Твоя кров переможе: як трансформується українська система крові під час повномасштабної війни
Такої війни, яку веде зараз росія проти України, не знала жодна держава у XXI столітті. Але і зі світовими війнами її теж не можна порівняти – і військові, і медичні технології змінилися.
Наука зробила багато і для того, аби рятувати життя, і для того, аби його забирати. Та є дещо незмінне – кров, яку все ще змушені проливати живі люди, аби захистити свою землю, і яку неможливо нічим замінити, коли треба допомогти пораненому.
У 90-х роках незалежній Україні дісталася система крові, сформована під радянською окупацією – і така ж незручна та нераціональна, як усе радянське.
Змінювалася вона повільно, і про причини цього можна говорити та сперечатися багато – від банального браку коштів до корупції, від нестачі фахівців до призначення некомпетентних людей. Хай там як, але для таких змін потрібна об’ємна стратегія та величезна кількість ресурсів.
Ще до вторгнення близько 2/3 пацієнтів, які потребують крові, не отримували її вчасно або взагалі. Аби забезпечити країну донорською кров’ю, здавати її має близько 1% від усього населення. Тобто Україні було потрібно 30 донорів на 1000 громадян – станом на 2020 рік ми мали всього не більше 13 донорів на 1000 осіб. Повномасштабне вторгнення росії ще на 60% збільшило навантаження на систему крові в Україні.
Лютий 2022: цілодобова обробка крові та волонтерські чергування
Велика війна прискорила чимало процесів, оскільки в цих умовах ми можемо або розвиватися, або здатися. Необхідність змін гостро проявилася ще у перші дні вторгнення, коли центри крові приймали величезну кількість донорів, які хотіли допомогти країні. Не вистачало ні людського ресурсу, ні матеріалів.
Аби обробити зібрану кров, працювати доводилося цілодобово – на тлі постійної загрози обстрілів. Наприклад, 25 лютого росіяни обстріляли обласний центр крові у Харкові, через що постраждали троє медиків і загинув один донор.
Саме тоді в пригоді став досвід ДонорUA – системи рекрутингу та координації донорів. Платформа має велику мережу волонтерів по всій Україні, які влаштовували чергування у центрах крові: координували донорів, аби не було хаосу, приносили їжу та гарячі напої, облаштовували укриття.
Зрештою ДонорUA змогли суттєво допомогти державі з побудовою логістичних процесів, комунікацією з волонтерами і міжнародними партнерами. У перші два місяці повномасштабної війни в системі зареєструвалися майже 40 тисяч нових донорів. Платформа почала тісніше співпрацювати з МОЗ та іншими профільними інституціями, а завдяки підтримці партнерів – забезпечувати центри крові необхідними матеріалами.
Транспортування крові
До 81% смертей від бойових поранень спричинені крововтратою. Аби рятувати військових, забезпечуючи донорською кров’ю прифронтові шпиталі і стабпункти, її доводиться транспортувати практично з усієї України.
Для цього був створений "Оперативний штаб МОЗ для координації діяльності у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові в умовах воєнного стану", до складу якого увійшла і я.
Маршрути для перевезення визначає спеціальна державна установа "Український центр трансплант-координації", з якою ДонорUA підписали Меморандум про співпрацю.
Платформа допомагає державі перевозити кров для фронту, зокрема залучає фінансування. Наразі ми профінансували вже понад 90 доставок, кожна з яких може врятувати до 1500 життів. Кошти ми залучаємо від бізнесу та донорської спільноти. Наприклад, у вересні 2023 року ми зібрали 1 млн грн, і досі маємо з цих донатів запас, який дозволяє швидко відправляти кров на мобілізаційне замовлення, коли вона потрібна терміново.
Кров перевозиться у спеціальних автівках, обладнаних холодильними камерами. При транспортуванні не допускається струшування крові, перевертання ємностей чи перепади температури.
Проте самого лише перевезення недостатньо. Донедавна право переливати кров мали лише медики з відповідною освітою та кваліфікацією, і лише у медичних установах. Бойові медики, які рятують бійців на догоспітальному етапі, не могли цього робити. При цьому евакуація поранених у бойових умовах може тривати до 8 годин, і не всі поранені могли встигнути потрапити до шпиталю чи стабпункту живими.
Та навіть якщо кровотечу вдалося вчасно зупинити, боєць усе одно може померти від геморагічного шоку або отримати тяжкі наслідки для здоров’я. Аби запобігти цьому, переливання крові йому слід зробити протягом години після поранення, а краще впродовж 36 хвилин. Це підвищує шанси зберегти не тільки життя, а і здоров’я бійця.
У медичних і військових колах довго тривала дискусія щодо того, чи можна робити переливання крові на догоспітальному етапі, тобто під час евакуації або до неї. Хоча ця практика й раніше широко застосовувалася у світовій тактичній медицині й відповідала стандартам НАТО, для України вона була новою. ДонорUA в цей час адвокатували прискорення необхідних змін у військовій медицині.
