Пустища на місці історичних будівель: Садиба Зеленських та інші пам'ятки, які зруйнували забудовники Києва
Наприкінці минулого тижня в Києві стався черговий акт забудовницького вандалізму. До старовинної будівлі за адресою вулиця Олександра Кониського, 22, під'їхала будівельна техніка та зруйнувала її майже повністю. На місце події після розголосу в соцмережах прибули активісти, які боролися за садибу Зеленських протягом останніх двох років. Втім, врятувати будинок від нищення не встигли – від нього залишилася тільки вхідна група.
Нахабне знесення будівлі, на яку судом кілька разів накладався арешт та яку кияни вимагали захистити від руйнівників петицією, обурило мешканців столиці. Наступного дня на акцію протесту під стінами Київської міської держадміністрації зібралися сотні людей, які так і не дочекалися захисного статусу для садиби Зеленських.
Ще кілька днів під обурені коментарі громади київська влада та Міністерство культури та інформаційної політики обмінювалися звинуваченнями та намагалися виправити ситуацію заднім числом. Зокрема, надати решткам історичного будинку статусу пам'ятки та внести у відповідний реєстр. Або підписати з власником садиби, якому вже встигли оголосити про підозру та навіть обрали запобіжний захід, меморандум. За ним той зобов'язується відтворити будівлю у попередньому вигляді.
Як це буде реалізовано та що дасть в умовах, коли автентичний будинок зруйновано до купки будівельного сміття, – велике питання. Тим часом УП.Культура пропонує згадати й інші історичні будівлі, які місто втратило за останні кілька років.
Будинок по вулиці Ярославській, 13-б
200-річний будинок по вулиці Ярославській, 13-б, під виглядом реконструкції зруйнували о 5:00 ранку 10 серпня 2023 року. Будівля першої половини ХІХ століття складала частину історичного "дерев'яного" Подолу.
"Будинок на Ярославській був дуже цінний, він один з небагатьох, який не був знесений в період будівельного буму зламу ХІХ-ХХ ст., не був зруйнований під час Другої світової, не був знесений під час повоєнної відбудови Києва 1950-х років не був зруйнований під час будівельного буму початку ХХІ століття", – писала минулого року народна депутатка Анна Бондар.
Як розповідав "Вечірній Київ" з посиланням на історика Антона Короба, п'ятивіконний міський будинок на Ярославській, 13-б, давав уявлення про тогочасну забудову Подолу. Його збудували після масштабної подільської пожежі 1811 року. Через часті підтоплення цієї місцини будівлю звели на кам'яному цоколі. З 1882 року вона належала міщанину Харичкову, а з 1898 року – сім’ї Єфросинії Кравченко.
Після незаконного знесення будинку мер Києва Віталій Кличко заявив, що міська влада не давала на це жодних дозволів. Поліція ж відкрила кримінальне провадження за статтею Кримінального кодексу про самоправство.
За рік ситуація довкола знесеного будинку по Ярославській, 13-б, не мала жодного розвитку, зазначила активістка Катерина Бутко. "Що сталося за рік? А нічого, абсолютно нічого: ділянка, де ще рік тому стояв будинок, на Ярославський, виглядає так як ви бачите на фото й належить вона й досі тому ж забудовнику, який її так свавільно знищив. За майже рік проєкт розірвання договору оренди земельної ділянки навіть не винесли до сесійної зали", – розповіла вона.
Будинок по вулиці Жилянській, 47
Наприкінці червня 2023 року під екскаватори столичних забудовників потрапила ще одна старовинна будівля – за адресою Жилянська, 47. Будинок був архітектурною пам'яткою нової забудови, кажуть захисники столичних історичних будівель. Втім, Департамент охорони культурної спадщини КМДА заявляв, що він відносився до рядової забудови та не мав яскраво виражених архітектурних стильових ознак.
У ХІХ ст. садиба по Жилянській, 47, належала пивзаводу Йосифа Бродського та могла використовуватися для проживання працівників. З 30-х років ХХ ст. входила до молокозаводу на Жилянській – тут знаходилася адміністрація підприємства.
У 2007 році молочний завод перенесли, а земельну ділянку на Жилянській віддали під забудову. Ще за два роки будівлю заводу знесли й розчистили місце для майбутнього будівництва. Історичній будівлі, на демонтаж якої КМДА наклала мораторій, вдалося простояти аж до середини 2023-го.
"Попри суспільний розголос руйнування історичної споруди тоді зупинити так і не вдалося. Чиновники як завжди обмежилися стандартними відписками… За рік - будівництво хмарочоса так і не розпочалось. На місці будівельного майданчика замість офісного центру виросли молоді дерева, яких довкола майже нема", – написав нещодавно про стан справ біля знесеної садиби на Жилянській активіст і пам'яткоохоронець Дмитро Перов.
