Прем`єра балету Stabat Mater: неможливо лишитися непричетним
Прем`єра балету Stabat Mater відбулася в Києві, 30 червня її прийматиме Харків. Це – диво, створене генієм хореографа Едварда Клюга силами та емоціями танцівників трупи Дениса Матвієнка.
Католицька музика заворожує, вона як ніщо інше тягне людей до неба, коли ти вдивляєшся в нього так довго, так сильно, що ця синь вливається в твої очі, заливає наче горілка, і ти не можеш думати тільки про себе, не можеш залишатися світським або ж навіть мирським, не можеш залишатися непричетним...
Музика оптимістична та світла, навіть коли йдеться про смерть, муки та страждання, власне, саме про материнську біль, насамперед, культ Діви Марії, біль сина через БІЛЬ матері бринить в католицькому гімні Stabat Mater.
Клюг творить та відтворює живопис. Бароко. Тонке відтворення, копіювання та модернізація, насамперед, італійського живопису. Я відчула вплив Ель Греко. Костюми танцівниць нагадали мені Святу Цицилію Стефано Мадерни.
Колористика, рух, німфічність – наче з картин Ангеліки Кауфман.
Він тонко стебеться над фешеном та показовою релігійністю, коли перетворює Хрест на подіум, елегантно, вишукано, легко і весело, сучасні показні молитви, коли люди моляться на показ перед Богом чи це не шоу?
Миттєво сюжет Таємної Вечері точними рухами танцівників перетворюється на орган. Розп`яття відтворюється за допомогою закріплення сина скотчем, клейка стрічка рипить як стиснуті зуби, тріщить як роздроблені кістки.
Прекрасно обіграна вагітність жінки, коли під сукенками ховаються чоловічі голови – геніально! І смерть Христа, і муки його матері так хочуть розділити інші, так прагнуть торкнутися/зжерти/прийняти на себе тіло Христа, що розчиняють його в собі.
А Марія лишається трохи розгублена, але з вірою те, що її бідний син проростає в інших. Зрештою, так воно і є. Браво!
 |
| Фото BESTIN.UA |
 |
 |
 |
 |
 |
 |