Зрештою восени 2023 року Уряд дозволив бойовим медикам робити переливання крові пораненим на догоспітальному етапі (під час евакуації або прямо в окопі). Для цього вони мають пройти відповідне навчання, і наразі ДонорUA допомагає організовувати такі курси – зокрема, залучає фінансування для цього, а також для закупівлі необхідного обладнання.
Автобус для забору крові
Заготівлею, переробленням і тестуванням компонентів крові займаються комунальні підприємства – центри крові. Їх в Україні більше, ніж держава потребує, і ресурси використовуються нераціонально. Достатньо мати 5-10 центрів, які оброблятимуть кров, а ось самих пунктів, де її можна здати, потрібно значно більше.
Наприклад, Ізраїль закриває до 90% своїх потреб у крові за допомогою бладмобілів – автобусів для забору крові. Вони працюють у місцях скупчення людей – біля ТРЦ, університетів тощо.
У березні перший великий мобільний центр крові запрацював у Львові. Проєкт запустили спільними зусиллями ДонорUA, Перше територіальне медичне об'єднання Львова, ГО "Народна самооборона Львівщини" та ГО "Ветеран Медіа".
Наразі вже понад 300 людей здали кров у бладмобілі – донори охоче відгукуються, оскільки бус може працювати як у багатолюдних туристичних локаціях, так і у віддалених районах. Бладмобіль дозволяє також проводити корпоративні дні донора для маленьких компаній, які не мають власного офісу.
Стратегія розвитку добровільного безоплатного донорства
Популяризація безоплатного і добровільного донорства має бути національним пріоритетом. У вересні 2022 року на державному рівні вперше розпочали реалізацію відповідного проєкту. СДУ "Український центр трансплант-координації МОЗ України" за підтримки Проєкту ЄС "Надання підтримки Україні у розвитку сучасної системи громадського здоров’я" запустили інформаційну кампанію "Твоя кров може воювати. Стань донором".
ДонорUA став партнером кампанії, мета якої – залучити якомога більше людей до донорського руху. Від старту кампанії до сьогодні на платформі зареєструвалися 64 тисячі донорів, і зараз спільнота ДонорUA складає вже понад 165 000 людей.
У лютому 2024 року ДонорUA та МОЗ України підписали Меморандум про співпрацю, метою якої є розвиток безоплатного донорства та забезпечення рівноправного і своєчасного доступу пацієнтів до якісних та безпечних компонентів крові.
Вже через місяць Кабмін схвалив Стратегію розвитку добровільного безоплатного донорства крові. Вона ґрунтується зокрема на Законі України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові", у розробці якого я також брала участь.
Серед завдань стратегії – залучення населення до донорства, підвищення рівня обізнаності, розробка системи рекрутингу донорів, створення сприятливих умов для донорів та ефективна комунікація з ними. Для всіх цих напрямків ДонорUA вже має готові рішення, і сподіваємося, що подальша співпраця з державою дозволить масштабувати їх та підсилити роботу системи крові.
Вже сьогодні система навчилася швидко та ефективно реагувати на виклики, які до повномасштабного вторгнення здавалися б нам кінцем усього. І цього ми досягаємо лише завдяки скоординованій співпраці держави, громадського сектору, самих донорів і всіх, хто підтримує донорський рух інформаційно чи фінансово. Твоя кров переможе, Україно!
"Головні зміни відбулися з нами з 23 по 28 лютого 2022 року. Ми стали певним кризовим центром прийняття рішень. Багато що відбувалося саме через ДонорUA: логістика, перемовини, комунікація з центрами крові, з волонтерами, з міжнародними партнерами. Ми стали потужним координаційним центром, об’єднавши зокрема волонтерів у різних містах України та донорів на платформі. Ми стали точкою входу в донорство для людей по всій країні та інструментом забезпечення кров’ю всієї системи. До нас почали частіше звертатися – організації довіряли й раніше, але не було такого всеукраїнського запиту. Раніше до нас зверталися окремі пацієнти або їхні родичі – тепер ми відчули, що потрібні всій Україні, і що справді можемо допомагати у таких масштабах", – розповідає Ірина Славінська, співзасновниця ДонорUA та Президентка ГО "Всеукраїнська асоціація донорів України".
Станом на 2022 рік ми були найбільшим і єдиним в Україні електронним резервом донорів крові, а після повномасштабного вторгнення стали не просто найбільшим, а й основним. Ми стали плідніше співпрацювати з Міністерством охорони здоров'я, центрами крові та іншими профільними інституціями, які керують системою крові та окремими процесами. Ми багато працювали над забезпеченням центрів крові відповідними витратними матеріалами, а також почали займатися логістикою – зокрема транспортуванням крові до прифронтових медичних установ.
Ірина Славінська, співзасновниця ДонорUA та президентка ГО "Всеукраїнська асоціація донорів України", спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.