Максим Степанов: У нас не буде жодної "уравніловки", ми йдемо саме в реформування медицини 

14773
14 травня 2020

Старт реформи лікарень вторинної медичної допомоги розпочався 1 квітня 2020 року. 

Національна служба здоров’я України підписала договори з 1524 закладами.

Проте 5 травня міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив, що медреформа у її нинішньому вигляді означає звільнення близько 50 тисяч медпрацівників та закриття 332 лікарень. 

На брифінгу було сказано, що усі медичні заклади у 2020 році мають отримати фінансування на рівні не менше, ніж у 2019 році. 

 Старт реформи лікарень вторинної медичної допомоги розпочався 1 квітня 2020 року
Всі фото: Катерина Хорощак

Степанов також уточнював, що з 11 травня розпочалася детальна експертиза всієї медичної інфраструктури, щоб визначити її спроможність та ефективність.

Редакція "Української правди. Життя" зустрілась з міністром, щоб розібратись, що саме не так з реформою, та як її планують змінювати та адаптувати. 

– Коли у 2019 році президент Петро Порошенко зняв вас з посади голови Одеської ОДА, то вся прогресивна лікарська спільнота була дуже обурена. 

Вас вважали людиною, яка методично та успішно імплементувала медреформу в регіоні.

Чому нині ви так змінили риторику?

– В Одеській області я достатньо уваги приділяв медицині, бо вважаю, що це така річ, яка об’єднує абсолютно всіх.

Ми багато коштів вкладали в інфраструктуру первинної ланки. 

– Це частина реформи: місцева влада має вкладатися в розвиток закладів охорони здоров’я. 

– Згідно з нашим законом, якщо ми вже по закону дивимося, місцева влада нічого не зобов’язана.

– Вона власник лікарень. 

– Вони можуть це робити на власний розсуд. 

Тоді ще кошти були в державному бюджеті, була медична субвенція.  

І, якщо ви пам’ятаєте, була програма сільської медицини, яка йшла саме на будівництво амбулаторій, купівлю машин. 

Ми робили багато речей, які вкладаються в розуміння реформування медицини, але не вкладаються у ті нормативні документи, які видавалися на той час урядом і Міністерством охорони здоров’я. 

Ну, наприклад, ми зробили телемедицину, яка жодним документом не була там нормально передбачена і не була там досягненням певної мети при  реформуванні медицини. 

І зараз телемедицина – і я цим пишаюсь – працює на території всієї Одеської області, й працює дуже ефективно. 

Ми зробили мережу так званих реперфузійних центрів для того, щоб лікування інфарктних хворих дійсно відповідало світовим стандартам. 

В нас була зовсім інша філософія госпітальних округів. Ми не робили так, що в нас є одна лікарня, а всі решта – ми можемо про них забути. 

Наприклад, коли об’єднувалися 4 райони в госпітальний округ, у нас в кожної лікарні була якась сильна компетенція, яку, ми вважали, що треба посилювати. 

Умовно кажучи, якщо лікарня стоїть на потужній трасі, то вона спеціалізується на травмі, політравмі та хірургії. І ми ще посилювали цю компетенцію. 

А ті лікарні, наприклад, в яких, ну так сталося історично, не було жодної сильної компетенції… То все одно в тому районі живуть люди. І ці люди мають право, незалежно від того, де вони мешкають, на надання їм медичної допомоги і обов’язок держави їм її забезпечити. 

Що ми робили в таких районах? 

 В Одеській області я достатньо уваги приділяв медицині, бо вважаю, що це така річ, яка об’єднує абсолютно всіх

Emergency centers – це таке приймально-діагностичне відділення, яке в змозі надати екстрену меддопомогу. Воно невеличке, там палата інтенсивної терапії на два ліжка, мала операційна, рентген, УЗІ, знову ж таки, кабінет телемедицини. 

В таких умовах можна надати людині першу допомогу, стабілізувати її стан, а потім вже або транспортувати, або ще щось зробити. 

Також робили невеличкі відділення на 15-20 ліжок, бо це теж важливо. 

Тобто у нас зовсім інша філософія була. І більш того, така філософія буде там і надалі. Ну, тобто я вважаю, що вона там буде й далі. 

– Філософія, яку ви описуєте – спеціалізація лікарень, еmergency centers, сільські амбулаторії – це і є запланована медична реформа. І ви її методично впроваджували. 

Зараз же ви стверджуєте, що 332 лікарні мають закритися через проблеми з фінансуванням. 

Звідки взялися ці цифри?

–  Це дані Національної служби здоров’я.

– Ок, припустимо НСЗУ фінансує їх менш як на 50%, але це не означає, що лікарні мають закритися. 

900 мільйонів було перераховано на підтримку малопотужних лікарень. 

В них має вкладатись місцева влада, заклади самі можуть виконувати господарську діяльність та шукати інші джерела доходів. 

Чому ми тоді весь час слухаємо про те, що лікарні будуть закриватися, але не чуємо про підходи, які ви вже впроваджували в Одеській області?

–  Ці філософські підходи не були впроваджені за один місяць. 

Це неможливо зробити, який би геніальний не був керівник і як би це не впроваджували. 

–  Але реформу розпочали у 2017 році.

–  Ні-ні-ні, почекайте. 

Ми повинні з вами чітко відрізняти первинну ланку і всі лікарні. Це зовсім різні речі. 

Перехід первинної ланки на новий механізм фінансування і на нові відносини між пацієнтом і сімейним лікарем – це зовсім інше. І там механізм цієї імплементації був достатньо тривалим. 

Що в нас відбулося зараз? 

 Якщо ми зачепили вже протитуберкульозну службу, то я маю досвід її реформування в Одеській області

Не було ніякої стратегії, або покрокового плану, яким чином ми будемо переходити. 

332 лікарні, а точніше 984 лікарні, мають фінансування менше, ніж було минулого року. 

Вони всі 5 лютого дізналися про ті тарифи, які були затверджені НСЗУ. 

Почали рахувати, побачили, що не вкладаються в ці тарифи, виходячи з кількості хворих, які в них є. Побачили, що вони будуть мати менше, ніж 50% фінансування. 

Така шокова терапія, якщо так сказати, скоріш за все може призвести до закриття цих лікарень. 

Чому? 

По-перше, згідно із законом, по якому ми реформуємось, місцева влада нічого не мусить вкладати.

І місцева влада так само дізналася про суму коштів, які отримає їх лікарня, 5 лютого. І ми це повинні розуміти. 

Переглядати бюджет в середині року… Ну тобто за один місяць це не робиться, це неможливо так зробити.

– Але ж про те, що з 2020 року має стартувати реформа лікарень, вторинки, знали всі.

Всі лікарні мали приблизно три роки для того, щоб підготуватися. 

В Україні є успішні приклади. Одеса не єдиний. Є протитуберкульозний диспансер у Вінниці. Є пологовий будинок в Ковелі, який також почав трансформацію не 5 лютого. В них вдалося. 

Ви хочете сказати, що великі лікарні знали, а маленькі – ні?

Давайте зрозуміємо, що таке трансформація. 

Шляхом чого стали успішними певні опорні лікарні? 

По-перше, вони на старті були більш потужні, бо так склалося історично. 

Потім їх держава визначила, монопольно визначила, що ви будете більш успішними лікарнями. Ну тобто взяла статистику на той час, коли формувалася мережа госпітальних округів. 

Програма реформування була затверджена на 2020-2023 роки. Поступового переходу, щоб була досягнута мета покращення лікування, зменшення термінів лікування і всі інші процеси. 

А потім в лютому 2020 року сказали: "Ні, шановні, все, що ви прочитали в програмі – це неважливо. Зараз ви отримуєте кошти на 70% менше, ніж ви отримали раніше". 

Якщо ми зачепили вже протитуберкульозну службу, то я маю досвід її реформування в Одеській області.

І цей процес трансформації, так званий, там йшов два з половиною роки.

– Ок, давайте глянемо на приклад Одеського диспансеру. Там зараз на один випадок туберкульозу виділяється в рік 9 тисяч гривень.

– Більше. 10 з копійками.

– Тариф НСЗУ на один випадок 20 тисяч гривень. Це покриває частину часу в стаціонарі та амбулаторне лікування.

При цьому, якщо ми згадаємо епоху до реформи, то фтизіатрична служба була найфінансованіша. Туди вливали 2 млрд грн субвенції і 1 млрд грн іноземної допомоги. 

При цьому в Україні все ще епідемія туберкульозу, та ми одні з 10 країн світу, які є лідерами по мультирезистентному туберкульозу. 

Ви думаєте, цього разу додаткове фінансування допоможе? Може, справа все ж таки в ефективному використанні коштів?

– Тобто ви вважаєте, що ефективне використання – це просто його ліквідувати?

Ні, не ліквідувати. Ви об’єднували Одеський туберкульозний диспансер з обласним Центром профілактики і боротьби зі СНІДОМ та з наркодиспансером.

– 2,5 роки. Не за один місяць. За один місяць це зробити неможливо.

Не лише Одеса почала реформування 2,5 роки тому.

– Так. Якщо ми дивимося по всій Україні, реформування почала ще Львівська область.

І Вінницька. 

– Вони, до речі, скоротили 1150 ліжок. В цілому по області. 

Також скоротили 700 посад, якщо я не помиляюся

В них зараз вартість хворого у 2 чи 3 рази більше, ніж це встановлено НСЗУ. 

Але в них теж великі проблеми. Все, що вони робили півтора року – вони не встигли закінчити, щоб саме довести до показника, який затверджений НСЗУ. 

Я навіть не знаю, як вони розраховували його, бо це така велика таємниця.

Ну чому таємниця. Фахівці з ВООЗ і Світового банку допомагали розраховувати тариф. Це не закрита інформація. 

– Ніхто не знає. Я не знаю, яким чином вони це все це розраховували, що саме вони вкладали.

Я, наприклад, не зустрів ще жодної лікарні, де вартість лікування інфаркту була б 16 тисяч гривень. Це сума разом навіть із тою жалюгідною заробітною платою, яка закладена на сьогодні. 

 Фахівці з ВООЗ і Світового банку допомагали розраховувати тарифи

НСЗУ ніяк не може мені надати, яким чином вони розрахували цей тариф, що вони туди заклали. 

В моєму розумінні, я думаю, у вашому також, що якщо ми кажемо, що тариф коштує стільки-то, то він повинен мати таку-то складову. 

Ну тобто повинна бути логіка, яким чином порахували, що він коштує таку суму, так? 

Чому нині просто зробили шокову терапію? Ну, мені здається, що такий експеримент він може до поганих наслідків призвести.

От ви зараз кажете: головні лікарі не знали, їх поставили перед фактом, їм розповіли це все в лютому. 

Той факт, що з ними не спілкувалися, не проводили наради – він якось задокументований? 

Тобто ви зараз спираєтеся тільки на слова керівників лікарень, що вони не в курсі? 

Бо якщо поспілкуватися з НСЗУ, якщо почитати новини за пару років, то працівники служби їздили країною, вони консультували з приводу трансформації, тарифів, адаптації до реформ тощо.

Хто ж говорить правду?

– Навіть якщо ми собі уявляємо, що вони всі обманюють, бо проти НСЗУ, то навіть успішні говорять, що рівень комунікації, на жаль, був такий… Ну, це просто для нас незрозуміло. 

Багато питань, які в нас виникали, ми просто не поставили. 

Це те, що стосується розмов. 

Є інша складова. Економічна.

Що зробила НСЗУ? 

