Ефективний альтруїзм: як зробити так, щоб ваша допомога була корисною

Альтруїстична поведінка – частина людської натури. Ми отримуємо неподільне задоволення, коли допомагаємо іншим.

Благодійні пожертвування, так само як і грошова винагорода, активують ті ж ділянки мозку, що відповідають за задоволення від їжі чи сексу.

А коли волонтери ставлять інтереси інших вище за свої і витрачають час і ресурси на благо інших, то задіюються ділянки, пов’язані з соціальною прихильністю та соціальними зв’язками. Не дивно, що так багато людей займаються різноманітною доброчинністю.

Ми щиро кайфуємо, коли купуємо букет квітів у бабусі в переході, підгодовуємо бездомне кошеня чи прибираємо місцевий парк.

Отримане задоволення, на жаль, ніяк не корелюється з ефективністю нашої допомоги.

Тому так багато людей займаються якимось видом благодійності, але так мало з нас витрачає час на пошуки ефективного фонду чи громадської організації.

Усі ці дослідження, порівняння, підрахунки – нудно, складно і не задіює ніяких ділянок мозку, відповідальних за задоволення.

Якщо ж присвятити трохи часу на пошуки застосування своїх коштів чи часу, можна не просто отримати сатисфакцію, але і по-справжньому вплинути на світ навколо, покращити чи навіть врятувати не одне життя.

Максимальна користь від доброчинності – основна мета філософії ефективного альтруїзму. Пітер Сінгер, один з її ідеологів, стверджує, що люди повинні намагатися не просто зменшити страждання, а зменшити їх найбільш ефективним способом.

Знаючи, що наші ресурси обмежені, а проблем навколо незліченна кількість, ефективні альтруїсти використовують науковий підхід до пріоритизації – вибору сфер діяльності та інструментів.

Вони, по суті, зосереджують свої зусилля на найперспективніших рішеннях найгостріших проблем світу.

Фото: maria-thalassinou/Unsplash

Як з’ясувати, на яких проблемах зосередитися?

Вчені вважають, що робота над проблемою, ймовірно, матиме значний вплив, якщо проблема ця:

• масштабна (вона значно впливає на багато життів);
• ігнорується (мало людей працює над її вирішенням);
• вирішувана (задіювання додаткових ресурсів теоретично може повністю її вирішити).

Три основні сфери, описані нижче, на думку послідовників цього руху, найбільше підпадають під цей опис. Це подолання глобальної бідності, спроба вплинути на довгострокове майбутнє і покращення добробуту тварин.

Злидні

Хвороби, пов’язані з крайньою бідністю, такі як малярія та паразити, щороку вбивають мільйони людей. Недоїдання в країнах з низьким рівнем доходу може призвести до когнітивних порушень, вроджених вад та затримки росту.

Більшу частину цих страждань можна попередити або полегшити відносно просто. Наприклад, протималярійні сітки коштують приблизно по 2 долари.

GiveWell, незалежний оцінювач благодійних організацій, вважає, що вони можуть значно знизити рівень захворюваності на малярію. Навіть просто переказ грошей людям, які є дуже бідними – відносно ефективний спосіб допомоги.

До того ж поліпшення здоров'я не тільки запобігає прямим стражданням, пов'язаним з хворобами і смертю, а також дозволяє людям краще вчитись і працювати. Отже, вони згодом зароблять більше грошей і матимуть більше можливостей.

Глобальні ризики

Більшість з нас піклується про збереження планети для майбутніх поколінь.

Оскільки майбутнє неосяжно довге, кількість людей, які можуть існувати в майбутньому, ймовірно, у багато разів перевищує кількість людей, які живуть сьогодні.

Це значить, що надзвичайно важливо діяти так, щоб життя на Землі продовжувалося і щоб люди в майбутньому жили добре.

Звісно, ​​ця ідея може здатися нелогічною: ми не часто замислюємося про життя наших правнуків, не кажучи вже про їхніх правнуків. Але так само, як ми не повинні ігнорувати проблеми бідних у світі лише тому, що вони живуть далеко, ми не повинні ігнорувати майбутні покоління лише тому, що ми ніколи з ними не познайомимось.

На жаль, багато що загрожує нашому майбутньому. Зміна клімату та ядерна війна – ось приклади загрози для всієї планети. Дослідники також вважають, що ризики від нових сфер, таких як штучний інтелект і біотехнології, повинні викликати занепокоєння.

Звичайно, ми не можемо знати напевне, як саме вони розвиватимуться або який вплив матимуть. Але, схоже, новітні технології мають потенціал радикально впливати на хід прогресу протягом наступних століть, тож потребують значно ретельнішої уваги.

Страждання тварин

Поява промислово розвиненого сільського господарства означає, що десятки мільярдів тварин щороку утримуються в нелюдських умовах на промислових фермах.

Абсолютна більшість з них помирає передчасно – їх вбивають заради їжі. Ті, кому не байдужий їхній добробут, стверджують, що відносно просто зменшити попит на м’ясо та запровадити законодавчі зміни, які покращують життя сільськогосподарських тварин.

Через величезну кількість фермерських тварин будь-який прогрес у цьому питанні допомагає уникнути страждань величезної кількості живих істот.

Враховуючи масштаб проблеми, страждання тварин також видається вкрай ігнорованим питанням.

До прикладу, У США лише 3% доброчинних пожертв розподіляється між довкіллям і тваринами, тоді як 97% спрямовується на допомогу людям.

І навіть у межах фінансування, витраченого на зоозахист, лише близько 1% йде на сільськогосподарських тварин, незважаючи на надзвичайні страждання, яких вони зазнають.

"Відкриті клітки Україна" фокусує свою діяльність на допомозі власне фермерським тваринам. У сфері, яку ігнорує абсолютна більшість, кожна година роботи волонтера, кожна гривня впливає на життя багатьох істот.

Ми віримо, що майбутнє без страждань тварин – досяжне, і робимо усе, аби наблизити його. Якщо ви теж хочете доєднатись до творення майбутнього без жорстокості – долучайтесь до нас або підтримайте фінансово.

Олена Баран, координаторка волонтерів ГО "Відкриті клітки Україна", спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Як зібрати кошти на допомогу: 5 креативних та дієвих способів

Як допомогти онкохворій людині, яка щойно дізналася про діагноз

Як сформувати в суспільстві культуру благодійності. Досвід Великої Британії

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.