"86": Фестиваль кіно та урбаністики у Славутичі

З 24 по 27 квітня у Славутичі вперше пройде кінофестиваль "86".

Славутич – містечко побудоване одразу після Чорнобильської катастрофи зовсім поруч з Зоною відчуження. Більшість його мешканців та мешканок працювали (а то й досі працюють) на горезвісній АЕС.

Відповідно, теми енергетики та екології є першими асоціаціями з Славутичем.

В той же час це – наймолодше та архітектурно одне з найбільш оригінальних міст України. Славутич побудували "з нуля" за два роки. Кожен з тринадцяти районів міста проектували окремі команди з різних регіонів Радянського Союзу. Тому всі квартали Славутича відрізняються за стилем і називаються на честь своїх містобудівників: Бакінський, Вільнюський, Єреванський, Київський, Талінський і т.д.

За словами співорганізаторки кінофестивалю "86" Надії Парфан, Славутич нагадує їй скандинавську ідилію з домішками радянського авангарду.

"Я багато подорожую, але нічого подібного раніше не бачила – лише читала в теоріях містобудування. В кінці 1920-х, задовго до поширення типових мікрорайонів радянські урбаністи мріяли будувати саме такі міста".

Попрацювавши на найвідоміших кінофестивалях України, зокрема на "Молодості", "Docudays", "Wiz-Art" Надія Парфан разом з колегою по "Молодості" Іллею Гладштейном вирішили запустити свій власний проект.

"Кінофестивалі – це те, що в нас виходить найкраще. – каже Ілля Гладштейн – Нам стало цікаво зробити міжнародну культурну подію в невеликому місті подалі від столиць та великих центрів, де будь-що негігантське губиться в потоці людей та новин".

Ні для кого не секрет, що тотальна більшість кіноподій в Україні відбуваються, якщо не Києві, то щонайменше у Львові або Одесі. Серед регіональних ініціатив можна згадати хіба що курортний кінофестиваль російсько-білоруського кіно "Бригантина" в Бердянську, та малопомітні нерегулярні VAU-Fest в Українці або Ірпінський кінофестиваль.

Саме тому фестиваль "86" виглядає по-своєму безпрецедентним. Адже вперше за багато років в настільки невеликому українському містечку у фестивальному режимі можна буде побачити фільми відомі у світі.

"86" – зосереджує свою увагу не на фестивальних хітах, а на кіно на урбаністичну та екологічну тематику.

"Фестиваль принципово міждисциплінарний, але різні напрямки пов'язані між собою тематично, – розкриває суть концепції фестивалю Надія Парфан. – Місце диктує нам вибір тем: екологія, урбаністика, енергетика. У перший рік в програмі "86" кількісно домінує документальне кіно – це найбільш "міждисциплінарна" мистецька форма".

Серед фільмів, які можна буде побачити на фестивалі "Обіцянка Пандори" (Pandora’s Promise) – стрічка, що минулого року наробила галасу в Штатах.

Ця класична моральна документалка несподівано виступила на захист атомної енергетики. Мовляв, за всю історію мирного атому в США не загинула жодна людина, і навіть такі держави, як Китай та Індія продовжують робити ставку саме на атомну енергетику.

Є в фільмі і кілька фрагментів знятих в Чорнобилі. Вони намагаються переконати, що там можна цілком безпечно жити. Режисер фільму Роберт Стоун обіцяв відвідати фестиваль "86".

Ще одна американська стрічка "12 O'Clock Boys" сподобається скоріше любителям інді-кіно.

Це замальовка про сучасну субкультуру мотоциклістів в Балтиморі очима тринадцятирічного хлопчика. Найвищим пілотажем серед таких "безпечних їздоків" вважався нелегальний трюк – проїзд на задньому колесі свого байка.

Мексиканський фільм "Вулиця Лопес" (Calle Lopez) – делікатний чорно-білий портрет однієї з найбільш жвавих вулиць Мехіко.

День з її життя режисер фільму Джерардо Баррозо показує через естафету різноманітних міських професій.

"Монтаж соковитих візуальних та звукових образів, геніальна операторська досягають неможливого: вулиця стає персонажем – з власним характером та історією", – ділиться враженнями від цього фільму Ілля Гладштейн.

Можна буде побачити в Славутичі і показаний минулого літа на Одеському кінофестивалі фільм "Труба" знаного російського документаліста Віталія Манського. Концептуальний етнографічний нарис про невидимі зв’язки між людьми в різних регіонах світу. Для зйомок цього фільму його знімальна група проїхалася вздовж газопроводу "Ямал – Європа" від Західного Сибіру до Німеччини.

Ще одна історія про невидимі зв’язки, які виникають між людьми за допомогою електроенергії – індуський фільм "Powerless". Розповідь про те, як ціле місто краде у держави електрику. Режисер фільму Фахад Мустафа також буде одним з гостей Славутича.

На фестивалі можна буде побачити і три українські фільми: "Повернення" Олександра Ратія – фільм, що восени переміг в Національному конкурсі на фестивалі "Молодість";

"Мі-кро-фон!" (1989) Георгія Шкляревського, чиї "Щаблі демократії" зовсім недавно показували на "Docudays" та "Територія дитинства" Анни Ради, що розповідає про зустріч випускників та випускниць з прип’ятської школи в 1986 році.

"Режисерка показує зовсім інший – ніжний, зворушливий і дуже людський погляд на Чорнобиль. Такої Прип'яті ви ще точно не бачили", – розказує про цю стрічку Надія Парфан.

Крім того на "86" можна буде побачити підбірку фільмів про Чорнобиль та рідкісні архівні фільми про будівництво ідеального радянського міста – Славутича.

А кінофестиваль "Ровер" привезе до Славутича свою відому велогенераторну установку, яка показує фільми за рахунок енергії від крутіння глядачами педалей.

Кінофестиваль "86" організовується переважно власними ресурсами його команди. Додаткове фінансування подія отримала з кількох грантових програм.

Місцева влада Славутича пішла назвустріч орагназіаторам. За словами Надії Парфан, номер телефону мера вони знайшли в інтернеті, одразу зателефонували, домовилися про зустріч. Влада погодилась надати приміщення для проведення заходів, допомогла з контактами місцевих чиновників, підприємців та журналістів.

Гостям фестивалю його організатори та організаторки пропонують зупинятися в місцевих хостелах або фізкультурно оздоровчому комплексі. Вартість проживання в залежності від рівня комфорту варіюватиметься від 30 до 280 грн.

Доїхати до Славутича з Києва можна за кілька годин автомобілем, електричкою або автобусом. Фестиваль триватиме чотири дні.

Отже є всі підстави сподіватися, що завдяки кінофестивалю "86" робота з пам'яттю про Чорнобиль може різко змінити русло від марафонів скорботи до спроб ревіталізації таких міст як Славутич та свіжих дискусій про розумне використання енергетики.

Вхід на всі події фестивалю вільний.