Кінопрем'єри: коти, собаки, секретні аґенти та юні гомосексуали

Вбити матір за негарний абажур

21-річний канадський режисер Ксав'є Долан впродовж двох останніх років став справжньою фестивальною зіркою - його режисерський дебют "Я вбив свою матір" зібрав загалом 22 нагороди та здобув спеціальний приз журі "Особливий погляд" у Каннах 2009 року.

Такий успіх показовий з огляду на естетичні уподобання молодого автора: журналістам він зізнавався, що з дитинства обожнював "незалежне кіно", "французьку нову хвилю" та вважав себе синефілом.

Схоже, що тему для свого нового фільму Долан обирав, оглядаючись на улюблених французьких режисерів, зокрема, на Франсуа Трюффо, який оспівав власне важке дитинство у постаті Антуана Дуанеля.

Канадський режисер, слідом за своїм кумиром, вирішив повідати світові про свої муки дорослішання. Втім, на відміну від французького класика, Долан зняв на диво безглуздий та претензійний фільм про юнака, який радше "з жиру біситься", аніж переживає глибокі душевні потуги.

Ще у сімнадцять років Ксав'є Долан написав повість про свої непрості стосунки з матір'ю. За три роки він знайшов гроші на постановку фільму. Головну роль неврівноваженого юнака Юбера він зіграв сам.

16-річний Юбер живе з матір'ю, батько вже давно покинув родину і дуже рідко бачиться із нащадком. Мати, самотня, немолода і стомлена жінка, обожнює свого єдиного сина, а юнак натомість ненавидить її та повсякчас влаштовує істерики та скандали.

Його дратує у матері геть усе: манера їсти, говорити та вдягатися, смак, який здається юнакові вульгарним та обивательським. Втім, найбільше Юбер ненавидить у матері її відверту та тілесну жіночність, яку вона намагається підкреслити кофтинками із блискітками та яскравим макіяжем.

Юбера більше ваблять андрогенні образи - він гомосексуал і приховує цей факт від матері. Свій ідеал юнак знаходить у родині коханого хлопця. Там також немає батька, зате між матір'ю та сином встановився справжній душевний зв'язок. Крім того, мама коханого (завжди стильно та вишукано вбрана), розділяє естетичні вподобання хлопців і підтримує їхні стосунки.

Усі свої переживання Юбер записує у відеощоденник. Власне із оцих записів та безкінечних скандалів із матір'ю і складається стрічка "Я вбив свою матір". Цей фільм має не більше сенсу, ніж сварки сусідів за стінкою: багато емоцій, крику та наперед зрозумілих звинувачень, і нічого, що могло би по-справжньому "зачепити".

І якщо зневажений батьками Дуанель викликає симпатію та співчуття, то Юбер, який мучить власну матір через куплений тигровий абажур, справляє враження егоїстичної примхливої та жорстокої дитини, яка зовсім не здатна зрозуміти ближнього.

Оцінка фільму 3 з 5

"Солт"

Стрічка розповідає про аґентку ЦРУ Евілін Солт, життя якої кардинально змінюється після того, як полонений російський шпигун вказує, що саме вона є подвійним агентом і готує замах на американського президента.

Евілін пішла у спецслужби, аби прислужитися рідній країні, а тепер повинна ховатися від власних колег і доводити їм, що ніколи не працювала на російські спецслужби.

Крім того, невідомі зловмисники викрали її чоловіка. Евілін змушена рятуватися і від своїх, і від чужих, а також попередити замах...

Цікаво, що на етапі підготовки до зйомок концепція фільму зазнала значних змін. Стрімко мінялися не лише режисери майбутньої картини, але й претенденти на головну роль.

Спочатку агент Солт був чоловіком, а грати його мав Том Круз. Проте актор відмовився від пропозиції, оскільки вважав, що агент Едвін Солт надто схожий на його персонажа зі стрічки "Місія неможлива".

Ситуацію врятувала одна з керівників студії "Коламбіа пікчерз" Емі Паскаль, яка запропонувала режисерові стрічки Філліпу Нойсу спробувати на цю роль Анджеліну Джолі.

Режисер погодився, адже колись вже працював із акторкою над фільмом "Влада страху" ("Bone collector") і з тих пір мріяв зняти її у стрічці про жінку-шпигунку. Джолі пропозиція припала до душі.

Переписувати сценарій під нову героїню запросили знаменитого Браяна Геґеланда, лауреата "Оскара" та автора сценарію до фільмів "Таємниці Лос-Анджелеса" та "Містична річка".

Втім, від фільму "Солт" не варто очікувати надто багато, адже його постановник Філліп Нойс належить до категорії режисерів, які стабільно видають на-гора свіжу порцію вторинного, банального та клішованого кінопродукту.

Варто лише згадати його до болю марудну екранізацію "Тихого американця" Ґрема Ґріна чи безнадійну копію "Основного інстинкту" - картину "Слівер".

"Коти проти собак: помста Кітті Ґалор у 3D"

Сіквел фільму 2001 року "Коти проти собак". Цього разу дві ворогуючі сторони змушені об'єднати сили перед "страшною загрозою" - колишня аґентка котячої шпигунської організації Кітті Ґєлор мріє захопити світ.

У лисій голівці цієї киці-сфінкса зародився диявольський план - перетворити людей на рабів! Людство рятуватимуть герої попередньої стрічки: поліцейська німецька вівчарка Діґґз, його учитель Бутч та їхні котячі прихильники.

Фільм розраховано на перегляд усією родиною.