Які з лікарень чемпіони другого етапу медреформи і чому

6458
17 березня 2021

Вже майже рік як відбувся другий етап медичної реформи. 

Всі обласні, міські та районні лікарні (а загалом це понад 1650 медичних закладів) почали працювати та отримувати гроші за надані медичні послуги за однаковими для всіх правилами. 

Але правила однакові, а результати різні. Одні в нових правилах бачать можливості, інші перешкоди. Хтось став чемпіоном, а хтось залишився аутсайдером. 

Що ж впливає на успішний розвиток медичного закладу і хто за це відповідальний? 

Раніше система фінансувала лікарняні ліжка та квадратні метри, незалежно від того, затребувані вони пацієнтами чи ні. 

А зараз Національна служба здоров’я сплачує за надані медпослуги за єдиним для всіх закладів тарифом. Пацієнт самостійно обирає медзаклад.  Чим більше пацієнтів тим більше коштів. 

Так, у Київському пологовому будинку №5 констатують, що раніше відмовляли породіллям без київської реєстрації, а тепер надають медичну допомогу при пологах усім, хто обирає їхній заклад. 

І цей заклад на першому місці в Україні за розміром оплат від НСЗУ. На сьогодні Київський пологовий будинок №5 отримав від НСЗУ понад 39 млн грн за цю пріоритетну послугу. 

ТАКОЖ ВАС ЗАЦІКАВИТЬ: То ходять гроші за пацієнтом чи ні? Що відбувається із сімейною медициною насправді

Лікарні, які мають сучасне медичне оснащення та медичний персонал у необхідній кількості та відповідної спеціалізації, змогли укласти з НСЗУ договори на надання багатьох послуг, у тому числі пріоритетних (тобто тих, які оплачуються за підвищеним тарифом лікування інсульту, інфаркту, надання допомоги при пологах та неонатальної допомоги). 

Такі лікарні отримали суми контрактів, розмір яких перевищує розмір субвенції 2019 року. З 1658 закладів спеціалізованої медичної допомоги, 961 заклад в межах ПМГ отримав фінансування більше, ніж за субвенцією минулого року. 

Наприклад, Дніпровська міська клінічна лікарня №4, яка у 2019 році мала субвенцію в понад 59 млн грн. А сума контракта з НСЗУ у 2020 році в дев’ять разів (!) більша і склала понад 534,6 млн грн. 

Заклад уклав з НСЗУ контракти за 17 пакетами на суму понад 452 млн грн, договори на перехідне фінансове забезпечення на суму 18,8 млн грн та на стаціонарну допомогу пацієнтам з COVID-19 на суму 63,5 млн грн. 

Інший приклад Іллінецька центральна районна лікарня. Заклад отримав на 3 млн грн більше фінансування за Програмою медичних гарантій-2020, аніж за держсубвенцією. 

Здавалось би не так багато. Але це дозволило закладу вибратися з хронічних проблем та спокійно планувати бюджет. 

Нагадаю, що заклади самостійно розпоряджаються коштами, які отримують за договорами з НСЗУ. Всі управлінські рішення, включно з питаннями оплати праці, приймає керівник. 

Так, у Чернівецькому обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф найвищі витрати на оплату праці лікарів серед всіх центрів ЕМД 34 500 тис грн, а найнижчі у Хмельницькому центрі ЕМД 12 тис грн. Такі дані подали заклади у звітах до НСЗУ.

При цьому, сума контракту з НСЗУ на надання екстреної медичної допомоги у останнього закладу майже на 78 млн грн є більшою. 

Але насправді успіх кожного конкретного медичного закладу, його привабливість для пацієнта, та розмір зарплат лікарів залежить не стільки від розміру суми контракту з НСЗУ, скільки від ефективного менеджменту в лікарні та підтримки власника місцевої влади. Адже саме керівник створює стратегію розвитку та втілює її у життя. 

Так, у Дніпропетровському обласному клінічному лікувально-профілактичному об’єднанні "Фтизіатрія" завдяки новим можливостям реформи та ініціативі керівника досягли конкурентоспроможності: серед протитуберкульозних закладів тут найбільша кількість контрактів з НСЗУ 10, на суму понад 142 млн грн. 

Щодо якості лікування, то у закладі вдалось скоротити тривалість перебування пацієнтів з найтяжчими формами туберкульозу з 36 місяців до 9 місяців. І вони швидше повертаються з лікарняного ліжка до буденного життя. 

Також хочу наголосити, що керівника лікарні призначає місцева влада. І яким він буде це відповідальність громади. 

Місцева влада може докласти зусиль задля дооснащення своїх лікарень необхідним обладнанням, створити привабливі умови для залучення нових фахівців. Комусь виділити квартиру, комусь земельну ділянку. Щоб лікарі вузької спеціалізації були зацікавлені у роботі у невеликих, але комфортних для життя, містах. 

Тож, як бачите, успіх починається не з грошей. Суми контрактів це вже наслідок плідної співпраці місцевої влади, керівника лікарні та її колективу. 

А розмір оплат за надану допомогу пацієнтам це результат пацієнторієнтованості закладів, їх вміння чути пацієнта, надавати якісну медичну допомогу та дбати про покращення сервісної складової.    

Тетяна Бойко, директорка департаменту комунікацій НСЗУ, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина taronin/Depositphotos

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Гроші загубили пацієнта: що насправді відбувається на другому етапі медреформи

То ходять гроші за пацієнтом чи ні? Що відбувається із сімейною медициною насправді

"Не вийшло": Зеленський про другий етап медреформи

Не будемо ліквідовувати лікарні та звільняти медиків – новий прем'єр про долю медреформи

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua