у їхній розвиток. Іншого шляху немає.

Чим швидше ваша місцева влада усвідомить, що на кожній управлінській посаді має бути найбільш компетентна людина, тим швидше медицина зміниться на краще у вашому місті чи селищі. 

Звідки брати компетентних управлінців у медицині?

Безумовно, і серед діючих керівників є талановиті лідери. Їх варто озброїти знаннями: сучасні навички накладені на життєвий досвід – породжують фантастичний результат.

Та в багатьох випадках оновити лікарню можна лише, якщо оновити її керівництво.

Потрібно уважно дивитися на медиків, які займають керівні посади середньої ланки. Ви впізнаєте їх за лідерськими якостями, за нульовою толерантністю до старих підходів, відсутністю проблем із відповідальністю і базовими управлінськими навичками. Вони є. Не бійтеся відправляти їх на навчання і давати їм відповідальність. 

Вчитися і розвивати сучасні професійні та навички потрібно не тільки одному керівнику медичного закладу, а всій команді.

Мій власний досвід у МОЗ показав – яким би не був лідер, скільки б годин на добу не працював, а сам не зможе зробити нічого справді значного.

А от мотивована команда на чолі з лідерами, за якими хочеться йти, ладна зробити неймовірне.

Павло Ковтонюк, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, ексзаступник міністра охорони здоров'я України, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина mpavlov/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

"Не вийшло": Зеленський про другий етап медреформи

49 запитань до президента щодо медичної реформи

Що за фарс відбувається довкола медичної реформи

Медреформа 2020: уряд ухвалив програму медичних гарантій

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua