Більше турбуватися про здоров'я під час війни — реально? В україно-швейцарському проєкті "Діємо для здоров'я" вважають, що так

Мільйони українців відчувають стрес, погано харчуються, мало займаються фізичною активністю та мають поганий сон. Ба більше, до цього ще додалась війна. Все це фактори ризику, які можуть в майбутньому впливати на здоров’я і стати причиною неінфекційних захворювань, таких як цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, психічні розлади тощо.

Зокрема, згідно з даними дослідження від Україно-швейцарського проєкту "Діємо для здоров‘я", 58% українців говорять про погіршення стану фізичного здоров'я порівняно з довоєнним періодом. 75% опитаних не змогли придбати необхідні медикаменти через їхню відсутність в аптеках.

Тож проєкт "Діємо для здоров’я" поставив собі за мету зменшити поширення неінфекційних захворювань серед українців. Насамперед це стало поштовхом організувати мобільні бригади медичної допомоги. Розповідаємо історію проєкту та його перші успіхи.

Чому з’явився проєкт "Діємо для здоров’я" та як мобільні медичні команди допомагають підтримувати здоров'я під час війни?

Війна завжди впливає на суспільство однаково — вона руйнує життя людей та відбирає здоров'я у всіх. А найбільше у тих, хто знаходиться в групах ризику та має неінфекційні захворювання (НІЗ). Через брак заходів з профілактики та ефективного лікування 91% українців помирають саме від НІЗ.

Саме ці хвороби мають прямий вплив на тривалість життя населення і, якщо говорити про ризики, то ймовірність потрапити в цю сумну статистику кожного українця досить висока.

"Розпочавши проєкт у 2020-му році за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC), ми поставили собі мету — протягом 4-х років зменшити поширеність факторів ризику неінфекційних хвороб на різних рівнях. Проєкт підтримує Міністерство охорони здоров’я України та Центр громадського здоров’я України у реалізації Національного плану заходів щодо НІЗ, щоб українці мали постійний доступ до якісних послуг з профілактики та контролю НІЗ та змінювали свій спосіб життя на більш здоровий", — розповідає керівник проєкту "Діємо для здоров’я" Джума Худоназаров.

Під час війни окремою проблемою був доступ до медичної допомоги. Дослідивши досвід інших країн під час війн та місцеві проблеми громад, команда проєкту запустила мобільні медичні команди у пілотних регіонах: Дніпропетровській, Полтавській, Львівській та Рівненській областях.

Медики не лише консультували та проводили обстеження, але й видавали призначені лікарем медичні препарати.

"Ми прагнули надати людям можливість пройти повне обстеження: комплексну діагностику та лікування, психологічну допомогу, видавали ліки для контролю серцево-судинних захворювань, цукрового діабету тим, хто цього потребував", — розповідає Владислав Збанацький, координатор по роботі з первинною ланкою медичної допомоги.

Впродовж червня-вересня 2022 року понад 6 тисяч місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб отримали необхідну допомогу від мобільних команд.

Як, зазвичай, живуть українці? Які звички протягом життя збільшують кількість випадків НІЗ?

Основні фактори ризику неінфекційних захворювань:

• нездорове харчування;
• малоактивний спосіб життя;
• куріння та вживання алкоголю;
• забруднене повітря.

Також сюди додаються поганий сон та постійний стрес.

"Згідно з результатами "Дослідження обізнаності та ставлення до неінфекційних захворювань в Україні" українці знають про фактори ризику НІЗ, але зовсім недостатньо реагують на них, щоб знизити їхній вплив. Крім того, ми помітили низьку обізнаність стосовно симптомів та профілактики цукрового діабету та серцево-судинних захворювань. 42% респондентів не могли назвати жодної причини, що призводить до розвитку діабету 2 типу. Більше того, вони взагалі не висловлюють стурбованості тим, що колись можуть мати цю хворобу. Важливу роль у цьому процесі відіграють сімейні лікарі, які повинні не лише лікувати, а й розповідати пацієнтам, що їм варто робити, аби хвороба не прогресувала і не спричиняла ускладнень", — говорить Марина Брага, координаторка з питань комунікації зі зміни поведінки.

Чи можна вчасно "вполювати" на цукровий діабет? Що для цього потрібно зробити?

Щоб поінформувати людей про фактори ризику та профілактику цукрового діабету 2 типу та заохочувати їх перевіряти свій рівень цукру, проєкт разом із Центром громадського здоров’я України та агенцією One Health запустили кампанію "Мисливці за діабетом" і створили перший україномовний ресурс, який містить актуальну інформацію про цукровий діабет, рекомендації щодо харчування, практичні поради для сімейних лікарів.

Для цього команда відібрала 7 вмотивованих сімейних лікарів, які стали лідерами команд "Мисливців за діабетом" у 5 пілотних регіонах проєкту — Рівненській, Львівській, Полтавській, Дніпропетровській, Херсонській областях.

"Нашим основним завданням було у різний спосіб — через освітні відео, інформаційні матеріали, інтерв’ю у медіа, дописи у соціальних мережах поширювати інформацію про те, хто є в групі ризику і як не допустити виникнення цієї хвороби. Щоб визначити свій ризик цукрового діабету пацієнт може сам або з лікарем пройти онлайн-тест, а також перевірити рівень глюкози в крові. На початку діабет може не мати жодних симптомів, тому регулярний скринінг може допомогти виявити хворобу і почати лікування вчасно", — розповідає сімейний лікар та лідер команди мисливців на Рівненщині Володимир Максимов.

Війна змусила переформатувати роботу та сфокусуватися на допомозі людям, які цього найбільше потребували. Команда проєкту поїхала у регіони, щоб перевіряти рівень цукру у внутрішньо переміщених осіб. Там вони протестували 1366 людей, у 10-12% з яких цей показник був підвищеним. Як і передбачалося, ці люди дуже рідко або ніколи його не перевіряли.

Чому освіта — це суттєва допомога у боротьбі з НІЗ?

З початком повномасштабної війни школи, крім традиційних, отримали ще й нові завдання — розміщення та харчування внутрішньо переміщених осіб. Вчителі та працівники закладів освіти не лише навчали та організовували дозвілля для внутрішньопереміщених дітей. Вони також годували їх та допомагали створити максимально комфортні умови для проживання.

Проєкт "Діємо для здоров’я" підтримав 74 партнерських шкіл, закупивши необхідну техніку для організації побуту внутрішньо переміщених осіб на суму понад 4 мільйони гривень, зокрема холодильники, пральні та посудомийні машини, сушарки, бойлери, обігрівачі, кухонне обладнання. Зараз це обладнання служить школам та допомагає в роботі працівникам їдалень.

"Ми не припиняємо нашої основної діяльності — допомагати закладам освіти впроваджувати підхід здорової школи, створювати безпечний і здоровий освітній простір завдяки навчанню вчителів, кухарів, медичних сестер, управлінців.

• Разом із громадською організацією "ЗдоровБудь!" ми навчили понад 200 вчителів принципам здорового харчування та надали матеріали, щоб зацікавити дітей цією темою.
• Разом із проєктом "Культура їжі" Євгена Клопотенка 175 кухарів навчилися готувати страви за оновленим меню зі зниженим вмістом солі та цукру.
• Медичні сестри опанували навички профілактичної роботи та супроводу дітей із хронічними захворюваннями та поновили вміння надавати домедичну допомогу дітям і дорослим.
• Разом із проєктом "Ukraine Active" ми підтримали всеукраїнський челендж "Будь активним заради миру!", щоби заохотити дітей більше рухатися під час канікул та дистанційного навчання. 1967 закладів освіти взяло участь у челенджі, а понад 200 тисяч дітей з усієї України долучилися до спортивних та оздоровчих подій.
• Новим напрямком роботи із закладами освіти є пошук та втілення рішень для облаштування пришкільних територій. Спільно з партнерами ми прагнемо зробити їх безпечними, інклюзивними та сприятливими для проведення занять на свіжому повітрі. За підтримки проєкту "Діємо для здоров’я" вже 10 громад розпочали роботу над плануванням нового простору",

— ділиться Ірина Скорбун, координаторка освітнього компоненту.

Як навчити людей здоровому способу життя в умовах війни?

Спойлер: створити новий формат здорового дозвілля для цілої громади, де кожен зможе потурбуватися про здоров’я та активно відпочити.

Саме так у команди One Health виникла ідея організувати фестиваль для усієї родини "Здоров’я Fest". Його мета — навчити людей у маленьких громадах практикувати здоровий спосіб життя. Вперше він відбувся у селі Стрілки Львівської області. Згодом ідею підхопило місто Здолбунів у Рівненській області.

Реалізувати такий захід під силу будь-якій громаді в Україні, а проєкт "Діємо для здоров‘я" може вам у цьому допомогти. Ось як це було:

"Коли почалася війна, ми переглянули пріоритети для програми малих грантів і підтримали не тільки активності, які стосуються профілактики НІЗ та факторів ризику, а й ті, що відповідають на потреби громад у медичній та освітній сферах під час війни. Тож громади залучали до цього фахівців різних сфер — місцевої адміністрації, освіти, медицини", — розповідає Марина Брага.

Усього було підтримано проєктів на 4,5 мільйонів гривень. На ці кошти громади Львівської, Рівненської, Полтавської, Дніпропетровської областей змогли закупити необхідне медичне обладнання для амбулаторій та реабілітаційних центрів, облаштувати території для спортивних активностей і закупили спортивний інвентар, встановити станції моніторингу якості повітря та питні фонтанчики у школах.

"Ми віримо, що саме комплексний підхід на різних рівнях зможе вплинути на зниження поширеності неінфекційних захворювань в Україні навіть під час гуманітарної кризи. Наш проєкт сприяє і профілактиці, і лікуванню НІЗ на рівні громади, де найбільш вразливі верстви населення можуть мати безперервний догляд та доступ до життєво необхідного лікування. Проєкт сприяє профілактиці і лікуванню НІЗ також на рівні громад, де найбільш вразливі верстви населення можуть отримати безперервний догляд та доступ до життєво необхідного лікування. Попереду ще багато роботи, але ми певні, що маленькими кроками ми зможемо зберегти мільйони життів", — підсумовує керівник проєкту Джума Худоназаров.

Матеріал підготовлено в рамках україно-швейцарського проєкту "Діємо для здоров’я" за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію з розвитку та співробітництва.