Відстоялося: оприлюднили інтерв’ю 20-річної давності з Бенксі

BBC випустила інтерв’ю з англійським вуличним художником Бенксі. Аудіо 20-річної давності опублікували в межах серії подкастів про найвідомішого анонімного митця "Історія Бенксі".

Про це повідомило видання Artnet.

Бонусний епізод подкасту розповідає про інтерв’ю 2003 року, яке записав британський репортер та мистецький кореспондент BBC Найджел Ренч. Тоді журналіст поспілкувався з імовірним художником напередодні його першої великої виставки "Війни за територію" (Turf War).

В інтерв’ю митець розповів про значення виставки, а також поділився своїм ставленням до створення графіті на вулицях Лондона:

"Я думаю, що краще ставитися до міста, як до великого дитячого майданчика, де можна просто гратися, робити те, що тобі подобається: виходити на вулицю, смітити, розважатися. Інші люди можуть його змінити. Вони можуть позбутися цього (прим. – графіті). Тому краще бути трохи вільним і легким з містом, просто бути трохи невимушеним з ним".

Подкаст "Історія Бенксі" – це оповідь про становлення Бенксі від невідомого вуличного художника до всесвітньовідомого митця. Фото: BBC

"Мені більше подобається мистецтво, на яке люди бурхливо реагують, ніж те, коли один мільйонер судить про вас і каже людям, чи є ви "мистецтвом", чи ні", – додав він.

Також ведучий подкасту звернув увагу на те, як представився Бенксі в інтерв’ю. Найджел Ренч розповів, що тоді дав можливість митцеві назватися так, як його найчастіше називали у медіапросторі того часу – Роберт Бенкс.

"Думаю, це найцікавіше. Я дав йому можливість просто сказати "Роберт Бенкс", офіційну версію імені, яке він дав The Independent. І протягом багатьох років мене дуже вражало, що він мене виправив та сказав, що це Роббі", – додав Ренч.

Графіті Бенксі на Майдані Незалежності. Фото: Banksy/dpa/picture alliance

Подкаст "Історія Бенксі" – це оповідь про становлення Бенксі від невідомого вуличного художника до всесвітньовідомого митця. Автор подкасту – Джеймс Пік – впродовж 10 серій досліджує феномен популярності художника, а також розповідає про його творчий шлях.

Раніше в одному з випусків подкасту також випустили трихвилинний запис радіорозмови з чоловіком, який стверджував, що він – Бенксі. Інтерв’ю відбулося на програмі "Про все на світі" американського радіо NPR у 2005 році.

Тоді підтвердити особу митця було майже неможливим, адже на питання ведучої ефіру, як слухачі можуть бути впевненими чи це справді він, чоловік відповів: "Ви не маєте жодних гарантій щодо цього".

Бенксі в Україні

Англійський художник створив декілька графіті в містечках Київщини, які постраждали внаслідок розпочатої Росією війни. Спочатку малюнки в стилі Бенксі почали помічати на зруйнованих будинках в жовтні минулоріч.

Пізніше британський художник підтвердив, що графіті у Бородянці, Ірпені, Гостомелі, Горенці та Києві створив саме він. Фото одного зі своїх творів Бенксі розмістив в Instagram з підписом "Бородянка, Україна", після чого також виклав відео своєї подорожі в Україну.

Графіті в Бородянці. Фото: Ed Ram/Getty Images

Всього в Україні налічується 7 робіт художника. Деякі з них намагаються охороняти від впливу чи крадіжок, деякі, як і належить вуличним графіті, взаємодіють із містом. Так, взимку 2022 року в Гостомелі невідомі зрізали зі стіни графіті з жінкою в халаті у протигазі. Цих невідомих знайшла поліція. Вони пояснили, що хотіли продати витвір, а отримані гроші передати на потреби Збройних сил України.

Пізніше один з викрадачів, художник Олександр Дувінський, розповідав, що хотів "врятувати графіті".

Містяни по різному намагаються переосмислити творчість Бенксі. Фото: Владислав Содель

Вже у 2023 році два графіті у Бородянці, які створені на частинах зруйнованих будинків, вкрили захисним склом. Для захисту також встановили систему з датчиками руху, температури та вологості.

В Ірпені будинок з картиною Бенксі почали зносити весною 2023 року. Графіті дівчинки-гімнастки, що стоїть на отворі від снаряда, демонтують, але планують зберегти.

Читайте також: Залишити як є чи передати до музею: що робити з творами Бенксі на Київщині?