Життєстійкість: що це таке і чи можна нею керувати

Чи є життєстійкість вродженою здатністю або ми можемо її тренувати?

За даними журналу Frontiers in Behavioral Neuroscience, генетичні чинники дійсно впливають на те, як ми реагуємо на життєві виклики.

Гарна новина полягає в тому, що життєстійкість також можна зробити навичкою, якій ми можемо навчитися і яку можна розвинути протягом усього життя.

Ця колонка написана у співавторстві з психологом Марією Фабрічевою.

Здатність гнутися, але не ламатися

Життєстійкість можна визначити як здатність гнутися, але не ламатися, стикаючись з життєвими негараздами.

Стійкі люди виходять з кризи такими ж сильними, як і раніше, або навіть ще сильнішими. Знаходять спосіб змінити життєвий курс і продовжувати рух до своїх цілей.

Вміння справлятися з життєвими негараздами пов'язано зі сприйняттям і прийняттям себе, оточуючих і світу в цілому.

Уявлення про це формуються в дитинстві, до 7-9 років, і пов'язані з сімейними сценаріями і стереотипами поведінки батьків.

Наприклад, людина може протистояти ударам долі, але при цьому не помічає, що сама залучає в своє життя такі ситуації, реалізуючи сценарій "страждай і будь сильним".

Або інший варіант. Людина легко йде по життю, оточує себе людьми, з якими йому цікаво. Будь-яку проблему відразу переводить в задачу, яку поступово вирішує.

Серед основних несвідомих життєвих сценаріїв, які формують батьки можна виділити наступні:

📃 Варіант перший. Люблячі батьки, які вчать дитину, що світ – це безпечне і радісне місце. Така концепція буде направлена ​​на досягнення успіху.

📃 Варіант другий. Батьки ніжно ставляться до дитини, але транслюють їй, що зовнішній світ небезпечний.

Дитина виростає з усвідомленням, що людям навколо довіряти не можна, покладатися потрібно тільки на себе. Такі люди схильні до суперництва.

📃 Варіант третій. Ставлення до дитини негативне, а до світу – позитивне. Такі батьки порівнюють своїх дітей з чужими: "Подивися, ось у Васі все виходить, він чемпіон, а ти – нездара".

В цьому випадку з дитинства людина вважає, що не відповідає вимогам світу і вважає себе неповноцінною.

📃 Варіант четвертий. Батьки транслюють дитині концепцію "всі навколо винні у всьому": і ти недотепа, і навколишній світ несправедливий і сповнений зла.

Проблема в тому, що ми прагнемо організувати своє життя так, щоб виправдати неусвідомлений сценарний план життя і образ себе в ньому.

Саме тому кажуть: якщо вам щось потрібно, знайдіть відповідне переконання, яке стане для вас керівництвом до дії, і тоді ви отримаєте бажаний результат.

Як вийти зі сценарію і сформувати життєстійкість

Усвідомити свої сценарії.

Ерік Берн виділив шість основних процесів життєвих сценаріїв, які людина може "програвати" в своєму житті.

Усвідомивши, в якому саме сценарному процесі ви знаходитеся і відстежуючи його початок наступного разу, ви можете послабити його вплив у житті.

Варіанти життєвих сценаріїв:

👉 "Поки що ні". Людина живе з думкою, що він не може отримати щось хороше в своєму житті, поки не закінчиться якийсь інший процес.

Наприклад: "Я можу дозволити собі відпочинок, тільки коли зароблю на будинок".

👉 "Після". Цей сценарій є зворотним до попереднього.

Наприклад, "сьогодні буде святковий банкет і я буду багато сміятися, значить завтра трапиться щось таке, через що я буду плакати або сумувати".

👉 "Ніколи". Людина впевнена, що вона ніколи не отримає те, про що мріє.

👉 "Завжди". Така людина мучить себе питанням: "Чому зі мною постійно щось трапляється?".

👉 "Майже". Така людина майже постійно досягає своєї мети, але не доводить її до кінця.

Сценарій з відкритим кінцем. Коли людина досягає того, до чого прагнула, але відчуває порожнечу, не знає, що робити далі.

Що можна зробити для виходу з будь-якого з цих сценаріїв?

🌻 Досліджуйте зону свого контролю

Зробіть два списки. В один помістіть події, на які ви дійсно можете впливати. Наприклад, стиль одягу, вибір оточення або місця роботи, хобі, самопочуття.

Другий список – те, що від вас не залежить. Це можуть бути звички і думки інших людей, погода, події в світі.

Психолог Вільям Джеймса писав, що система нашої візуальної уваги багато в чому схожа на прожектор, який "сканує" світ навколо нас.

З точки зору еволюції, прагнення контролювати те, що відбувається з нами, є важливим для виживання і самозахисту.

Але якщо змінити акцент і фокусуватися тільки на тому, що ви можете контролювати, це дозволить знизити тривожність і допоможе отримувати більше задоволення від життя.

Розмежування зон контролю також розширює діапазон прийняття ризику при прийнятті рішень і підвищує нашу здатність в потрібний момент звернутися до інших за допомогою і ресурсами.

🌻 Формуйте залученість у життя

Якщо людина втрачає інтерес до життя – це ознака того, що вона втратила інтерес до самого себе.

Це знижує рівень життєвої енергії та здатність справлятися зі стресом і життєвими викликами.

Коли ви відчуваєте зниження життєвої енергії, зробіть просту вправу – напишіть в формі спонтанного листа п'ять причин, заради яких ви хотіли б прокинутися завтра вранці.

Це має бути те, що дійсно цікаво і цінно для вас. Наступного дня потрібно виконати не менше трьох пунктів, з описаних вами п'яти.

🌻 Відстеження автоматичних думок

Автоматичні думки – це перша реакція, яка виникає на події або поведінку інших людей, на основі наших припущень і переконань.

Якщо їх не відстежувати, вони визначають наші реакції, емоції, поведінку і фізіологічну відповідь організму.

Найчастіше такі думки зачіпають такі сфери, як самооцінка, оцінювання інших людей, стратегії реагування на ситуацію, стратегії ухилення від дій.

Ви можете почати із запису наприкінці дня всіх виникаючих у вас негативних думок і образів, згадуючи події, які відбулися і ваші реакції на них.

В результаті цієї вправи ви можете виявити певні "сценарні" поведінкові реакції. Наприклад, ви боїтеся чогось нового через катастрофізацію можливих наслідків.

У цьому випадку спробуйте наступного разу змінити тактику звичної поведінки. Наприклад, якщо раніше ви відмовлялися відвідувати вечірки, тому що боялися бути не прийнятим, зробіть навпаки – зустріньтеся з новими людьми, але спробуйте перейти в позицію спостерігача, який не має ніяких очікувань від вечора, а просто досліджує інтереси інших людей.

БІЛЬШЕ ДУМОК НА ЦЮ ТЕМУ: Чи можна переписати життєвий сценарій

🌻 Баланс між внутрішньою дитиною, дорослим і батьком

Згідно транзактному аналізу Еріка Берна в кожному з нас одночасно існують три его – стану: дитина, дорослий, батько.

Якщо один з них домінує, це призводить до дисбалансу і некоректних життєвих стратегій.

Скажімо, якщо вам складно говорити "ні", вести переговори або відстоювати свою позицію, найчастіше за таким внутрішнім страхом стоїть так звана домінанта внутрішньої тривожної дитини, яка боїться будь-яких труднощів або рішень.

Тут можна використовувати психологічні техніки візуалізації. Заплющте очі і уявіть ніби ви берете за руку свою внутрішню дитину і говорите їй: "Я дорослий. Я з тобою. І ми зараз підемо спілкуватися з іншою людиною. І ми будемо намагатися почути її, а не свої власні фантазії".

Якщо у вас навпаки домінує внутрішній дорослий, ви можете придушувати свої інтереси і відмовлятися від нового досвіду, який буде розглядатися як загроза консервативному світогляду.

Відновити баланс може усвідомлене повернення себе в дитинство. Ви можете повернутися в двір будинку, в якому ви провели своє дитинство і спробувати подивитися на нього так, як якщо б ви побачили його вперше. Щоб це зробити, вам доведеться звернутися до "дитячої частини" себе – захопленої дитини, яка радіє всьому новому.

Відновити баланс може усвідомлене повернення себе в дитинство. Фото [email protected]/Depositphotos

🌻 Мрійте і плануйте життя хоча б на 50 років вперед

Навіть якщо ви не почнете реалізовувати свою мрію прямо сьогодні, це дозволить вам змістити акцент уваги з негативу на позитив.

Мрія запускає вироблення серотоніну і дофаміну, а значить, з'являється енергія діяти і жити.

Якщо вам складно планувати життя, розписуючи його по місяцях і тижнях, використовуйте спосіб від зворотного. Уявіть, яким би ви хотіли бачити своє життя, коли вам буде 90 років. Потім повертайтеся назад кожні десять років: в 80, 70, 60 років і так далі до вашого віку сьогодні.

Відсутність бачення свого майбутнього часто пов'язано зі страхом смерті, старіння, втрати здоров'я.

Ця вправа може допомогти побачити нові можливості в кожному віці і скласти план для того, щоб в 90 років дійсно жити тим життям, про яке ви мрієте.

Чим далі буде горизонт планування життя, тим більше сил, енергії і психологічної стійкості ми отримуємо для життя сьогодні.

Анжела Скрилєва, письменник, спічрайтер, консультант з управління репутацією, коуч-консультант, спеціально для УП.Життя

Колонка написана у співавторстві з психологом Марією Фабрічевою

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина denisismagilov/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Чи можна переписати життєвий сценарій

Життєдайний відпочинок: як правильно "вимикати" мозок

"Думайте про погані часи як про погану погоду – вона теж мине", та ще три життєві поради від літніх людей

Криза не в 40: вчені з’ясували, коли чоловіки найсамотніші та інші життєві "піки"

Їй 90, вона вивчає Шекспіра. Найстарша студентка Британії дає 5 життєвих порад

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.