Українська правда

М’ясоїди, вегани чи флекситаріанці: вчені порівняли вплив раціонів на здоров’я серця

- 27 лютого, 09:00

Менше м’яса, більше рослинної їжі – такий підхід до харчування може знизити ризик серцево-судинних захворювань, кажуть вчені. 

Виявилось, що гнучка дієта, яка передбачає обмеження споживання м'яса, а не його повне виключення, зменшує ризик серцево-судинних захворювань. 

Водночас “всеїдні” люди, які вживають багато м’яса, мають гірші показники здоров’я серця і судин.

Відповідне дослідження з’явилось у журналі BMC Nutrition Trusted Sources, повідомляє Medical News Today.

Що виявили німецькі вчені?

Багато вчених уже доводили позитивний вплив рослинної дієти на серцево-судинну систему, але німецькі науковці вирішили дізнатись, чи має такі переваги гнучка дієта з великою кількістю рослинної їжі та невеликою кількістю м'яса.

Дослідники з Ганноверського університету імені Лейбніца проаналізували різні показники, які можуть загрожувати здоров’ю серця, у трьох групах респондентів. Це були “всеїдні” люди, які їдять багато продуктів тваринного походження, вегани, а також “флекситаріанці” – люди, які мають гнучкий раціон і не виключають зі свого раціону якісь конкретні групи продуктів.

У дослідженні взяли участь 94 учасники віком від 25 до 45 років, які дотримувалися певного раціону протягом року до початку дослідження. 

Люди, які споживали менш як 50 грамів м'яса на день, вважалися флекситаріанцями, а ті, хто споживав 170+ грамів м'яса, – всеїдними. Ще одна група складалася з веганів, які повністю утримувалися від споживання продуктів тваринного походження.

У день проведення дослідження в учасників взяли зразки крові для оцінки біомаркерів серцево-судинних захворювань. Також вчені виміряли артеріальний тиск, індекс маси тіла та жорсткість артерій.

Вчені дійшли висновку, що гнучке харчування пов'язане з нижчими рівнями деяких біомаркерів, які свідчать про ризики для серцево-судинного здоров’я.

Маркери глюкози в крові у трьох досліджуваних групах були приблизно схожі.

У веганів виявили найнижчу концентрацію інсуліну натщесерце порівняно з двома іншими групами.

Також вчені проаналізували ліпідні маркери – рівень загального холестерину та "поганого" холестерину (ліпопротеїнів низької щільності), надлишок яких повʼязаний із серцево-судинними хворобами. 

Виявилось, що у флекситаріанців та вегетаріанців ці показники були значно нижчим, ніж у м'ясоїдів. Ще у цих двох групах був суттєво нижчий рівень тригліцеридів натще. 

Також вчені дослідили тяжкість метаболічного синдрому за показниками ІМТ та окружності талії. Флекситаріанці мали найкращі показники, на другому місці були вегетаріанці, а у любителів мʼяса були найгірші результати. 

Також флекситаріанці мали меншу жорсткість артерій, ніж вегани та всеїдні люди. А це один із показників, повʼязаний із хворобами.

При цьому систолічний та діастолічний артеріальний тиск не дуже відрізнялись у трьох групах.

Порівняння харчових звичок учасників показало, що всеїдні люди споживають не лише більше м'яса, але й солодощів, газованих напоїв, алкоголю та молочних продуктів, ніж вегани та флекситаріанці (вони натомість споживали більше фруктів, овочів, горіхів і насіння).

А ці продукти також повʼязані з біомаркерами серцево-судинного ризику, як і мʼясо.

Перевагою цього дослідження було те, що вчені враховували не лише раціон учасників, а й загальний рівень активності, індекс маси тіла, наявність шкідливих звичок тощо.

"Оскільки це було добре контрольоване дослідження з урахуванням таких змінних, як вік, ІМТ, стан здоров'я та куріння, ми змогли набагато точніше проаналізувати вплив якості дієти на стан здоров'я", – розповідає дієтологиня та учасниця дослідження Меган Гілберт.

Американська дієтологиня і викладачка Західного університету Кейса Ліндсі Малоун також позитивно відгукнулась про висновки колег.

"Це дослідження показує, що ви дійсно отримуєте певний захист завдяки вживанню рослинної їжі більшу частину часу. Вам не обов'язково бути на 100% веганом, щоб мати ці переваги",сказала вона.

Утім, вибірка була невелика, тому вчені кажуть, що потрібні масштабніші дослідження. Наразі ці результати не можна узагальнювати, наголошує Меган Гілберт.