Як пандемія COVID-19 стимулює впровадження нових медичних технологій

Під час пандемії COVID-19 лікарні зіткнулися з проблемою догляду за безпрецедентно великою кількістю пацієнтів, маючи при цьому обмежений персонал та застосовуючи лише доступні їм технології.

У нагоді стали медичні технології, які почали частіше використовувати для виявлення вірусу, діагностування ураження легень та дистанційного супроводу пацієнтів.

Місце та розвиток лабораторних досліджень при діагностиці COVID-19

За даними The Lewin Group витрати на лабораторну діагностику становлять приблизно 2-3% витрат системи охорони здоров'я у ряді країн світу. При цьому саме на основі її результатів приймається близько 70% клінічних рішень, а у випадку інфекційних захворювань цей показник наближається до 100%. Тому під час пандемії СOVID-19 лабораторна діагностика набула особливого значення, оскільки саме ПЛР став "золотим стандартом" виявлення вірусу SARS-CoV-2.

"Особливо заслуговують уваги мультиплексні ПЛР-тест-системи, що зараз набирають популярності і можуть з одного зразка визначити декілька інфекцій (зокрема, SARS-CoV-2/FluA/FluB/RSV), а також автоматизовані ПЛР-системи з так званим синдромним підходом, що дозволяють у нативному зразку виявити десятки мішеней (вірусів, бактерій, грибків) і з високою ступінню ймовірності вказати на патоген (чи патогени), що спричинили захворювання", – розповідає Володимир Скрипов, експерт з лабораторної діагностики.

Крім цього ПЛР-тестування має і епідеміологічне значення – яскравим прикладом може слугувати найбільш масове ПЛР-тестування контактних осіб на початку епідемії у Південній Кореї, Таїланді чи на Тайвані.

Діагностика СOVID-19 методом ПЛР має деякі обмеження, зокрема можливість отримання позитивних результатів протягом певного часу після одужання. Причина – виявлення дефектних віріонів (одинарних повноцінних частин вірусу – УП), які деякий час зберігаються на слизових оболонках пацієнта.

На результатах тесту можуть відобразитись помилки на преаналітичному етапі – некоректне взяття та транспортування зразка, або ж сам перебіг діагностики – помилки на етапі виділення нуклеїнових кислот, якість тест-систем чи навіть контамінація (змішування).

"Варто зазначити, що порушення преаналітичного етапу та використання низькоякісних тест-систем дискредитують сам метод ПЛР. Саме тому, перед тим, як давати гучні заяви про недостовірність методу, варто переконатись, що всі етапи були виконані відповідним чином і впевнитись в аналітичних характеристиках, якості тест-системи", – переконує Володимир Скрипов, експерт з лабораторної діагностики.

Незважаючи на те, що антигенні тести мають рекомендації від ВООЗ для застосування в особливих умовах, експерти рекомендують їх використовувати лише за умов, коли ПЛР недоступний.

"На мою думку, даний метод є радше скринінговим, ніж діагностичним тестом. Його чутливість і специфічність залежить від виробників. При цьому загальна чутливість методу є нижчою за ПЛР. Основними перевагами цього методу є швидкість виконання (близько 15 хвилин), відносна точність, відсутність потреби у спеціальних умовах, обладнанні, спеціалістах", – пояснює Володимир Скрипов, експерт з лабораторної діагностики.

Діагностика СOVID-19 методом ПЛР має деякі обмеження, зокрема можливість отримання позитивних результатів протягом певного часу після одужання

Комп’ютерна томографія та ультразвукова діагностика при COVID-19

Хоча багато хто і покладає надії на швидку лабораторну діагностику та вакцини, під час пандемії не обійтись і без медичної візуалізації як засобу пришвидшеного огляду та діагностики пацієнтів. Основні методи візуалізації, такі як комп'ютерна томографія та ультразвукова діагностика, допомагають у скринінгу пацієнтів з COVID-19 під час гострої фази вірусу як для тріажу (медичного сортування — УП) пацієнтів, так і для кількісної оцінки ступеня тяжкості захворювання.

"КТ рекомендована для пацієнтів з пневмоніями і ризиком інфікування COVID-19, і на сьогодні — це найкращий метод візуалізації при розвитку COVID-19 асоційованої пневмонії. Також КТ дуже важлива для визначення обсягу ураження, дифдіагнозу і оцінки динамічних змін. Однак слід розділяти питання проведення КТ ОГК (органів грудної клітини — УП) в амбулаторних умовах, а також КТ-візуалізацію при ПЛР-верифікованому СOVID-19 у стаціонарі — для цього є різні показання", — коментує Ігор Белоус, лікар-рентгенолог, "Вітаком діагностика".

Крім цього знімки КТ чи УЗД слід розглядати як перший спосіб діагностики у ситуаціях, коли аналіз крові або мазок є недоступними або проблематичними у зборі, але винятково за направленням сімейного лікаря.

"Наприклад, із метою швидкого і достовірного скринінгу для локалізації розповсюдження інфекції (особливо із застосуванням ультра-низькодозового протоколу, у разі коли ПЛР-тести недоступні або є підозра на помилково-негативний результат), а також для стратифікації ступені тяжкості (випадки: коли клінічний стан пацієнта тимчасово не відповідає обсягу ураження легеневої тканини)", — пояснює Ігор Белоус, лікар-рентгенолог, "Вітаком діагностика".

З огляду на те, що від початку захворювання на COVID-19 до його виявлення через КТ потрібно лише два дні, цей метод має реальні переваги як невід'ємна частина діагностики. Більше про те, кому з пацієнтів потрібна комп’ютерна томографія — у публікації на УП.Життя

На сьогодні гарним прикладом сканеру для КТ є представлена у 2019 році модель системи для комп’ютерної томографії Philips Incisive CT.

"Цей прилад поєднує інновації у сфері візуалізації та процесі діагностики, надаючи медикам можливість зважено прийняти клінічне рішення та підвищити ефективність діагностування. До того ж апарат піддає пацієнтів та персонал мінімальній дозі опромінення" - додає Дмитро Борзаниця менеджер по роботі з державними установами Philips Health System.

"Авжеж, кількість променевого навантаження дуже залежить від обладнання. Сучасні КТ-сканери дають можливість до десяти разів зменшити опромінення пацієнта, особливо за використання ультра-низькодозового протоколу, з ітеративними алгоритмами реконструкції, наприклад iDOSE на сканерах Philips, на яких працюю особисто. Як резюме: уникнути ризику під час проведення КТ ОГК можливо за умови проведення діагностики на сучасному обладнанні з використанням відповідного протоколу виключно за клінічними показаннями", — розповідає Ігор Белоус, лікар-рентгенолог, "Вітаком діагностика".

Окрім КТ, моментально оцінити стан внутрішніх органів та прогресування захворювань у пункті надання медичної допомоги можна також за допомогою ультразвукової діагностики.

Ультразвуковий апарат Philips Lumify успішно використовується багатьма європейськими та світовими медичними установами як для діагностики та виявлення ускладнень пов’язаних з COVID-19, так і для моніторингу та лікування захворювань, що не пов’язані із коронавірусом. Lumify — це портативний пристрій, який на відміну від великих ультразвукових систем, лікарі-практики можуть підключити до будь-якого планшета або смартфона для отримання зображень.

"Основною відмінністю томографії від ультразвукового дослідження є об'єктивність методу – під час КТ ОГК ми отримуємо серію медичних зображень із повним обсягом анатомічних структур та можливістю проведення повторної оцінки і динамічного порівняння. У той час УЗД — "операторозалежна" методика, що обмежена візуалізацією виключно периферійних відділів легень, але може з успіхом використовуватися на початковому етапі для "відбору" пацієнтів для проведення КТ: особливо з використанням портативних УЗД-пристроїв, таких, як, наприклад Lumify від Philips", — розповідає Ігор Белоус, лікар-рентгенолог, "Вітаком діагностика".

В Україні для підтримки місцевої влади у забезпеченні швидкого доступу до якісної медичної допомоги населенню компанія Philips разом з українським партнером ТОВ "АФС Медицинтехнік" нещодавно поставила 3 комп’ютерні томографи Access CT для облаштування реорганізованої лікарні для прийому пацієнтів з COVID-19 у Луцьку.

Озираючись на іноземні рішення, одним із нових підходів, що застосовуються для забезпечення кращого доступу до медичної допомоги під час пандемії COVID-19, стало використання промислових транспортних контейнерів у якості мобільних кабінетів для КТ або рентгену.

"Ми застосували такий підхід спільно з органами охорони здоров’я на Філіппінах, де нові кабінети для КТ та рентгенографії були виготовлені з використанням транспортних контейнерів та оснащені сучасними комп'ютерними томографами Philips, такими як Access CT та Incisive CT, або рентгенівськими апаратами Philips DuraDiagnost та DuraDiagnost F30. Перевага таких мобільних кабінетів у тому, що їх можна розташовувати там, де вони найбільше потрібні у конкретний момент для ефективного реагування на пандемію", – коментує Йенс-Якоб Густманн, керівник відділу продажів компанії Philips у Центральній та Східній Європі.

Також COVID-19 загострив потребу в оптимізації робочих процесів, особливо для відділень невідкладної медичної допомоги, де отримують допомогу як пацієнти з важким перебігом COVID-19, так і з іншими захворюваннями. Незважаючи на те, що штучний інтелект ще не може приймати рішення самостійно, його застосування в діагностичній візуалізації при обстеженні хворого, може мати значний вплив, важливий для роботи лікарів.

Впровадження штучного інтелекту на етапі моніторингу та тестування хворих може покращити ідентифікацію та ізоляцію пацієнтів із COVID-19. Це сприяє зниженню захворюваності і одночасно покращує діагностику та супровід ширшого кола пацієнтів.

У томографії штучний інтелект використовується для перевірки якості сканування та інтерпретації отриманих зображень. Його застосування у такому випадку допомогає забезпечити отримання якісних знімків та їх правильну інтерпретацію, уникаючи повторних сканувань чи додаткових переглядів зображень радіологами. Такі покращення можуть збільшити потужності медичної системи та підвищити ефективність задіяних лікарів, скоротивши час для постановки діагнозу.

Робота зі статистичними даними під час пандемії

Попри наявність обладнання для діагностичної візуалізації, лікарі загальної практики потребують нових підходів у догляді за пацієнтами. Вони, як ключові гравці у боротьбі з COVID-19, крім виконання своїх прямих професійних обов’язків під час епідемії, мають вчасно оприлюднювати статистичні дані про завантаженість лікарень, кількість пацієнтів та їх стан.

Українські лікарі зіткнулись зі значними труднощами через відсутність єдиного ефективного інструменту для збору даних та швидке зростання кількості хворих на COVID-19.

За словами Євгена Прилипка, керівника Національної платформи "Форум трансформації системи охорони здоров'я", частково проблема полягає і в тому, що кілька разів на день кожна "ковідна" лікарня має заповнювати та відправляти у різні державні установи до семи таблиць із різноманітною інформацією щодо COVID-19 у різних форматах.

"З часом ставлення до деяких "звітів" та купи даних, з яких заклад не має жодної користі для себе, бо їх достовірність перевірити неможливо, нема кому та навіщо, стає відповідним – дратівливим. У щоденному файлі з даними з лікарень, на який я спирався, так і не з’ясував, чи "зайняті ліжка хворими на COVID-19 (інфекційні чи із загальної кількості виділених ліжок) враховують зайнятість пацієнтами з "підозрою", і як кожна лікарня при заповненні таблиці робить ці підрахунки. З’ясував, що зазвичай на свій розсуд та розуміння", – поділився враженнями Євген у публікації на Facebook.

Крім цього, відсутність актуальних даних лікарень у відкритому доступі значно поглиблює проблему госпіталізації критичних пацієнтів. На думку експертів, публічний доступ до даних допоміг би в першу чергу лікарям та призвів би до "перехресного контролю" об’єктивності та достовірності статистичних даних.

Українські лікарі зіткнулись зі значними труднощами через відсутність єдиного ефективного інструменту для збору даних та швидке зростання кількості хворих на COVID-19

Як цифрові рішення розвантажують напружений робочий графік медиків

Під час пандемії загострилося питання дистанційного супроводу пацієнтів. Замість диспансерного нагляду за хворими на амбулаторному рівні було введене поняття "динамічний нагляд". Лікарі первинної допомоги мають застосувати його не лише для хронічних хворих, а до всіх пацієнтів з метою складання оцінки ризиків захворювання пацієнта (спосіб життя, шкідливі звички) та формування індивідуального плану догляду із періодичними нагадуваннями як пацієнту, так і лікарю.

Однак такий підхід можливий лише у разі запровадження відповідних інформаційних систем, які можуть забезпечити автоматизацію процесів у тому числі дистанційного скринінгу пацієнтів на основі PROM’s – Patient-reported outcome measures (результати вимірювань, про які повідомляють пацієнти).

"У такому випадку навантаження на медпрацівників в умовах COVID-19 буде зменшуватись і можна буде говорити про реальне підвищення якості обслуговування на первинному рівні та попередження захворювань. У таких умовах про додаткове навантаження у вигляді дистанційного супроводу пацієнтів з COVID-19 чи хронічними захворюваннями чи оцінку ризиків та індивідуального плану догляду не може бути й мови", – коментує Євген Прилипко, керівник Національної платформи "Форум трансформації системи охорони здоров'я".

Для зменшення кількості особистих контактів, поліпшення якості діагностики та дистанційного контролю за станом здоров'я населення компанія Philips адаптувала стандартизоване опитування щодо COVID-19 на платформі VitalHealth QuestLink.

Рішення надає технічну підтримку лікарям при дистанційному скринінгу випадків COVID-19 у мікрорайонах та віддалених місцях та при супроводі пацієнтів з легкими симптомами. Спеціальне програмне забезпечення дозволяє пацієнтам самостійно заповнювати інформацію про свій стан здоров’я, а лікарям особисто супроводжувати лише тих пацієнтів, яким дійсно необхідна допомога. Тим часом інформаційна панель дає змогу керівникам медичних систем ознайомитись з поточною ситуацією у зоні відповідальності без додаткового адміністративного навантаження. Цей інструмент дозволяє максимально розвантажити первинну ланку, яка наразі взаємодіє з величезною кількістю пацієнтів в умовах дуже обмежених ресурсів.

Крім того, клінічний перебіг вірусної інфекції COVID-19 та патологічні зміни у організмі хворого внаслідок ураження вірусом значно відрізняються від тих, які зазвичай лікарі спостерігають під час інших вірусних інфекцій або грипу.

Ураження легень, наприклад, пневмоніт вимагає інших підходів до респіраторної підтримки, якими українські спеціалісти до цього часу практично не володіли.

Крім широко відомих апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), для респіраторної підтримки хворих з інфекцією COVID-19 стали застосовуватися кисневі концентратори. Одним із перших офіційно зареєстрованих приладів, який вже встигли спробувати на практиці лікарі та пацієнти, став EverFlo від компанії Philips.

"Сьогодні надвелике навантаження витримують лікарі первинної ланки (сімейної медицини), адже вони першими зустрічають хворих та повинні швидко розібратися у ситуації і, найголовніше, визначити ступінь ураження дихальної системи і те, наскільки пацієнт вимагає кисневої підтримки.

Надзвичайно важливо для лікаря мати у своєму арсеналі, крім медикаментозного лікування, ще і знання та практичні навички щодо респіраторної підтримки. Тому громадська організація "Українська медична місія" (далі -"УММ") за підтримки Philips ініціювала Національну програму семінарів для сімейних лікарів

"Пацієнт з СOVID-19 і первинна ланка надання допомоги: проблеми та нові можливості". Метою програми є навчання лікарів основам респіраторної підтримки хворих під час інфекційного процесу та в процесі реабілітації, набуття практичних навичок застосування кисневих концентраторів, у тому числі у домашніх умовах.

У рамках цієї діяльності в наступному році "УММ" планує організацію постійно діючого консультативного центру з респіраторної підтримки для лікарів, а також розширення навчальних програм Центру на інші патології після виходу з пандемічного стану, адже пацієнтів із проблемами дихальної системи в Україні дуже багато" – розповідає лікар Дмитро Вернигор, голова правління та засновник "УММ".

Наведені зміни та впровадження в області охорони здоров’я, хоч і були простимульовані складними викликами світової пандемієї коронавірусної хвороби, поступово змінюють обриси медичної системи України, посилюючи її спроможність та розширюючи доступ українських лікарів та пацієнтів до новітніх світових технологій в медицині.