Донорство в Україні: роль та витрати держави

З 2005 року 14 червня відзначається Всесвітній день донора крові.

Його підтримують, зокрема, Всесвітня організація охорони здоров’я та Міжнародна федерація червоного хреста.

Цей день було обрано не випадково, аби нагадати про велике відкриття імунолога та лікаря, Нобелівского лауреата Карла Ландштейнера. Завдяки його дослідженням світ дізнався про існування різних груп крові.

[L]І хоча вперше переливання крові провели ще 1795 року, а 1818 року винайшли спеціалізоване обладнання для цієї процедури, лише 1907 року її вперше було проведено з урахування сумісності груп.

Це і стало початком історії повноцінного та ефективного переливання крові – способу рятувати тисячі життів. А 14 червня – День народження Карла Ландштейнера.

Щороку День донора проходить під різними гаслами. 2017-го воно звучить так: "Чим ви можете допомогти?".

Світові організації охорони здоров'я наголошують, що забезпечити потреби в донорській крові буде можливо лише при свідомому підході до цієї проблеми у кожній країні.

Особливо це стосується держав, де замість норми – 40 донорів на 1000 людей, віддати свою кров готові максимум 15-20 добровольців на тисячу осіб.

Аби ситуація змінилася, кожен, хто в змозі стати донором, повинен розуміти свою важливу роль.

В Україні соціальна відповідальність щодо донорства особливо чітко почала проявлятися, коли тисячам поранених воїнів АТО знадобилися десятки літрів крові для переливання.

Однак не лише від кожного окремого донора залежить те, наскільки збір та переливання крові буде допомагати. Важливу роль у цьому питанні виконує держава та сотні установ, котрі мають забезпечити матеріально-технічну базу процесу.

Експерти торговельного майданчика Zakupki.Prom.ua дослідили, що саме держава закуповує, аби виконати цю місію.

ТЕ, ЩО КУПУЮТЬ ВСІ

Один із найрозповсюдженіших предметів закупівель в контексті донорства – це контейнери для крові.

Наприклад, Київська міська клінічна лікарня №1 придбала їх на 148 тис. грн, Вінницька обласна станція переливання крові – на 121 тис. грн, Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня №4 – на 120 тис грн., Миколаївська та Закарпатська обласні станції переливання крові – на 100 тис. грн кожна.

Один із найрозповсюдженіших предметів закупівель в контексті донорства – це контейнери для крові. Фото nito103/Depositphotos

Таких закупівель досить багато, як і подібних – спрямованих на інші витратні матеріали.

Зокрема, Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня №4 придбала на 15 тис. грн перев'язувальних матеріалів, а хірургічних рукавичок – на 11 тис. грн.

Чернігівська обласна станція переливання крові закупила на 25 тис. грн пробірок.

Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я придбав різноманітних пристроїв для переливання крові за 130 тис. грн. та скарифікаторів (інструменти для проколювання шкіри) на 1 тис. грн.

НЕ ЧАСТО І ЗА КРАЙНЬОЇ ПОТРЕБИ

Інколи для забезпечення потреб донорства необхідно закупити досить складне обладнання.

Наприклад, зараз оголосила закупівлю Запорізька обласна станція переливання крові. Предметом торгів став контактний шоковий швидкозаморожувач плазми. Установа визначила очікувану вартість закупівлі – 1,177 млн грн. Аукціон планується на 22 червня.

А от Полтавська обласна станція переливання крові ще весною придбала подібний пристрій іншої моделі за 912 тис. грн.

Інколи для забезпечення потреб донорства необхідно закупити досить складне обладнання. Фото kasto/Depositphotos

Минулого року Токмацька станція переливання крові закупила два апарати для збору і помішування донорської крові (ваги-помішувачі) за майже 98 тис. грн.

Схожі два пристрої придбала й Криворізька станція переливання крові за 112 тис. грн.

150 тис грн витратила Одеська обласна станція переливання крові на холодильник та три морозильні ларі для плазми крові.

Таке обладнання профільні заклади закуповують на надто часто: або вони укомплектовані всім необхідним, або ж проводять такі тендери лише за крайньої потреби.

НЕ ТІЛЬКИ ВІД ДОНОРІВ

Медичні держустанови також закуповують компоненти крові.

Так, Бердянське територіальне медичне об’єднання придбало еритроцити та свіжозаморожену плазму на 283 тис. грн, Центральна міська лікарня м. Рівне те ж саме купила на 143 тис. грн.

Запорізька обласна клінічна лікарня провела закупівлю тромбоцитів, еритроцитів, замороженого кріопреципітату та плазми одразу більш як на 520 тис. грн.

Медичні держустанови також закуповують компоненти крові. Фото Lara_Cold_2013/Depositphotos

Медзаклади закуповують і системи для переливання крові (Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер придбав їх на майже 200 тис. грн) та тест-системи для виявлення різноманітних хвороб (Черкаська обласна станція переливання крові витратила на них понад 150 тис. грн, а Полтавська обласна станція переливання крові – 84 тис. грн).

ПАЙОК ДЛЯ ДОНОРА

Окремий напрямок держвитрат – забезпечення харчування донорів, задля чого було проведено десятки торгів.

[L]Наприклад, на талони на продуктові набори для харчування тих, хто прийшов здати кров, Луцький клінічний пологовий будинок витратив 10 тис. грн.

Львівський обласний центр служби крові на послуги харчування виділив майже 200 тис. грн.

А от Миколаївська обласна станція переливання крові за аналогічні послуги заплатила аж 1,26 млн грн.

Андрій Баришполь, керівник департаменту державних закупівель торговельного майданчика Zakupki.Prom.ua