Чому за час повномасштабного вторгнення в Україні збільшилась кількість приватних шкіл?
Серед українських мігрантів однією з наймасовіших вікових категорій є школярі. Вони складають 39% від загальної кількості біженців в ЄС, це понад 1 млн дітей. Звичайно, далеко не всі з них обрали іноземні школи, хтось продовжив навчання онлайн в українських закладах, та все ж наша освітня система станом на зараз втратила багато учнів.
Але якщо у муніципальних школах скорочення склало 9%, то наповнюваність приватних за цей же час зросла на понад 28%. А враховуючи той факт, що дитина, яка відвідує приватний заклад, не завжди офіційно зарахована – показники недержавної освіти ще вищі.
Чому за час великої війни платна освіта стала популярнішою?
Інфраструктурні проблеми
Першопричиною переходу є проблема з безпекою: станом на кінець 2024 рік, 33% українських учнів не були забезпечені укриттями. А якщо в школі (або ж на відстані 100 метрів від неї) немає безпечного місця – заклад не може функціонувати офлайн. Таким чином багато муніципальних шкіл не мають можливості повноцінно працювати, їхні учні були переведені в інші школи, які зараз вимушені працювати у кілька змін.
Як результат – групи продовженого дня перестали там функціонувати. Це особливо критично для учнів початкових класів, адже їхнім працюючим батькам зараз потрібно вирішувати, хто зможе забрати дитину та з ким вона буде до кінця їхньої роботи.
А в тих школах, де є укриття, воно здебільшого не дозволяє повноцінно продовжувати навчання. Хоч вчителі і намагаються проводити заняття кожен у своєму куточку – продуктивність цих уроків не може бути високою, і діти під час повітряних тривог зазвичай проводять час у своїх гаджетах.
Другою причиною переходу є фактор відключень світла. Кожна школа має шукати вихід з положення самостійно. Далеко не у всіх закладів є кошти на генератори та закупівлю бензину, а також людина у штаті, що має за нього відповідати.
Це все робить продуктивне навчання неможливим, що не може не відобразитись на емоційному та психологічному стані учнів. Особливо це стосується дітей молодших класів, які тільки починають долучатися до шкільного життя.
Приватні школи здебільшого вже мають облаштовані сховища і можуть забезпечити безперервність процесу навчання під час тривог. Хоча знайти таке приміщення та зробити укриття комфортним – все ще задача із зірочкою.
Генератори та все необхідне, щоб підтримувати тепло та світло у приміщенні, також стали базовою пропозицією для приватних закладів, оскільки ці витрати враховані у вартості навчання.
Повільна реформа та бізнес орієнтованість
Головна мета освітньої реформи — створити школу, яка не лише даватиме знання, а й навчить дітей застосовувати їх у реальному житті, працювати в команді, критично мислити та знаходити креативні рішення.
З мого досвіду роботи з батьками, молоді родини все частіше очікують від школи саме такого підходу. Не просто передачі знань, а простору, де панує партнерство між педагогами та родинами, де дітей навчають за сучасними підходами, з повагою до їхніх індивідуальних особливостей.
Проте війна та її наслідки суттєво загальмували ці процеси, насамперед через брак фінансування. Освіта є однією з найбільш вразливих сфер, яка так і не встигла повністю оговтатися після пандемії. Постало питання не просто якості, але й доступності навчання: багато дітей втратили можливість долучитися до освітнього процесу, частина сімей виїхала за кордон, а педагоги змушені викладати в укриттях під загрозою обстрілів. У цих умовах комунальні школи не завжди можуть реалізовувати реформу в повному обсязі.
Приватні навчальні заклади працюють у конкурентному середовищі, успіх напряму залежить від задоволеності батьків і учнів. Це стимулює до постійного вдосконалення: покращення освітнього простору, оновлення методик, інвестицій в інфраструктуру. Ця свобода вибору дозволяє родинам знаходити школу, що найбільше відповідає їхнім очікуванням та особливостям дитини.
Маючи більше фінансування у розрахунку на одну дитину – приватні школи стають провідниками тих освітніх змін, які закладені у реформу, але поки що не можуть бути повністю реалізовані в державному секторі.
Марія Колдомасова, директорка приватної школи "Твоя Мрія", спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
