Що там з лікуванням проти COVID-19? Спростовуємо міфи щодо препаратів та профілактики коронавірусу

ОНОВЛЕНО 01.04.2020

"Кому війна – кому мати рідна".

Тепер ця фраза стосується недобросовісних фармкомпаній, які вирішили трохи заробити на пандемії.

Коронавірус шириться світом, країни закривають кордони, школи, торговельні центри та переводять цілі компанії на дистанційну роботу.

Це не може не викликати сильної тривоги, і щоб заспокоїтись люди починають шукати якусь можливість контролювати ситуацію. 

Фото Polina Tankilevitch/Pexels

Але всі авторитетні організації, починаючи від Всесвітньої організації охорони здоров'я і завершуючи Міністерством охорони здоров’я України, стверджують одне: лікування від нового захворювання COVID-19 не існує! 

А тестування проводиться для того, щоб контролювати захворювання та виявляти шляхи передачі й розповсюдження вірусу. 

Якими ж ліками нас хоче погодувати реклама та чому вони не лише неефективні, але й шкідливі?

Дезінфекція легень? Погане рішення!

Препарат з діючою речовиною декаметоксин – зараз зірка всіх рекламних роликів.

"Впливає на всі віруси враховуючи коронавірус!", – гордо каже реклама "Декасану".

По-перше, цей препарат діє не на всі віруси. От на аденовіруси, наприклад, не діє. 

По-друге, якщо і використовувати цей препарат проти вірусів, то лише у якості антисептика для поверхонь. 

"Роботи зарубіжних науковців по застосуванню декаметоксину на живих людях – відсутні, – каже лікар-анестозіолог Андрій Сем’янків. 

Більш того, цей препарат належить до класу четвертинних амонієвих сполук (QAC)  і є дослідження, які кажуть, що все більше і більше бактерій вироблять резистентність (стійкість, – ред.) до нього".

Наприклад, такі дослідження є щодо метицил-резистентного золотистого стафілококу (МРЗС).

[BANNER2]

Ця антибіотикорезистентна бактерія викликає дуже серйозні захворювання, які не піддаються лікуванню антибіотиками. 

"Окрема небезпека – це перехресна резистентність. 

Наприклад, є наукові роботи, які помічають, що використання QAC як антисептика сприяє резистентності до такої групи антибіотиків як фторхінолони", – додає анестезіолог. 

Але головне, що необхідно засвоїти. Цей препарат – антисептик.

Його активно використовували для дезінфекції хірургічних інструментів, і це не те, що людина має пити чи вдихати. 

Фото healthcenter

Проте виробники радять цей препарат для інгаляцій, хоча деякі дослідження показують, що вдихання четвертинних амонієвих сполук, до яких, як ми нагадаємо, відноситься діюча речовина декаметоксин, викликає бронхоспазм у людей. 

А під час досліджень на тваринах вчені зафіксували пошкодження легень.  

Єдине для чого можна використовувати декаметоксин у небулайзері – це дезінфекція небулайзера. 

Противірусні препарати

Флазіди, фламіни та інші фуфломіцини. Чому їх не варто використовувати для лікування вірусних захворювань?

Відповідь проста: ефективних противірусних препаратів, які мають дію на віруси – дуже мало.

Віруси взагалі важко лікувати. 

Для початку варто розібратися, що таке вірус. 

Насправді, й досі є дискусія, чи можна вважати вірус живою істотою. І багато науковців не вважають віруси живими організмами, оскільки для того, щоб функціонувати їм необхідно потрапити у клітину хазяїна. 

Ефективних противірусних препаратів, які мають дію на віруси – дуже мало. Фото Pexels

Вони вбудовують свій генетичний матеріал в ДНК клітини господаря, й частково, саме це робить їх стійкими до медичних препаратів.

"Найголовніше – вірус використовує механізми наших клітин для розмноження. 

І є дилема: як заблокувати вірус не нашкодивши нам", – пояснює інфекціоніст Юрій Жигарєв. 

Якщо взяти респіраторні вірусні захворювання, зокрема грип, то існує лише 4 ефективних та науково доведених препарати. 

[BANNER3]

Вони не лікують грип, але знижують ризики ускладнень та смерті. 

При коронавірусі не можна збивати температуру ібупрофеном?

Ця інформація з'явилась у британському виданні The Guardian.

Редакція посилалася на слова міністра охорони здоров'я Франції Олівера Верана, який написав у своєму Twitter, що таке жарознижувальне як ібупрофен може ускладнити протікання COVID-19 і краще збивати температуру парацетамолом.

 Але наразі жодна офіційна організація таких  рекомендацій не дає, каже лікар-інтерніст Руслан Буяновський.

[BANNER1]

Він додає, що парацетамол варто дуже обережно приймати людям, які мають проблеми з печінкою.

"Якщо у вас хронічне захворювання печінки, заборонено приймати понад 2 грами парацетамолу на добу. 

Більша дозу може викликати гостру печінкову недостатність", – наголошує Буяновський. 

Через деякий час французькі медіа уточнили інформацію і пояснили, що мова йшла в першу чергу про пацієнтів, які приймали дуже високі дози ібупрофену. 