Сказала, які вимоги будуть до тарифних пакетів: "Ми ухвалимо з вами угоду, що у вас буде таке обладнання, така-то кількість лікарів і все решта". Це було восени зроблено. 

Мені здається, все ж таки, що за чотири місяці (нагадаємо, реформа мала стартувати 1 квітня – ред.) виставити вимоги, це не ок. 

Це ще кінець року. Я вам вже говорю зараз як губернатор в минулому, навіть докупити якесь обладнання – вже це дуже складно наприкінці року.

Про самі тарифи лікарні дізналися 5 лютого. Офіційно їм повідомили.

Після цього змогли взяти сісти і почати рахувати, в якому стані опиниться їх лікарня. Тобто вони до цього це не знали. 

З цим же ви погоджуєтеся?

На сайті НСЗУ ще у вересні 2019 року були оприлюднені тарифи. Я особисто читала їх.

– Тарифи на...

...на пологи, на інсульти, на інфаркти, на діагностику раку. 

– Ви зараз розумієте, що цього не може бути?

Чому?

– А я вам поясню, чому. Тому що вони тарифи розраховували, виходячи з бюджету, який їм дали.

Ок. Давайте обговоримо питання справедливого розподілу коштів. 

Ви кажете, що 984 заклади не отримали достатньо фінансування.

Проте НСЗУ заявили, що 954 заклади отримують більше, ніж минулого року. І вони стверджували це на засіданні Комітету з питань здоров'я нації.

Я бачу деякі розбіжності у ваших показниках. 

– Вона обманює.

Служба або на своєму сайті некоректну інформацію подає, або неправду сказала на Комітеті.

У нас не буде жодної "уравніловки", я ще раз хочу наголосити, що ми йдемо саме в реформування медицини. 

В реформування – не в ілюзію, не в експерименти, а саме в реформування медицини. 

Я ще раз хочу наголосити, що ніколи, ніколи – підкреслюю – не заявляв, що ми будемо повертатися до якоїсь медичної субвенції, тим паче до якихось там систем медицини, соціально-економічної моделі, якої, до речі, в нас не існує. 

 В НСЗУ заявили, що 954 заклади отримують більше, ніж минулого року

По-перше, нам ніхто так і не відповів, по якій моделі ми рухаємось. 

По-друге, я завжди говорив, що в нас НСЗУ буде єдиним замовником послуг.

Всі кошти повинні йти виключно через неї. 

Головна мета, що ми зараз повинні зробити, – це не дати бездумного закриття великої частини лікарень, звільнення медпрацівників. 

По наших розрахунках, там близько 50 тисяч повинно бути звільнено. 

І зробити нормальні умови, тобто дотягнути бюджет по інших лікарнях, щоб він був не менший, ніж фінансування з держбюджету 2019 року.

Але яким чином ви це будете дотягувати?

– Ну, ще раз. У нас бюджет в абсолютних цифрах збільшений в цьому році, ніж він був минулого року. 

До речі, вас ніколи не дивувала цифра, що на первинну медичну допомогу у нас іде 19,1 млрд в цьому році? 

А на всю вторинну і третинну – з високоспеціалізованою, з онкодиспансерами, з усім цим великим-великим хазяйством – іде всього лиш 42 млрд. 

А може тому, що в усьому світі понад 70% звернень – це переважно первинна медицина?

– Це знову ж таки серйозна ілюзія, яку нам нав'язали. 

Це в якому світі більша частина звернень?

Там, де успішні системи медицини.

– Країни мені наведіть.

Нідерланди. Там 93% звернень – це первинна медична допомога. 

– Я думаю, що цифри, які ви наводите, це Велика Британія.

Можливо.

– 70%, так. Якщо ми кажемо про Велику Британію, то це система охорони здоров'я, яка була створена в 1947 році. 

Довідка: 90% звернень у Великій Британії первинна медична допомога

Британці вже багато розмірковували над тим, що її дуже потрібно якомога терміновіше змінювати. 

