Що бачить сновида? Вчені "зазирнули" в мозок людей з розладами сну
Нідерландські науковці "зазирнули" у мозок людей, які мають парасомнії – розлади сну, до яких належить і лунатизм.
Відповідне дослідження опублікували у журналі Nature Communications, повідомляє MedicalXpress.
Вчені Нідерландського інституту неврології провокували у людей епізоди парасомнії за допомогою гучного звуку, а потім досліджували, що відбувається в мозку людини, яка "застрягла" між сном і неспанням, і що вона пригадує пізніше.
Учасники дослідження найчастіше повідомляли про усвідомлений досвід, зокрема, пригадували сновидіння. У 56% випадків люди могли чітко пригадати свій досвід, а у 25% – ні. Також у 19% випадків пацієнти говорили про відсутність будь-якого досвіду.
Вчені зробили кілька висновків: зокрема, пов'язали пригадування змісту снів з вищою активністю у правій медіальній скроневій ділянці.
Також команда науковців знайшла багато спільного між парасомнією та звичайними сновидіннями і виявила, що епізоди парасомнії можуть відбуватись не лише під час фази швидкого сну.
"У сукупності наші результати свідчать про те, що переживання NREM-парасомнії не тільки мають основні риси сновидінь, але й пов'язані зі схожими патернами мозкової активності", – кажуть вчені.
Що таке парасомнії і як їх досліджували?
Парасомнії з нешвидким рухом очей (NREM), до яких належить лунатизм, – це стани, що характеризуються раптовими частковими пробудженнями від сну без швидкого руху очей, під час яких пацієнти можуть взаємодіяти з оточенням, маючи змінений стан свідомості. Вони також називаються розладами збудження.
Зазвичай люди уявляють сновид із заплющеними очима і витягнутими перед собою руками, але насправді зазвичай вони мають розплющені очі та можуть взаємодіяти з навколишнім середовищем, кажуть вчені.
Під час епізодів парасомнії люди можуть як просто сидіти чи розмовляти, так і демонструвати складнішу поведінку: кричати, вставати з ліжка, підтримувати розмову, сідати за кермо.
В екстремальних та рідкісних випадках люди навіть вчиняють сексуальне насильство, вбивство чи самогубство, хоча такі випадки трапляються рідко.
Парасомнії більш поширені серед дітей, але їх регулярно мають приблизно 2-3% дорослих. Ці розлади завдають дискомфорту не лише хворому, а і оточуючим.
"Люди, які страждають від парасомнії, можуть завдати шкоди собі або іншим під час епізодів і пізніше відчувати глибокий сором за те, що вони зробили", – пояснює керівниця лабораторії сновидінь Франческа Сікларі, яка очолила дослідження.
Сікларі та її команда прагнули краще зрозуміти, що відбувається в мозку людей під час парасомнії. Для цього вчені провокували у 22 учасників дослідження епізоди парасомнії і записували активність мозку в два етапи.
Першої ночі у лабораторії пацієнти спали нормально, а потім мали провести 25 годин без сну. Коли ж учасники знову лягали відпочити, їм вмикали гучний звук на етапі входження в стадію глибокого сну. Звук призводив до епізоду парасомнії, після якого пацієнта запитували, що він пригадує.
"Раніше вважалося, що сновидіння відбуваються лише в одній стадії сну під назвою "швидкий сон". Тепер ми знаємо, що сновидіння можуть відбуватися і в інших фазах", – сказала Франческа Сікларі.
Що казали учасники дослідження?
У 56% випадків пацієнти повідомили, що під час епізоду бачили сновидіння, зазвичай про нещастя або небезпеку. У 19% випадків пацієнти нічого не відчували і просто прокинулися, як у трансі. Ще 25% учасників "щось відчували", але не могли чітко пригадати свій досвід.
"Дехто повідомляв, що їм здавалося, наче стеля обвалиться. Одна пацієнтка думала, що загубила свою дитину і шукала її серед простирадл, а потім встала на ліжку, щоб врятувати жуків-сонечок, які сповзали по стіні та гинули", – розповідає Сікларі.
Цікаво, що більшість епізодів парасомнії мали раптовий початок. Люди розплющували очі, дивувались і намагалися зорієнтуватися у просторі. Подив був не лише під час спровокованих, а й під час спонтанних епізодів парасомнії, коли учасникам дослідження не вмикали звук.
Вчені виявили, що у людей з більш тривалими епізодами лунатизму (>30 с) спостерігалася складніша поведінка, ніж в інших.
Такі люди щось шукали (перебирали простирадла, заглядали під ліжко), жестикулювали (віддавали військові вітання, намагалися схопити неіснуючі об'єкти), підтримували уявні розмови, оглядали навколишнє середовище протягом тривалого часу та/або вказували на (уявні) об'єкти. Явні галюцинації та/або ілюзії сприйняття були присутні у 52% епізодів.
"Наше дослідження показало, що ступінь свідомості та амнезії, пов'язаний з епізодами парасомнії NREM, варіюється як між окремими пацієнтами, так і для однієї особи. Звіти пацієнтів варіювалися від повністю несвідомих станів до маячіння, мультисенсорних галюцинацій та взаємодії з навколишнім середовищем", – йдеться у дослідженні.
Вчені стверджують, що ця робота уже є корисною для розуміння, що проживають люди під час парасомнії, однак потрібні подальші дослідження.
"В ідеалі, ми хотіли б створити систему, щоб більше людей могли записувати свій сон вдома, де вони можуть мати набагато складніші та частіші епізоди парасомнії.
Ми також хотіли б повторити подібні дослідження на людях, які мають парасомнії у фазі швидкого сну. Вимірюючи активність мозку, як у цьому дослідженні, ми сподіваємося з часом краще зрозуміти, які нейронні системи беруть участь у різних типах парасомній", – каже Сікларі.
Нагадаємо, раніше науковці дослідили, що відбувається з мозком людини під час реанімації та які можуть бути спогади про "смерть".