Прессекретар ВООЗ Крістіан Ліндмаєр (Christian Lindmeier) заявив у вівторок, 17 березня, на пресконференції у Женеві, що поки немає жодних досліджень, які пов'язували б цей протизапальний препарат з підвищеним рівнем смертності, утім, додав він, на даний час експерти ще вивчають це питання.

"Поки що ми рекомендуємо радше використовувати парацетамол, а не ібупрофен при самолікуванні. Це – дуже важливо", - цитує представника ВООЗ агенція новин AFP. 

Утім, додав Ліндмаєр, лікарі можуть приписувати ібупрофен.

Незабаром після заяви свого прес-секретаря, ВООЗ опублікувала твіт, в якому написала, що не має нічого проти ібупрофену.

Куріння дійсно врятує мене від COVID-19? 

Інформація про те, що курці ніби-то менше заражаються COVID-19 з'явилась у китайській соціальній мережі Wechat. 

Ця інформація не відповідає дійсності.

Фото Pexels

Наприклад, вже є дослідження, які показують, що ризики прогресування захворювання, враховуючи смерть, в 14 разів були вищими саме у курців. 

Також саме курінню приписують той факт, що чоловіки частіше помирали від COVID-19, ніж жінки. 

А як же ліки проти малярії та ВІЛ?

 

30 березня Адміністрація з контролю ліків та харчових препаратів США (FDA) схвалила використання ліків проти малярії (гідроксихлорохін та хлорохін) для деяких пацієнтів з COVID-19.

Незабаром і МОЗ видасть відповідний наказ, де визначить дози та показання для препаратів проти малярії та ВІЛ, які потенційно можуть допомогти хворим на COVID-19. 

Важливо розуміти, що поки не проводилось якісних клінічних, рандомізованих та плацебо-контрольованих досліджень, які б підтвердили ефективність цих препаратів, та те, чи користь перевищує ризики.

Всесвітня організація охорони здоров'я й досі не визначила чіткого специфічного лікування проти COVID-19.

При цьому Американська академія офтальмології попереджає, що високі дози протималярійних препаратів можуть призводити до ретинопатії. Це враження сітківки ока. 

22 травня у відомому медичному журналі The Lancet опублікували дослідження, в якому взяли участь 96 000 пацієнтів з 671 лікарні на шести континентах.

Висновок:  Смертність пацієнтів контрольній  групі (вони не приймали протималярійні препарати) становила приблизно 9%.

Смертність тих, хто приймав гідроксихлорохін – 18%.

Смертність пацієнти, які приймали гідроксихлорохін з антибіотиком становила 23,8%.

Ефективність препаратів проти ВІЛ в лікуванні COVID-19 поки під питанням.

Як стверджує Буяновський, вже є дослідження, які показують неефективність ретровірусної терапії в лікуванні коронавірусної хвороби. 

"До того ж, підвищений попит на ці препарати, може залишити без необхідного лікування хворих на ВІЛ", – додає лікар. 

Отож це точно не ті препарати, які варто шукати та приймати самостійно. Не займайтесь самолікуванням та залиште лікарям та науковцям визначити, наскільки таке лікування знадобиться конкретній людині. 

То як допомагають хворим?

Наразі терапія проти COVID-19 суто симптоматична та підтримуюча. 

Журнал Lancet проаналізував 99 випадків пневмоній, які були спричинені новим китайським коронавірусом ще у період з 1 по 20 січня.

Що вони дізнались щодо лікування, ускладнень та смертей:

• 75% пацієнтів, які брали участь у досліджені, вводили противірусні препарати.
• більшість хворих отримували антибіотикотерапію, коли у них виникла вторинна бактеріальна інфекція.
• 25% пацієнтів отримували один вид антибіотика;
• 45% потребували комбінації антибіотиків;
• 75% пацієнтам проводили оксигенотерапію;
• 3% потребували апаратів ЕКМО (екстракорпоральна мембранна оксигінація);
• 5% проводили постійне очищення крові, коли у них відмовили нирки.

Також використовували:

• антигрибкову терапію (15% пацієнтів);
• введення глюкокортикоїдів (19%);
• введення імуноглобулінів (27%).

Перше тестування на людях пройшла й вакцина.

Але її не можна очікувати раніше 12-18 місяців для широкого користування навіть, якщо дослідження пройдуть успішно. 

***

У тривожні часи дуже хочеться знайти методи контролювати ситуацію. 

Вони є, вам, напевно, набридло їх чути, але ми повторимо їх ще раз, тому що вони дійсно рятують життя:

• мити руки понад 20 секунд водою з милом;
• за відсутності мила використовуйте антисептик з вмістом алкоголю не нижче 60%;
• уникайте великих скупчень людей;
• залишайтеся вдома, якщо хворієте;
• ведіть здоровий спосіб життя;
• читайте інформацію лише з перевірених джерел.

[BANNER4]

Якщо ви маєте легкі симптоми будь-якого вірусного респіраторного захворювання, важливо: 

• пити багато рідини (вода, чай, компот тощо);
• відпочивати;
• провітрювати приміщення;
• утримувати повітря зволоженим (вологість має бути приблизно 50%);
• якщо ваш стан погіршується, вам стає важче дихати – терміново телефонувати 103.

Наталія Бушковська, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Чи готові ви до зустрічі з коронавірусом? Пройдіть ТЕСТ

Що треба знати про тести на коронавірус: як їх роблять, за яких умов і чи можна зробити самостійно

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.