Трансплантація: як вилікувати українських пацієнтів та почати заробляти на іноземцях

771
4 червня 2020

Пандемія вплинула на всі сфери життя, в тому числі, на галузь трансплантації.

Через закриття кордонів Україна тимчасово не може відправляти пацієнтів на лікування до інших країн.

А між тим, щороку близько 5 тис. українців потребують пересадки органів.

Останніми роками операції з трансплантації в Україні системно не проводились.

Недосконале законодавство, зловживання, відсутність механізмів регулювання та контролю у цій сфері призвели до того, що державі було простіше заборонити проводити пересадку органів, ніж проконтролювати.

Як наслідок, за щорічної потреби в 5 тис. операцій за 2017 рік провели 127, за 2018 – 129, за 2019 рік – менше 100.

Для того, аби задовольнити попит, доводилось відправляти пацієнтів на лікування за кордон. Однак бюджетного фінансування вистачає лише на 200-300 людей щороку. За минулий рік на ці цілі з бюджету виділили 689 млн грн.

Але попри те, що гроші є, ці 300 важкохворих пацієнтів вимушені чекати, доки відкриють кордони.

Більшість хворих, втративши надію на допомогу держави, вимушені самі шукати гроші на операції за кордоном, а це для більшості сімей – непідйомні суми.

Наприклад, трансплантація серця в Індії коштує близько $150 тис.

Та сама операція в Україні – $26 тис. За ціною однієї операції в Індії можна прооперувати у нас в країні п’ять-шість пацієнтів.

При цьому в нашій країні є все, щоб проводити операції з трансплантації – і кваліфіковані лікарі, і медичне обладнання.

Працююча система трансплантації дозволить нам врятувати сотні людей та зекономити сотні мільйонів бюджетних коштів.

А в перспективі – заробляти кошти на трансплантації органів іноземцям, як це роблять сусідні країни.

Наведу приклад Білорусі, яка є визнаним лідером у цій галузі.

З 1997 по 2007 рік в країні було проведено лише 7 операцій з пересадки нирок.

Після того, як керівництво країни впровадило державну програму з трансплантації, Білорусь увійшла до ТОП-10 країн в світі в цій галузі.

Станом на сьогодні вона обійшла навіть такі країни, як Німеччина, Австралія та Великобританія.

В Білорусі громадянам країни трансплантації проводять безкоштовно, а іноземцям – за гроші. Власне, це і дає можливість проводити безкоштовні операції самим білорусам.

Виходить, що за кошти, які сплачує один мешканець іншої країни (наприклад, $40 тис. за пересадку печінки), лікується декілька громадян Білорусі.

За минулий рік в країні було проведено 374 трансплантації печінки та 52 пересадки серця. З них – лише 16 іноземцям.

Загалом за 2019 рік в чергу на очікування операції записались 900 мешканців інших країн, а Білорусь заробила на лікуванні іноземців $50 млн.

Чим не приклад для наслідування?

Активно розвивається ця галузь і в Росії. Минулого року там такі підсумкові цифри: провели 1473 операції з пересадок нирок, 584 пересадок печінки та 25 трансплантацій легенів.

Світовий лідер – США за 2019 рік провели майже 40 тис. трансплантацій.

Чого ж не вистачає Україні?

На сьогоднішній день – майже всього.

Немає реєстру, через який можна відшукати пацієнту донора.

Через заборону неродинного донорства у десятки разів зменшилась вірогідність знайти донора.

Не працювала державна програма заохочення донорів.

Ці причини привели до того, що Україна відстала від розвинутих країн в галузі трансплантації на 10-15 років.

І, що головне, у суспільстві вкрай негативно ставились до трансплантації. Є цьому й об’єктивні причини – випадки так званої "чорної трансплантології", але й суб’єктивні – інформаційне нагнітання, пов’язане з цією сферою.

На щастя, на сьогоднішній день ситуацію не можна навіть порівнювати з тією, що була ще 10 років тому.

Розвиток медичних технологій дав нам можливість рятувати важкохворих людей.

Нам потрібно позбутись стереотипів в суспільстві та так, як це давно зробили усі розвинені країни, налагодити систему трансплантації в Україні.   

У грудні 2019 року народні депутати схвалили зміни до законодавства, які запустили процес створення системи трансплантації в Україні.

Найголовніші тези змін наступні: спростили видачу ліцензію на проведення трансплантацій, ввели поняття "прижиттєва згода на донорство", збільшили строк покарання за порушення закону при трансплантації, дозволили неродинне донорство, запровадили Єдину державну інформаційну систему трансплантації (ЄДІСТ). 

З моменту початку дії цих змін минуло п’ять місяців.

Система трансплантації тільки починає працювати, та вже є перші результати і рекорди.

Зафіксуємо їх та будемо працювати далі.

1. Запрацювала ЄДІСТ

З квітня в тестовому режимі запрацювала Єдина державна інформаційна система трансплантації. В системі є дані про донорів та пацієнтів.

Важливо, що вона доступна онлайн в напівавтоматичному режимі – це прибирає людський фактор і корупційні ризики при підборі реципієнта.

Повністю ЄДІСТ має запрацювати з 1 січня 2021 року.

2. Отримано доступ до недержавних реєстрів донорів

Наша країна посідає останнє місце в Європі за показником посмертного донорства – 0,1 випадок на 1 мільйон населення.

Для порівняння: в Іспанії цей показник в 250 разів більше.

Тому ми розуміємо, що підібрати пару донорів в Україні складно. Зміни в законодавстві дозволили користуватись недержавними реєстрами, які вже сертифіковані світовим реєстром донорів кісткового мозку.

Це означає, що в нас з’явилась можливість пошуку донора кісткового мозку по всьому світу.

3. 12 лікарень отримали ліцензії

Спрощення ліцензування медичних закладів дозволило 12 лікарням в Києві Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі, Ковелі, Запоріжжі та Черкасах отримати ліцензію.

Ці медзаклади стали Центрами трансплантації.

Та, що найголовніше, десять з них вже отримали фінансування на цей рік, якого вистачить на понад 100 операцій.

В черзі на отримання ліцензій лікарні Хмельницького, Тернополя та Сум.

4. Навчаються трансплант-координатори

Для системної роботи в цій галузі необхідні додаткові кадри.

Зараз за спеціальністю трансплант-координаторів готують медиків у Києві та Запоріжжі.

Навчання лікарів-трансплантологів проходить на щорічних і додаткових курсах в Академіях післядипломної освіти.

5. Лікарі стали більш захищеними

Раніше лікарі відмовлялись проводити операції через високу відповідальність та ризики.

За порушення порядку трансплантації, який чітко в законі не прописаний, медпрацівника могли покарати позбавленням волі на 3 роки.

Тепер, після зміни в законодавстві, лікар нестиме відповідальність лише в тих випадках, коли доведено умисне порушення порядку трансплантації.

Готовність пацієнта до трансплантації тепер оцінює не один лікар, а консиліум.

Ці заходи збільшили кількість фахівців, готових проводити складні операції.

6. Проведено 56 успішних аутотрансплантацій пацієнтам

В Національному інституті раку вже проведено 56 успішних аутотрансплантацій пацієнтам з лімфомами та солідними пухлинами.

Медичний персонал постійно проходить навчання та стажування, в інституті сформована трансплантаційна команда.

Також вперше за 15 років проведені дві успішні операції з трансплантації серця.

7. Проведено трансплантацію кісткового мозку від неродинного донора

1 квітня вперше в Україні було проведено трансплантацію кісткового мозку від неродинного донора.

Команда лікарів зафіксувала приживлення кісткового мозку, у пацієнта почали вироблятись власні, здорові та повністю функціональні клітини.

Донора для хворого знайшли в Німеччині. Нагадаю, що раніше пересадку кісткового мозку не від родича робили тільки за кордоном.

І на останок – про перспективи.

Серед нагальних завдань галузі трансплантації – необхідне державне стимулювання донорства, розвиток посмертного донорства, яке стане можливим з наступного року, та повне налагодження державної інформаційної системи трансплантації.

Також нагадаю, що Комітет здоров’я нації просить Міністерство охорони здоров’я більш відповідально підійти до розробки підзаконних актів, щоб закон запрацював на повну силу.

Вважаю, що галузь трансплантації отримала гарний старт. Що особливо важливо під час пандемії, коли доправити пацієнтів на операції за кордоном неможливо.

Україна потенційно має все для того, аби посісти лідерські позиції в галузі трансплантації.

Для цього нам потрібна цілісна мережа, яка поєднає всі елементи в один злагоджений механізм.

Важливо нагадати, що згідно з прийнятими змінами до законодавства, трансплантація для донора та пацієнта є безоплатною.  

Вартість подібних операцій в Україні в декілька разів, в окремих випадках, вдесятеро дешевше, ніж у Європі. Потенціал галузі – величезний.

Налаштувавши систему трансплантації, в перспективі ми можемо проводити операції українцям безкоштовно та брати кошти з іноземців. За тим же принципом, як це роблять у Білорусі.

Це дозволить медицині рятувати життя українців, заробляти та економити бюджетні кошти.

Михайло Радуцький, голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної ради України, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Vonschonertagen/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Запуск системи трансплантації перенесли на рік

Трансплантолог, якого зловили на хабарі $22 тис., відбувся штрафом і працевлаштувався

В українській районній лікарні вперше трансплантували нирку

Помогти з органами: хто такі трансплант-координатори і навіщо вони Україні

Не лікарі мають просити віддати органи: як Індії вдалося створити систему трансплантації

Адам віддав Єві ребро, а ви готові стати донором органів? 8 міфів про трансплантацію

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua