Комп'ютерна томографія і коронавірус: чому не всім потрібне КТ при COVID-19, а декому й зашкодить

"Маю позитивний тест, тож йду на комп'ютерну томографію".

"Симптомів не було, а КТ показало пневмонію, тепер п’ю антибіотики".

"Я вже тиждень не можу потрапити на КТ, температура 37,2°C. Що зі мною буде?".

Такі повідомлення стали вже звичними у стрічці соціальних мереж.

Здається, що комп'ютерна томографія легень – це якась обов'язкова процедура, яку неодмінно треба проходити, якщо прийшла звістка про позитивний тест на COVID-19.

Насправді ж КТ – не є обов'язковим інструментом діагностики коронавірусної хвороби, а в деяких випадках може навіть нашкодити людині.

За допомоги сімейних лікарів Сергія Макарова та Дарини Дмитрієвської розбираємось, в яких випадках така діагностика дійсно необхідна, а коли краще не витрачати свій час та гроші на цю процедуру.

Що таке КТ та чи безпечна вона?

Комп'ютерна томографія – це метод рентгенівського сканування.

За її допомогою можна визначити стан будь-якого органу в нашому організмі, вчасно виявити кровотечу, тромби, пухлину тощо.

Під час проведення КТ людина отримує радіаційне випромінювання.

Сергій Макаров пояснює, що при цифровій рентгенографії органів грудної клітки на сучасному апараті пацієнт отримує приблизно 0,02 мЗв (зіверт, Зв – одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізаційного випромінювання – ред.), а при виконанні стандартної комп'ютерної томографії тієї ж частини тіла – приблизно 4-7 мЗв.

Існує низькодозовий режим КТ легень з променевим навантаженням 1-2 мЗв, але далеко не всі радіологи використовують такий режим і не на всіх апаратах він доступний.

Комп'ютерна томографія – це метод рентгенівського сканування. Фото jovanjaric/Depositphotos

Ці дози радіації не можна назвати дуже великими, але коли людина за життя робить декілька процедур КТ-діагностики, то вона підвищує свої ризики отримати онкологічні захворювання.

"Експерти прогнозують, що через певний час ми можемо спостерігати зростання онкологічної захворюваності через безконтрольне і часто абсолютно невиправдане виконання комп’ютерної томографії без достатніх показів.

Звісно, це не значить, що проведення КТ, навіть неодноразової, автоматично й гарантовано призведе до розвитку онкопатології в кожного пацієнта, мова йде лише про певне підвищення шансів захворіти, але на популяційному рівні таке підвищення може бути досить відчутним", – пояснює лікар.

Макаров додає, що альтернативою КТ може стати УЗД легень, але наразі невелика кількість спеціалістів вміють робити УЗД-легень якісно.

[BANNER2]

Коли потрібне КТ?

Діагностичне дослідження повинно мати сенс, наголошує сімейний лікар Сергій Макаров.

"Будь-яке дослідження ми виконуємо тоді, коли очікувана користь переважає ризик, і коли результат дослідження впливатиме на подальшу тактику лікування", – каже він.

Лікар пояснює, що якщо пацієнт легко переносить хворобу та не має показань до госпіталізації, то комп'ютерна томографія абсолютно не вплине на лікування, а значить не потрібно піддавати себе зайвій дозі опромінення і перевантажувати лікарні та лікарів.

Крім того, КТ може "збити" деяких, можливо недосвідчених, лікарів щодо подальшого лікування COVID-19.

Лікар Геннадій Кіржнер, на своїй сторінці у Facebook, описує випадок, коли пацієнт захворів на коронавірусну хворобу, не мав проблем з диханням, але заради перестраховки вирішив пройти КТ.

Діагностика показала пневмонію і лікар прописав хворому антибіотик.

Пацієнт, теж "про всякий випадок", звернувся ще до одного лікаря й той прописав йому додаткові ліки та БАДи.

В результаті інтенсивного лікування у хворого розвинувся токсичний гепатит – печінка просто не витримала такого навантаження медичними препаратами.

Неправильне лікування антибіотиками також загрожує пацієнту антибіотикорезистентністю та виникненням ускладнень.

Про небезпеку вживання антибіотиків без показань попереджав, зокрема, головний санітарний лікар Віктор Ляшко в інтерв’ю "Українській правді. Життя":

"Я бачу картину, коли три антибіотики різного класу одночасно вживають люди, бо думають, що у них коронавірусна хвороба.

Таке вживання антибіотиків для профілактики не дієве, бо антибіотики на вірус не діють, але призведуть до того, що в нас буде інша проблема – антибіотикорезистентність.

Коли ми не зможемо лікувати банальні інфекційні хвороби тими класами антибіотиків, які до цього були дієвими".

Призначення комп'ютерної томографії легень при COVID-19 виправдано в таких випадках:

• лікарю потрібна додаткова інформація, яка допоможе визначитись з тим, госпіталізувати пацієнта, який вже нелегко переносить захворювання, чи ні;
• пацієнт в групі ризику, наприклад, має діабет, ожиріння, серцево-судинні захворювання або має відразу декілька факторів ризику;
• потрібно відстежувати стан пацієнта в динаміці: якщо людина вже знаходиться в стаціонарі й необхідно зрозуміти чи допомагає лікування.

Сергій Макаров зауважує, що немає універсального алгоритму, який би точно вказував, кого потрібно направити на КТ, а кому ця процедура не потрібна:

"Відправляти пацієнта на КТ чи ні – це завжди диктує клінічна ситуація.

Якщо лікар бачить, що результат впливатиме на прийняття рішення, то тоді томографію варто робити.

Але при хорошому самопочутті та нормальному диханні бігти на КТ просто немає сенсу".

Наголошуємо, що в жодному протоколі лікування COVID-19 немає рекомендації йти на КТ тим, у кого легкий перебіг коронавірусної інфекції.

А якщо в легенях пневмонія?

Згідно з результатами нових досліджень, зміни в легенях за типом вірусної пневмонії спостерігають у більшості пацієнтів з COVID-19, навіть при легкому перебігу.

Сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська пояснює, що близько 88% випадків коронавірусної хвороби протікають з ознаками запалення.

"Якщо взяти 1000 людей, які хворі на COVID-19, навіть не важкий, то на 5-6 добу в більшої частини пацієнтів можуть виявити зміни з боку легень", – погоджується Макаров.

Він пояснює, що славнозвісні "матові скельця", які можна побачити на знімку КТ у тих, хто хворіє на COVID-19, – це прояви вірусного пульмоніту (або пневмоніту), але це не теж саме, що бактеріальна пневмонія.

Неправильне лікування антибіотиками загрожує виникненням ускладнень. Фото zcetrt/Depositphotos

Проблема в тому, що на побутовому рівні у людей є упередження: запалення легень завжди потребує антибіотиків.

"Запалення легень не завжди потребує антибіотиків.

Спочатку коронавірус розмножується у верхніх дихальних шляхах і рано чи пізно він потрапить в легеневі тканини.

Там він продовжить розмноження та спричинить певні локальні зміни, які зумовлені в тому числі тим, що наш імунітет реагує на збудник, виникає запалення.

Багато спеціалістів вже пропонують називати це явище не "пневмонія", а саме "пневмоніт" або "пульмоніт" – це запалення легеневої тканини. Це ширше поняття, яке означає запалення під впливом будь-чого, навіть речовин, аутоімунних процесів тощо. Таке запалення далеко не завжди потребує антибіотиків.

Пневмоніт не означає наявність бактеріальної інфекції", – пояснює Сергій Макаров.

Лікар додає, що запальна реакція – це захисна реакція.

Під час запалення наші судини розширюються, кровотік посилюється, це налагоджені, відшліфовані еволюцією процеси, які дозволяють усунути з організму інфекцію.