Чому? 

Тому що в них доступ до високоспеціалізованого лікаря складний. Наприклад, до онколога вони інколи стоять в черзі по 8-9 місяців.

 

Я не думаю, що ми з вами хочемо, щоб ми або наші близькі мали таку медичну систему. 

Наприклад, весь світ зараз під час COVID-19 побачив, що таке медицина в Південній Кореї. Як вона швидко дуже впоралася. Ми заздримо їм по-справжньому. 

В них взагалі такого не існує, щоб пацієнт повинен був звертатися виключно до сімейного лікаря. Там інший механізм стимулювання, але він може звертатися до сімейного лікаря, а може відразу "чухати" в лікарню.

Насправді ми зараз теж відразу "чухаємо" в лікарню.

І це не завжди добре. В нас люди інколи зловживають послугами вузьких спеціалістів, не дуже розбираючись, а які саме їм потрібні.

– У нас взагалі унікальна країна.

У нас багато людей лікуються по Google. 

У нас багато експертів, які вважають, що "я читав, тому я знаю", "я знаю, як реформувати", "я знаю, як запускати транспорт". 

Якщо ми говоримо про таку галузь, як медицина, ми повинні чітко сказати, у нас є така соціально-економічна модель, ми її так побудували. 

Нам на медицину потрібна отака сума коштів. Так сталося історично, що нам потрібно стільки, ми порахували. 

Жодна людина цієї країні не знає, яка сума коштів нам необхідна на медицину. Жодна. 

Я думаю, що єдиний напрямок медицини, про яку ми можемо порахувати чесно і стовідсотково, – це стоматологія. 

Бо це єдиний напрямок медицини, до якої держава взагалі не торкалась за всі роки незалежності. І це єдина галузь, звідки не їдуть лікарі, не їдуть медичні працівники, а навпаки розвинутий міжнародний медичний туризм. 

Погоджуєтесь?

Ну, можливо. 

Хочу перейти до аудиту медичної реформи, який провела група експертів на прохання президента Володимира Зеленського.

Ви ознайомились з його результатами, вас щось там здивувало чи навпаки не здивувало?

– Ну, її проводили… Тобто там був такий склад… В них було таке негативне ставлення.

Вам не спадало на думку, що не зовсім правильно було запрошувати до оцінки реформи людей, які мають конфлікт інтересів? 

Я зараз про Бориса Тодурова та Ольгу Голубовську.

Це люди, яким невигідна відкрита реформа, але їх було запрошено її оцінювати.

– Чому ви взяли, що їм не вигідна реформа? 

Чому ви взяли, що, умовно кажучи, той же Борис Тодуров, який є одним з кращих навіть неукраїнських кардіохірургів. Ну, добре, скажімо так: кращий класний кардіохірург. Чому ви вважаєте, що йому не вигідна реформа в системі медицини? 

Чому ви вважаєте, що він не хоче, умовно кажучи, дивлячись на своїх колег за кордоном, теж своїми руками заробляти зовсім інші кошти.

В мене дружина, яка є одним із найкращих нефрологів цієї країни і дуже цінується в Європі та в світі. Вона член всіх конгресів – європейського, американського конгресу нефрологів. У неї заробітна плата на рівні 8-9 тисяч гривень. 

Це справедливо? Це так має бути?

Ну, звичайно, ні. 

– Так, і я ж про це кажу.

З чого ми почали імплементацію цієї реформи? 

На першому етапі показали: в нас є такий стандарт і сімейний лікар буде заробляти на рівні 15-18 тисяч гривень.

Це те, що ми імплементували. Те, що я відразу бачив у Одеській області. 

Деякі взагалі там, по-моєму, до 22 тисяч гривень заробляли. 

І ми пішли в так званий другий етап реформи із зарплатою лікаря-хірурга вищої категорії на рівні 7-8 тисяч гривень. І з цих показників розрахований тариф. 

Скажіть, будь ласка, так воно було повинно бути?

Це тому що сімейний лікар покриває дуже багато послуг. 

В нас є проблема, що деякі вузькі спеціалісти роблять не те, чим вони мали б займатись, втрачаючи кваліфікацію. 

Наприклад, педіатр має вміти оглянути вухо дитини, це не питання лора, а сімейний лікар пролікувати невеликий нарив – це не питання хірурга. 

Вузькі спеціалісти мають займатися набагато важливішими питаннями. 

І, по-друге, не може бути в країні так багато хірургів, так багато вузьких спеціалістів. 

Ми маємо визнати той факт, що в Україні вузькоспеціалізованість доходить до абсурду. 

– Я з вами зараз в жодному разі не сперечаюсь, але розумна реформа полягає в тому, що є відповідна оцінка. 

Умовно кажучи, коли відбулося реформування в Одесі тої ж протитуберкульозної служби, там певній кількості фтизіатрів запропонували пройти перекваліфікацію. 

Шість місяців вони перекваліфіковувалися. Ми їм запропонували, наприклад, сімейними лікарями працювати. 

Тобто ми зараз знову намагаємося все зрівняти, підігнати, роздати субвенцію за розрахунками минулого року. 

Але ж якщо ми комусь хочемо дати, то в когось же треба забрати. 

Наприклад, за словами головного лікаря Інституту раку Андрія Безносенка, онкологічний центр отримав на 70% більше, ніж минулого року. 

Вони переживають, що тепер знову будуть недофінансовані, отримають менше, щоб підтягнули тих, хто не встиг.

Повертаємось, з вашого дозволу в початок. 

Задля чого ми робимо реформу? 

Ми реформуємо медицину, тому що громадянам, нам в тому числі, всім хочеться мати нормальну медицину. 

Ви задали питання про онкозахворювання. Дійсно 170 тисяч щороку додається пацієнтів онкохворих, причому більша частина – це люди з 3-4ю стадією. 

Згідно наших розрахунків, пацієнт 100%-лікування має отримати від держави. Згідно того, що написано у нас в програмі Державних медичних гарантій. Повне забезпечення. Наприклад, хіміотерапію.

Й коли ми кажемо про всю галузь, ми не можемо дивитися виключно в розрізі онкодиспансерів. Це по-перше. 

 Ми реформуємо медицину, тому що громадянам, нам в тому числі, всім хочеться мати нормальну медицину

По-друге, якщо ми кажемо вже про реформування онкологічної служби, то, мабуть, будь-яка країна повинна робити все, щоб кількість людей з 3-4ю стадією захворювання на онкологію зменшувалася щороку.

Звичайно, і це рання діагностика і тепер вона вийде з пріоритетних послуг.

Почекайте, ще нічого нікуди не виходить. 

У нас повинна бути чітка програма, стандарти, саме яким чином ми будемо цього досягати.

В нас цих стандартів не існує. 

На відміну від першої ланки. Там дуже чітко визначено, що саме повинен робити сімейний лікар. 

Хоча первинна ланка, з точки зору – нікого не хочу образити, ні в якому разі, але лікарі мене і медичні працівники всі зрозуміють – ну це не можна навіть порівнювати зі спеціалізованою, високоспеціалізованою допомогою з точки зору стандартів. 

Цих стандартів не існує. Як можна щось реформувати, не розуміючи, по яких стандартах? 

А які, ви вважаєте, послуги мають бути в пріоритеті?

Це прекрасно, якщо вийде вибороти 6% ВВП на фінансування медичної галузі, як анонсував глава Комітету Верховної ради з питань здоров'я нації Михайло Радуцький. 

– В мене була розмова з президентом. І в мене є чітка така домовленість, що я можу пообіцяти, що все зроблю.

Я впевнений практично, що мені вдасться в наступному році, щоб було саме 6% ВВП. Ну, принаймні самий мінімум, який теоретично може бути, це 5%. 

У вас є якийсь план дій виборювання цих 6% ВВП?

– Ну, звичайно, є. 

І більш того, я вважаю, що наше фінансування повинне бути багатоканальне. Ми повинні не тільки користуватися коштами держбюджету, а щоб у нас було чітке фінансування з місцевих бюджетів, щоб заходили кошти від приватних речей. 

Це все треба розрахувати на основі стандартів, на основі аналізу – те, що ми розпочали 11 травня. 

Я хочу мати чіткий аналіз по інфраструктурі – що у нас, чим ми володіємо і скільки нам взагалі коштує медицина.

Ви питали про пріоритети. Первинку не чіпаємо, вона фінансується як фінансується.

Якщо ми кажемо про цей рік, то в пріоритеті має бути: екстрена меддопомога, ми повинні за цей рік максимально наблизити її до якості. 

Яким чином ми це будемо робити? 

Ми збираємось, по-перше, збільшити ставку по фінансуванню. 

По-друге, я вважаю, що ми запровадимо коефіцієнти якості. Головний критерій якості екстреної медичної допомоги – це час доїзду, тобто вони повинні швидко доїжджати, забирати хворого і привозити. 

Ще критерій, це може ми зробимо у 4 кварталі – це збіг діагнозу. Вони повинні встановлювати правильний.

Також важлива маршрутизація пацієнта. Бо хворого з інфарктом та інсультом треба обов'язково везти в спеціалізований заклад, який може надавати таку допомогу. 

Також ми вважаємо, що треба залишити пріоритетні пакети по інфарктах та інсультах. Але вони мають враховувати й складність, адже вона дуже різна. Там не може бути навіть теоретично один тариф. Це абсурд якийсь. 

Я буду відвертим. От тарифний пакет на COVID-19 був розрахований при мені. І я 100% впевнений, що він покриває вартість лікування, покриває 300% підвищення заробітної плати. Це я можу впевнено сказати.

Як ви його розраховували?

– Дуже просто. Взяли середню зарплату, яка була в тих чи інших лікарнях, взяли вартість лікування, взяли наші протоколи національні. Звичайно, там закладена формула готовності бригади. 

Звичайно, в сьогоднішніх умовах, ми не могли запроваджувати якісь коефіцієнти щодо середньої важкості або тяжких хворих, але ми порахували все абсолютно адекватно. 

– Якщо ви вже згадали лікування COVID-19, то є питання по протоколу лікування. 

У ньому є перелік препаратів, які недоказові щодо лікування коронавірусної хвороби. 

В нашу редакцію потрапив лист від Всесвітньої організації охорони здоров'я, який був адресований вам, і який попереджав, що препарат гідроксихлорохін, який є у нашому протоколі, настільки сумнівний, що ВООЗ не впевнений, чи варто його взагалі досліджувати. 

Через декілька днів після цього фармкомпанія "Дарниця" радісно заявила, що буде його виробляти і він все ще в нашому протоколі. 

Чому? 

Є все більше доказів, що препарат є неефективним та має серйозні побічні ефекти.

– Коли наш протокол складали експерти – анестезіологи, інфекціоністи, нефрологи, кардіологи, ендокринологи – вони брали за базу протоколи різних країн: США, Італії, Китаю, Франції. 

Зараз по такому принципу йде весь світ. Немає ліків від COVID-19. 

Наші лікарі, які повернулись з Італії кажуть, що той самий гідроксихлорохін дуже широко там використовується і в них дуже гарні результати. 

А якщо буде все більше доказів того, що цей препарат не є ефективним? Його приберуть з протоколу?

– Група експертів вже два рази вносила зміни в протокол лікування. 

Вона засідає раз на 10 днів, дивляться в тому числі й на наш досвід. 

Якщо ми будемо бачити, що є якісь проблеми, то вони визначаться і, мабуть, його приберуть. 

Вас також може зацікавити:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.




powered by lun.ua