Будинок по вулиці Рейтарській, 37
Будівлю по вулиці Рейтарській, 37, де у 1913 році розміщувався будинок Київського повітового земства, а в радянські часи – гідромеліоративний інститут, забудовник почав демонтувати у вересні 2023 року. За кілька місяців до того у дворі під виглядом реставрації знесли дворові будівлі, їм у вересні 2023 року теж постфактум надали охоронний статус.
У відповідь на дії забудовника наприкінці вересня 2023-го МКІП зібрав засідання Експертної комісії з питань обліку об'єктів культурної спадщини, де переглянув статус будівлі та видав наказ на внесення її до Реєстру нерухомих пам'яток.
"Це пряме порушення Закону України "Про охорону культурної спадщини" та статті 37-2, що вимагає обов'язкове врахування рекомендацій Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО перед проведенням робіт в буферній зоні об'єкта всесвітньої спадщини", – вказувало тоді міністерство.
У свою чергу забудовник, що вже почав демонтаж будівлі з понад 100-річною історією, подав до суду, щоб визнати наказ МКІП протиправним. Суди за цим позовом тривають досі: у січні 2024 року суддя підтвердив законність внесення будинку на Рейтарській до реєстру пам’яток, а вже у травні – задовольнив позов забудовника та скасував наказ МКІП.
Паралельно триває ще один судовий розгляд щодо будинку на Рейтарській. У ньому громада вимагає у забудовника відновити поруйновану пам'ятку. Останнє засідання у цій справі відбулося 16 липня, наразі розгляд справи перенесли на жовтень.
"Право на спадщину – це база. Якщо громада виграє цей суд, то це буде прецедент, коли девелопер буде зобов'язаний відновити пам'ятку, яку він сам і зруйнував", – пояснює важливість цієї судової справи спільнота "Спадщина".
Садиба Бубнових на Набережно-Хрещатицькій, 13
У листопаді 2023 року активісти спільноти "Спадщина" показали візуалізацію того, який вигляд могла б мати дбайливо відновлена Садиби Бубнових. Ця будівля 1822 року по вулиці Набережно-Хрещатицькій, 13, належала родині купців Бубнових, а згодом тут знаходилися лазні, торгові лавки, молитовний дім та навіть портові майстерні. Зараз це територія Історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", Центрального історичного ареалу Києва та пам’ятки археології місцевого значення – "Культурний шар Подолу. Поділ ІХ-ХVІІІ століття".
Втім, за кілька місяців до цього, у серпні, дах 200-річної садиби почали розбирати. На деякий час захисникам пам'яток вдалося зупинити процес нищення, але у вересні роботи поновили. На той час, як після розголосу Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс садибу Бубнових до Переліку об'єктів культурної спадщини Києва, забудовник встиг розібрати дах та частину будівлі.
Ба більше, попри визнання департаментом його цінності для міста, вже на початку листопада Київська міська рада передала частково поруйнований будинок Бубнових під забудову.
"Будинок із комахами" по вулиці Володимирській, 93
Будинок Марії Станіславської, відомий як "будинок з комахами", – історична будівля, зведена у 1893 році. Всередині вона була декорована горельєфами у формі комах, звідси й друга назва.
У 2020 році поруч почали зводити багатоповерхівку, через що будівля опинилася в аварійному стані. Тоді забудовник пообіцяв викупити квартири, знести її й розширити площу будівництва.
У 2021 році департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс будинок Станіславської до переліку пам'яток місцевого значення. Через рік Окружний адміністративний суд міста Києва позбавив будівлю цього статусу, але рішення не набрало законної сили.
У квітні 2023 року без жодних дозволів та проєктної документації забудовник почав зносити будівлю під виглядом "капітального ремонту". Тоді Департамент благоустрою КМДА демонтував паркан біля "Будинку з комахами", а в забудовника забрали техніку. Але будівельники продовжили розбирати пам’ятку вручну. Тож забудовник устиг демонтувати повністю два поверхи, а також розібрав частину третього.
Департамент охорони культурної спадщини КМДА подав документи до МКІП, щоб присвоїти будинку статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Поки чекали на рішення Міністерства культури, у червні забудовник відновив роботи в будівлі.
Наприкінці червня міністерство культури таки внесло будинок Станіславської до держреєстру нерухомих пам'яток України. Але вже в листопаді біля нього знову відновились роботи, тож історична будівля почала просідати. Тоді кияни заблокували будівельні роботи, заблокувавши проїзд до скандального будівництва. Станом на березень цього року роботи біля "Будинку з комахами" продовжувалися.
