З березня медицина без протоколів: чим це загрожуватиме здоров'ю українських пацієнтів

7249
4 лютого 2021

1 березня 2021 року в Україні втратять чинність протоколи лікування за 90 напрямами, включаючи онкологію, педіатрію, дитячу онкологію та гематологію, а також багато інших.

Ця подія не є сюрпризом, адже відповідне рішення було прийняте Міністерством охорони здоров'я ще у лютому 2020 року.

Але сюрпризом можуть стати її наслідки.

Скажемо "ні" застарілим стандартам

Логіка минулорічного рішення МОЗ була зрозумілою – скасувати застарілі протоколи, більшість з яких була затверджена в період з 2004 по 2012 рік.

Клінічний протокол є живою матерією, яка повинна постійно оновлюватись з розвитком доказової медицини.

Більш того, змінилася і сама методика розробки протоколів. Тобто вони вимагали актуалізації як за змістом, так і за формою.

МОЗ визначив перехідний період – 1 рік, протягом якого мали бути напрацьовані нові галузеві стандарти (медичні стандарти та клінічні протоколи).

Акцент був зроблений на їхній необхідності для виконання програми медичних гарантій.

Нагадаємо, що в рамках медичної реформи Україна перейшла на систему оплати Національною службою здоров’я України (НСЗУ) медичних послуг, які надаються лікарнею пацієнту.

Медична послуга, яку оплачує НСЗУ, має бути виконана за протоколом – саме від стандартів надання медичної допомоги та протоколів лікування мають відштовхуватись обсяг послуги, розрахунок її вартості, а також вимоги до лікарень, які послугу надають.

Однорічний перехідний рік добігає кінця. За цей час були затверджені медичні стандарти за деякими напрямами, але очевидно, що масового оновлення протоколів в цілому по системі не відбулося.

У травні 2020 року міністр охорони здоров’я Максим Степанов зазначав: "Наразі в нас є 120 оновлених, актуалізованих українських протоколів. Немає 2500".

З того часу ситуація суттєвим чином не змінилася, а 1 березня все ближче.

Що далі?

Якщо застарілі протоколи будуть скасовані, з чим ми залишаємося?

По-перше, за деякими захворюваннями більш свіжі протоколи все ж існують. Очевидно це ті самі 120 уніфікованих клінічних протоколів/стандартів надання медичної допомоги, про які згадує міністр.

Хоча значна кількість з цих "більш свіжих" документів насправді вже також давно потребує оновлення.

По-друге, не забуваємо про використання в медичній практиці міжнародних клінічних настанов.

Ця  можливість закріплена в українському законодавстві з 2017 року.

Експертна спільнота зламала не один спис в дискусіях щодо ефективності цього інструменту для України. Та зараз не про це. Зупинимось на тому, що така опція в теорії є.

Але є одне "але"

Пригадаємо, як працює система з міжнародними клінічними настановами.

Українським лікарям дозволено користуватися настановами, розробленими визнаними національними або фаховими медичними асоціаціями країн ЄС, США, Канади та Австралії.

Перелік дозволених джерел, з яких можна брати такі настанови, затверджений наказом МОЗ.

На перший погляд він є досить великим і дає свободу вибору. Та насправді він не враховує, що за деякими менш поширеними захворюваннями існують специфічні протоколи лікування, яких у переліку МОЗ просто немає.   

Прикладом може бути дитяча онкологія. Для лікування раку МОЗ дозволив користуватися клінічними настановами двох провідних міжнародних фахових асоціацій: американської National Comprehensive Cancer Network та європейської European Society for Medical Oncology.

Ці джерела дійсно є передовим стандартом у дорослій онкології. Але при лікуванні раку та онкогематологічних захворювань у дітей використовуються протоколи, розроблені абсолютно іншими фаховими асоціаціями та дослідницькими групами.

Експертна спільнота неодноразово пропонувала МОЗ змінити свій наказ та внести до нього додаткові міжнародні джерела, необхідні для дитячої онкології та інших напрямів, де існує подібна проблема. Цього так і не було зроблено.

Відповідно, лікарі зараз не мають офіційної можливості їх використовувати у медичній практиці.

Тож на прикладі дитячої онкології та онкогематології давайте оцінимо, в якій ситуації ми можемо опинитися з 1 березня 2021 року.

Національні протоколи за напрямами дитяча онкологія та гематологія втрачають чинність. При цьому, легальна можливість користуватися необхідними міжнародними протоколами у цих сферах відсутня.

Яким чином в таких умовах має забезпечуватись право пацієнта на якісне лікування та захист лікаря від претензій щодо обґрунтованості його клінічних рішень?

Сподіваємося, що МОЗ вирішить це питання найближчим часом, адже українські пацієнти хворіють не лише на Covid-19.   

Вікторія Подворчанська, радник юридичної фірми "Астерс", pro bono юридичний консультант благодійного фонду "Таблеточки", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина olanstock/Depositphotos

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Чим лікується COVID-19. Варіант протоколу лікування США

COVID-19: якими препаратами нас будуть лікувати? Аналізуємо українській протокол

Дайте спокій "расам": в чому суть конфлікту Супрун та Радуцького і до чого тут медичні протоколи

Для українських медиків запустили сайт з міжнародними протоколами лікування

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua