Мова важливого: кілька думок до Дня української писемності та мови

558
9 листопада 2020

Зловила себе на думці, що підсвідомо перебуваю у постійному пошуку аргументів, чому в Україні потрібно говорити, писати українською мовою, чому це принципово. 

Гучні, але часто не обгрунтовані фрази про національну ідентичність, про те, що без мови не має у держави майбутнього, мабуть, перестали "діяти" (хоч якщо ти сліпо не віриш у них, то прирівнюєшся ледь не до державного зрадника, який ставить під сумнів усе те, за що боролися покоління українців) і захотілося почути та дослідити прагматичні, скажу навіть вигідні аргументи, чому мова має значення.

І ось нарешті маю дві сильні думки, якими хотіла б поділитися.  

На нещодавній онлайн-презентації книги українського підприємця та громадського діяча Валерія Пекаря "Бесіди майстра Хай Тао про стратегію", один з учасників запитав, чому книгу не перекладено на російську, чи не написано російською. 

На що Валерій Пекар відповів, що, мовляв, про такі важливі речі як стратегія, планування потрібно говорити українською, щоб для управлінців українського бізнесу чи державного сектору стратегічнчна термінологія була природно українською, це сприятиме зміцненню та росту у цих напрямках. 

Тобто автор не боїться втратити значну частину російськомовного читача в Україні, заради того, щоб відстоювати думку, що саме через українську повинен відбуватися розвиток управління в Україні. 

Українська має перестати бути мовою, якою треба час від часу говорити, бо  закон цього вимагає, чи щоб дотримуватися певних квот і зберегти усі ці мовні пропорції-відсотки, а стати природною мовою планування, державотворчих процесів, бізнесу, мовою, якою вирішуються важливі питання. 

І у цьому ключі збільшення україномовної ділової, бізнес-літератури, а не лише художньої літератури (нехай зараз мене пробачать письменники та поети) – є дуже важливим кроком.

Ми можемо цього не помічати, але українська значною мірою перебуває у позиції шпагату: однією ногою на кухні, а іншою – на трибуні Верховної Ради. 

Так от у сильній Україні вона має бути, у тому числі, мовою процесів, від яких залежить суспільно-економічний розвиток країни. Така ідея має стати частиною мовної стратегії країни, яка прагне бути сильною.

Як через мову нація може стати сильною? 

І тут найбільш переконливою для мене є думка вченого, державного, політичного і громадського діяча Ігоря Юхновського, з якими мала інтерв’ю два місяці тому для журналу "Локальна історія". 

Так от на моє питання про те, чому в Україні потрібно говорити українською, він навів приклад свого власного професійного життя. Розповів, що досягнути професійного росту він міг лише у один спосіб – розв’язуючи дуже складні задачі, за які більше ніхто не брався. 

Такі задачі йому вдалося вирішувати, і хоч він читав літературу різними мовами, але розв’язки завжди приходили у його свідомість саме українською. 

"Ми повинні розуміти, що найбільш сокровенніші ідеї в кожній галузі приходять до людини на рідній мові. Ми повинні створювати оригінальні, визнані у всьому світі речі. Ці речі приходитимуть у нашу свідомість лише через рідну мову. 

Якщо ми нехтуватимемо цим, наша нація ніколи не стане сильною. Українська мова – це питання життя і смерті нашої держави", – каже Ігор Юхновський. 

Отож допоки українська не стане мовою відкриттів, мовою вирішення проблем прогрес в Україні буде не усвідомленим і навіть загрозливим, бо не працюватиме на Україну як націю, а Україна сприйматиметься як ресурс, місце реалізації, а не ціль...

І на завершення: сьогодні, в День української мови та писемності, дуже багато з нас писатиме ХХ ювілейний радіодиктант єдності, так от дуже хочеться, щоб ця ініціатива була лише гарним символом нашого з вами щоденного професійного спілкування українською про важливе.

Оксана Левантович, журналістка, очільниця відділу інформації та маркетингу Українського католицького університету, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина PromesaStudio/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

На уроках – українською, а на перерві – російською. У школах трапився мовний парадокс 

На російську мову в школах Києва багато скаржаться – мовний омбудсмен

Як, на що і куди скаржитися мовному омбудсмену

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь про утиск російської мови в Україні: "Очевидних ознак цього немає". Ексклюзивне інтерв’ю

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua