Трансплантація: як скоро Україна припинить фінансувати медицину інших країн?

995
9 липня 2021

За перше півріччя 2021 року в Україні встановлений рекорд за кількістю проведених трансплантацій. Якщо у 2019 році ми провели 78 операцій з пересадки органів, в 2020 році – 129, то за шість місяців цього року зроблено 126 операцій (93 нирки, 22 печінки, 11 серця). Майже стільки, скільки за весь 2020 рік. 

Галузь фактично відродилась і почала стрімко зростати після того, як наприкінці 2019 року парламент підтримав запропоновані нашим Комітетом зміни до законодавства.

Українські медики все частіше рятують пацієнтів, проводячи трансплантації у нас в країні. Вперше була здійснена трансплантація нирки дитині від померлого донора, трансплантація підшлункової залози, алогенна трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин від неродинного донора.

Вперше за 13 років в Україні проведено алогенну трансплантацію кісткового мозку від родинного донора дорослому пацієнту. 

Також активно розвивається трансплантація кісткового мозку. Минулого року виконано 208 трансплантацій, тільки за перший квартал 2021 року зроблено 74 пересадок кісткового мозку. 

Фото: Wavebreakmedia/Depositphotos

Поступово Україна відмовляється від дороговартісних операцій за кордоном. За першу половину 2021 року наша країна відправила за кордон, у Білорусь, 15 пацієнтів. Збільшення частки операцій в Україні дозволяє зекономити кошти і, відповідно, допомогти більшій кількості пацієнтів. 

7 липня 2021 року Уряд ухвалив збільшення тарифів на забезпечення трансплантацій в межах пілотного проекту Міністерства охорони здоров’я України.

До прикладу, трансплантація нирки сьогодні коштує державі 801 тис. грн., за таку ж операцію у Білорусі держава сплачує 1,8 млн грн, тобто значно дорожче. Для нашого співгромадянина ж ця операція стала повністю безкоштовною.

За підрахунками МОЗ, у 2020 році заміщення закордонних операцій з трансплантацій українськими дозволило зекономити щонайменше 160 млн грн.  

В цьому році фінансування пілотного проєкту з трансплантації збільшено з 112 млн. грн. (2020 рік) до 502 млн грн (2021 рік). 

Загалом ми бачимо позитивні тенденції та переконливі результати. Але є й питання, які ще потрібно вирішувати. Зокрема:

проведення цифровізації галузі

З початку року запрацював ЄДІСТ (єдина державна інформаційна система з трансплантації), в який формується пара донор-пацієнт.

На початок липня в системі було зареєстровано лише 903 людини, які потребують пересадки органів. За прогнозами МОЗ, до кінця року кількість пацієнтів у ЄДІСТ збільшиться до 2 тис. 

З різних причин не всі медичні заклади поспішають вносити інформацію про пацієнтів до системи: деякі центри продовжують заповнювати документи у паперовому вигляді.

Потрібно максимально прискорити процес діджиталізації всього документообігу. Це збільшить прозорість та ефективність роботи галузі.  

закупівля сучасного обладнання

Затверджені Урядом тарифи на проведення операцій з трансплантації відповідають реальним витратам медичних закладів.

І дають можливість акумулювати кошти на закупівлю обладнання. Але частина медзакладів не поспішає витрачати зароблені кошти, сподіваючись на фінансову допомогу від держави або місцевої влади.

По кожному з таких випадків необхідний діалог міністерства з власником медичного закладу, його керівництвом – вирішення проблеми завжди можна знайти, потрібне лише бажання.

підготовка спеціалістів

Кількість випускників за спеціальністю "трансплантологія" поки що не відповідає потребам галузі, яка стрімко зростає.

Паралельно з навчанням нових спеціалістів бажано приділити увагу підготовці лікарів відділень інтенсивної терапії для більш ефективної взаємодії з трансплант-координаторами та забезпечення потреб цього напряму медичної галузі.

врегулювати питання оформлення посмертного донорства

На сьогодні ще немає простої та зручної схеми оформлення документу про посмертну згоду на донорство. І це гальмує кампанію з популярізації донорства.

До кінця року Мінцифра планує запустити новий сервіс – реєстрацію прижиттєвих заяв громадян, пов’язаних з трансплантацією, у "Дії".

Простота та легкість оформлення згоди і одночасна робота з громадською думкою можуть значно збільшити кількість потенційних донорів – і, відповідно, у перспективі кількість операцій з трансплантації.

Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина Dutko/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

В Україні почнуть проводити трансплантацію кінцівок – МОЗ

Трансплантація: як вилікувати українських пацієнтів та почати заробляти на іноземцях

Помогти з органами: хто такі трансплант-координатори і навіщо вони Україні

Не лікарі мають просити віддати органи: як Індії вдалося створити систему трансплантації

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua