Що там у кіно: австрійська імператриця Сісі, остання роль Павла Лі, лауреат Канн та інші фільми лютого

У лютому герої прокатних фільмів напередодні грізних змін прагнуть зберегти якщо не свій уклад, то вірність своїм цінностям.

З 2 лютого

"Корсет", режисер Марі Кройцер

Одна з найбільш привабливих постатей австрійської історії, Єлизавета Баварська, дружина імператора Франца Йосипа I, користувалася у кінематографістів не меншою популярністю, ніж у своїх підданих. Про Сісі зняли майже два десятки картин, що оспівали її чарівність, стійкість у сімейних негараздах і ліберальні погляди. З них найбільш відомою є трилогія Ернста Марішки за участю Ромі Шнайдер.

Свіжа стрічка Марі Кройцер зібрала неабияку колекцію нагород: приз за найкраще виконання у конкурсній програмі "Особливий погляд" Канського Міжнародного кінофестивалю, і приз за найкращу жіночу роль Європейської кіноакадемії, приз Лондонського кінофестивалю за найкращий фільм тощо. І, вочевидь, є найоригінальнішим зверненням до образу австрійської імператриці завдяки нестандартному підходу до історичного жанру.

Автори картини навмисне залишають білі нитки сучасності, якими зшите полотно їхньої імперської історії. Вони постійно змушують персонажів поводитись всупереч уявленням глядача про ті часи. При цьому гра в умовність лише загострює драматизм сюжету про жінку, для світогляду та емоційних поривів якої корсет епохи виявився надто тісним.

Українській аудиторії фільм був уперше представлений у рамках Київського тижня критики.

"Стукіт у двері", режисер М.Найт Шьямалан

Відомий постановник глибокодумних трилерів здійснив екранізацію роману 2018-го року американського письменника Пола Тремблея "Хатина на краю світу", який заслужив на визнання критиків і читачів.

Подружня гей-пара зі своєю дочкою проводить відпустку в будиночку, загубленому серед лісової хащі. Самоту героїв порушують четверо невідомих, які оголошують, що ця сім'я покликана врятувати світ від близької загибелі – щоб відстрочити апокаліпсис, потрібно лише принести в жертву одного з її членів.

Цілком природно, подружжя вирішує, що до них на вогник завітали психопати-гомофоби, що, як водиться, уявили себе очисниками цивілізації, і сповнені рішучості дати їм відсіч. Тим часом телевізійну програму заповнюють звістки про урагани і землетруси настільки потужні, що їх важко вважати лише черговими наслідками кліматичних змін.

З 9 лютого

"Алькаррас", режисер Карла Сімон

Іспанська постановниця, чия картина "Літо 1993", що вийшла у 2017 році, отримала нагороду за найкращий дебют на Берлінському кінофестивалі і приз журі як найкращий фільм міжнародного конкурсу на Одеському кінофестивалі.

Своїм другим фільмом Сімон завоювала вже головну нагороду Берлінале, "Золотий ведмідь".

Дія розгортається у каталонському селищі, що дало назву стрічці. Уособленням Алькарраса виступають його герої, фермери, які вирощують персики, чиєму віковому промислу, очевидно, покладе край рішення власника землі зайнятися виробництвом сонячної енергії.

Завдяки майстерній драматургії та чудовому виконанню непрофесійних акторів, набраних з місцевих жителів, Клара Сімон створює галерею виразних образів сільських жителів, частина з яких уперто прагне зберегти свій уклад, інші ж готові до неминучих змін.

"До чого тут кохання?", режисер Шекхар Капур

Відомий своєю картиною про прославлену британську королеву "Єлизавета" індійський постановник зняв стрічку, в якій за перипетіями романтичної комедії вгадується конфлікт з традиційними сімейними цінностями сучасних уявлень про шлюб.

Фільм розповідає про молодих британців, кінематографістку (Лілі Джеймс) і лікаря (Шазад Латіф), чия дружба, що триває з дитинства, піддається несподіваному випробуванню. Батьки героя, пакистанці, зобов'язують його вирушити на історичну батьківщину й одружитися з дівчиною, яку вони йому підшукають. Його подруга, висловлюючи щире співчуття до такого незвичайного в наші дні рішення матримоніального питання і при цьому заінтригована, вирішує зняти фільм про його весільну одіссею і поїхати з ним до Пакистану.

Сценаристка фільму, Джемайма Голдсміт-Кхан, виклала у оповіді власні враження від перебування у Пакистані.

З 16 лютого

"Імперія у вогні", режисер Кловіс Корнійяк

Картина розповідає про літню парижанку, яка оговтується від втрати батька і багатомільйонних статків, що він їй залишив. І усвідомлює, що ці статки роблять її оточення, навіть найближчих людей, навіженими інтриганами. Намагаючись відстояти не так свої гроші, як людську гідність, героїня наймає приватного детектива, щоб за допомогою цього незнайомця дати відсіч друзям та рідним. Драматичні колізії цієї боротьби за спадок відображають фінансову кризу кінця 1920-х, напередодні якої починається дія.

Фільм став екранізацією другого роману трилогії "Діти катастрофи" відомого письменника, лауреата Гонкурівської премії П'єра Леметра. Досить гучна екранізація першого роману "До побачення там, нагорі" Альберта Дюпонтеля 2017-го року про труднощі адаптації ветеранів також виходила в український прокат.

З 22 лютого

"Мирний-21", режисер Ахтем Сеїтаблаєв

Нова військова драма постановника "Хайтарми" та "Кіборгів" присвячена одному з перших епізодів російсько-української війни, відомому як облога Луганської прикордонної бази. Дія починається в перші дні тривожного літа 2014-го року, за кілька тижнів після перших нападів на українських прикордонників, нападів, які сприймалися багатьма лише як безглузді витівки тітушок, що роздобули автомати. Однак деякі з офіцерів розуміють, що ці інциденти пов'язані з драматичними подіями в Криму, і готові організувати опір проросійським бойовикам, які оточили базу.

Фільм мав вийти ще у травні минулого року, проте прем'єра була відкладена через широкомасштабне вторгнення Росії. Роль у картині стала останньою для Павла Лі, який загинув у березні в Ірпені, де брав участь у евакуації цивільного населення.

Читайте також: Що там у кіно: головний український фільм року, автобіографія Спілберга, ревучі двадцяті та інші фільми січня