"Уявіть собі, що ви загнали скалку в палець.

У вас виникає запалення, набряк та почервоніння навколо пошкодження – організм намагається цієї скабки позбутися.

Коли ви хворієте на коронавірус з вашим організмом трапляються схожі речі. У разі неважкого перебігу невдовзі після одужання ця запальна реакція мине самостійно (у важких випадках, звісно, потребує медичних втручань, але мова зовсім не про антибіотики).

Саме тому люди з легкою формою коронавірусної інфекції потребують лише симптоматичного лікування", – каже Сергій Макаров.

Звичайно, при коронавірусній інфекції може долучитися і бактеріальна, яку лікують антибіотиками, але бактеріальну інфекцію у хворих на коронавірусну хворобу спостерігали приблизно в 6,9% випадків.

[BANNER1]

А якщо я з тих 6,9%?

Вчасна діагностика допоможе перенести захворювання легше?

Можливо, але КТ тут не грає ключової ролі.

Важкість перебігу захворювання на COVID-19 залежить від багатьох факторів і вплинути на них доволі важко.

"Те, як ви перенесете коронавірус, певною мірою визначено заздалегідь, – пояснює лікар Сергій Макаров.

На це вплине і стан вашого здоров'я, в якому ви перебуваєте в момент зустрічі з вірусом, і кількість збудника, яка потрапила в організм, і ваші генетичні особливості.

Генетичний компонент частково пояснює, чому деякі здорові молоді люди можуть важко переносити це захворювання, а також чому цілі родини мають важкий перебіг COVID-19".

Є дослідження, яке припускає, що певні генетичні кластери, що знаходяться в третій хромосомі можуть впливати на важкий перебіг COVID-19.

У деяких людей імунна реакція настільки сильна, що починається незворотне пошкодження організму. Це явище має назву цитокіновий шторм.

Визначити, чи схильна людина до цього, КТ не допоможе, для цього потрібні специфічні лабораторні аналізи.

Важкість перебігу захворювання на COVID-19 можна визначити за аналізом крові. Фото belchonock/Depositphotos

Сергій Макаров додає, що наразі часто нехтують лабораторними аналізами, які можуть надати цінну інформацію про стан пацієнта:

"Дуже важливими показниками є загальний аналіз крові та деякі біохімічні дослідження: С-реактивний білок, прокальцитонін, Д-димер, феритин тощо.

Ці аналізи крові можуть надати важливу інформацію, наприклад, щодо ризику тромбозу.

Я, як лікар, легко можу уявити ситуацію, коли стан людини контролюють за допомогою аналізів без КТ, але важко зрозуміти, коли весь час роблять КТ і не роблять лабораторних аналізів".

ВИСНОВКИ:

😷 Якщо у вас помірні симптоми COVID-19, то КТ не вплине на ваше лікування. Воно все одно буде симптоматичним.

😷 Виявлена на КТ коронавірусна "пневмонія" не потребує лікування антибіотиками.

😷 Приєднання бактеріальної інфекції діагностують в маленькому відсотку випадків.

😷 Не варто нехтувати лабораторною діагностикою, яка з більшою ймовірністю, ніж КТ вплине на рішення вашого лікаря та ваші шанси одужати. Але лабораторні аналізи також має призначати лише ваш лікар.

Наталія Бушковська, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина zcetrt/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Як відрізнити COVID-19 від грипу за першим симптомом. Схема

Втрата нюху та смаку: чому цей симптом став №1 при COVID-19 та що з цим робити?

Ті, хто безсимптомно хворіють на COVID-19, швидше втрачають антитіла. Дослідження

Симптоми коронавірусу: як COVID-19 впливає на різні частини тіла

Чи справді вітамін D вбереже вас від COVID-19? Що показують дослідження

Важкість COVID-19 за аналізом крові, зараження через поверхні та довший імунітет. 7 нових досліджень щодо коронавірусу

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.