Вчені розробили аналіз крові, який може передбачити ефективність лікування раку молочної залози
Вчені з Інституту раку (ICR) в Лондоні (Велика Британія) розробили аналіз крові на основі ДНК, завдяки якому можна прогнозувати ефективність терапії для пацієнтів із злоякісним захворюванням молочної залози.
Це допоможе підібрати найкращий метод лікування та допомогти хворим підвищити їхні шанси перемогти хворобу, пише The Guardian.
Щороку у світі рак молочних залоз діагностують більш ніж у двох мільйонів людей. Це найпоширеніше онкозахворювання. Попри те, що методи лікування за останні десятиліття суттєво покращилися, лікарям досі не легко визначити, який саме метод лікування буде найефективнішим для конкретного пацієнта.
Тепер дослідники створили так звану рідинну біопсію, яка дозволяє онкологам ще до початку лікування передбачити ймовірну реакцію пацієнта на запропоновану терапію.
Вчені переконані, цей аналіз має потенціал докорінно змінити підхід до лікування, адже дає змогу запропонувати альтернативні варіанти та уникнути неефективних методів, підвищуючи шанси на успішну боротьбу з хворобою.
Новий тест базується на виявленні фрагментів пухлинної ДНК (ctDNA), яку ракові клітини виділяють у кров. Дослідники вимірювали мікроскопічні рівні цієї пухлинної ДНК у зразках крові 167 пацієнтів з раком молочної залози. Аналіз проводили до початку лікування та повторювали через чотири тижні – після одного циклу терапії.
Пацієнтів розділили на дві групи залежно від типу раку та наявних мутацій. До першої групи увійшли пацієнти з мутаціями ESR1, HER2, AKT1, AKT або PTEN, які отримували таргетну терапію, підібрану відповідно до цих мутацій.
До другої потрапили ті, у кого виявили потрійний негативний рак молочної залози (ТНРМЗ). Це агресивний підтип хвороби, який становить 10-15% випадків у світі і не має мутацію, на яку можна було б впливати.
Команда виявила сильний зв'язок між низьким рівнем ctDNA на початку лікування та кращою відповіддю на терапію. Подібну залежність зафіксували й у результатах аналізів, зроблених повторно через чотири тижні.
У пацієнтів другої групи низький рівень ctDNA до початку лікування був пов'язаний із довшим періодом без прогресування хвороби — 10 місяців. Частка пацієнтів, у яких лікування дало результат (пухлини зменшилися або зникли), становила 40% серед тих, хто мав низький рівень ctDNA, порівняно з 9,7% серед пацієнтів із вищими показниками.
Подібний, хоча й слабший, зв'язок спостерігали і в першій групі.
Вже через чотири тижні лікування пацієнти з першої групи мали особливо добрі результати: хвороба залишалася під контролем у середньому понад 10 місяців.
"Наше дослідження показує, що простий аналіз крові на циркулюючу пухлинну ДНК може на ранньому етапі передбачити, чи відреагує рак молочної залози на лікування.
Знання цього на ранній стадії — у нашому випадку на початку лікування або вже через чотири тижні — дає змогу уникнути призначення препаратів, які не подіють, і вчасно запропонувати альтернативи, ще до того, як рак почне прогресувати", – зазначила клінічна дослідниця і перша авторка дослідження докторка Ізельт Браун.
Раніше у Всесвітній організації охорони здоров'я прогнозували, що до 2050 року кількість випадків раку молочної залози у світі зросте майже на 38%, а смертність від цього виду раку – на 68%. Ймовірно, захворювання виявлятимуть у кожної 20-ї жінки.
