"Закладам культури потрібна автономія": Григоренко про стратегію культури 2025-2030
Згідно з новою стратегією розвитку культури на 2025-2030 роки Міністерство культури та стратегічних комунікацій(МКСК) планує автономізувати роботу підпорядкованих собі установ. Так відомство проваджуватиме "підвищення стійкості культури як суспільної системи", як однієї з цілей документу.
Детальніше про стратегію розповіла перша заступниця міністра культури Галина Григоренко в етері Радіо Культура.
"Одна зі стратегічних цілей - це підвищення стійкості культури, як суспільної системи. Наша культурна інфраструктура успадкована з Радянського Союзу і зараз налічує понад 30,000 закладів культури. Ми мусимо її трансформувати, оскільки зараз вона настільки зарегульована і за роки незалежності України не відбулося масштабних реформ, які би змінили систему підтримки від держави, систему фінансування від локальних громад", - наголосила Григоренко.
Як розповіла перша заступниця міністра, культурні установи стикаються з обмеженнями системи та перебільшеною зарегульованістю:
"Фактично будь-які інновації або будь-які спроби щось змінити в закладі культури наштовхуються на те, що перевіряючі органи прийдуть і покарають... І відповідно стимул для змін і зрушень абсолютно немає".
Тому однією з головних цілей Міністерства вважається "лібералізувати діяльність культурної сфери", тобто змінити систему державного управління та держпідтримки, просувати автономію для стійкості різних культурних установ.
Для впровадження стратегії потребуються й кошти з недержавних джерел, тому паралельно розроблятимуть й закон про меценатство у сфері культури.
Про документ стратегії
Прийнятий 28 березня документ "Стратегії розвитку культури 2025-2030" вважається першим комплексним урядовим документом, який пропонує розглядати культуру як елемент нацбезпеки та сталого розвитку України.
Як ділиться Галина Григоренко, під час розробки проєкту стратегії МКСК провело низку конференцій в різних містах україни, таких як Харків, Одеса, Львів, Вінниця, Київ. Також проводили зустрічі і приймали пропозиції громадського сектору та незалежних організацій.
Всього у новоствореній стратегії розглядають 4 основні цілі:
- зміцнення людського капіталу через культурні практики;
- захист, збереження, примноження й використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
- підвищення стійкості культури як суспільної системи;
- інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів.
Перший пункт стратегії, а саме зміцнення людського капіталу, передбачає, що культурні установи будуть відкритішими до людей:
"Це означає, що наші заклади культури мають стати відкритими, не просто бібліотеками, які зберігають книжки, а просторами для соціального гуртування, для взаємодії з громадою. А музеї, наприклад, не просто зберігати колекції, а працювати активно над локальною ідентичністю та історією, над тим, як ми разом плануємо майбутнє, базуючись на нашому минулому".
Крім того, працюють над заходами та механізмами евакуації культурних цінностей з прифронтових територій, розвитком горизонтальних зв'язків з міжнародними установами й постійної комунікації між ними та українськими колегами.
Читайте УП.Культура в Telegram i WhatsApp!
