Як біометрія, фотографії та миттєвий обмін даними допомагають боротися з неврегульованою міграцією

Такі сцени ви могли бачити в шпигунських і пригодницьких фільмах. Головний герой намагається потрапити на літак або пройти через кордон якоїсь країни нелегально. Він використовує різні методи: підроблені документи або зачиняє себе у валізі. Або маскується кепкою та сонцезахисними окулярами, щоб його ніхто не впізнав. Проте хвилюється так сильно, що краплі поту зрадницьки стікають по його обличчю, видаючи в ньому злочинця.

Драматургія таких сцен дійсно має високий рівень напруги. Подібні сценарії зустрічаються і в реальному житті прикордонників, але без будь-якої пригодницької романтики. Це робоча рутина. Прикордонні служби різних країн настільки розвинулися за останні кілька десятків років, що виявити порушника з підробленим паспортом або "клієнта" Інтерполу їм не складе ніяких труднощів.

Це стосується й українських прикордонників. Із 2016 року впроваджується проєкт "Підтримка управління міграцією та притулком в Україні" (IMMIS). Це наймасштабніший із подібних проєктів, фінансованих Європейським Союзом у регіоні. Його бюджет становить 27 мільйонів євро, а беруть участь в ньому Міжнародна організація з міграції (МОМ), Державна прикордонна та Державна міграційна служби України, Міністерство закордонних справ та Національна поліція України.

Його головна мета — допомогти державним органам управляти міграцією за допомогою автоматизації багатьох процесів, зокрема в сфері прикордонного контролю, які до цього мали "паперовий" вигляд. Таким чином, вирішуються дві проблеми — підвищується ефективність управління міграцією та кордоном України та різко зменшуються можливості для бюрократії та корупції.

УП Життя поспілкувалося з начальником управління організації прикордонного контролю Державної прикордонної служби України (ДПСУ), генерал-майором Юрієм Лисюком, і дізналося, як працюють прикордонники, яку техніку вони використовують, а також скільки людей впіймали з підробленими паспортами на кордоні за останній рік.

Як працює прикордонник

Для більшості людей, прикордонник — людина у формі захисного кольору. Ми бачимо їх в аеропорту, коли кудись летимо. Або коли мандруємо автобусним туром через кордон. Співробітник перевіряє паспорт і бажає щасливої ​​дороги. Здавалося б, що тут складного?

Насправді робота прикордонника пов'язана з величезним списком обов'язків — від перевірки документів до виявлення потенційних злочинців. Кожен пункт — величезна відповідальність. А приймати рішення про в'їзд тієї чи іншої людини в країну — одна з найвідповідальніших справ в цьому переліку.

"Неврегульована міграція була, є і, напевно, залишатиметься ще довго однією з найбільших загроз, з якою стикаються прикордонники на державному кордоні, в тому числі і в пунктах пропуску. Державна прикордонна служба стає однією з головних перепон на шляху неврегульованих мігрантів, які обирають територію України і як транзитну, і як кінцеву для подальшого проживання", — каже генерал-майор Юрій Лисюк.

У роботі прикордонник постійно має справу зі стресовими ситуаціями, в яких потрібно зберігати холодну голову, ясність думок та навіть хитрість. Але якими якостями ще повинен володіти прикордонник?

"Спеціаліст найвищого рівня з перевірки документів та виявлення серед них підробок — це знавець психології порушника держкордону, людина, яка володіє іноземними мовами, а також має нульову толерантність до корупції", — розповідає Лисюк.

Зараз в ДПСУ за підтримки МОМ стартував черговий відбір персоналу "Нове обличчя кордону". Як каже генерал-майор, він покликаний підняти престиж прикордонників в очах населення країни:

"Сьогодні ми доходимо висновку, що найбільш дієвим способом отримання неупередженого, вмотивованого професіонала на лінії паспортного контролю є конкурсний відбір, додаткова мотивація та забезпечення, перспектива кар’єрного зростання."

Техніка на варті безпеки

Уже чотири роки поспіль проєкт IMMIS працює в Україні. Він робить службу прикордонників простішою та ефективнішою.

Стало значно простіше контролювати міграційні потоки. В цьому допомагає техніка, яка ці величезні масиви даних зберігає і обробляє. Зокрема, сучасні системи зберігання біометричних даних, які прикордонникі збирають під час контролю у представників 70 країн міграційного ризику. Обмін інформацією між відомствами усередині країни і не тільки став практично миттєвим. Це стало можливим завдяки міжвідомчій інформаційній системі "Аркан", яка об'єднує 20 різних державних структур.

Так, прикордонники можуть бути готові до будь-яких несподіванок. Наприклад, IMMIS вдосконалив систему, яка дає всю інформацію про пасажирів на рейсі літака, що прямує до України. Всі необхідні дані прикордонники отримують за мить, як тільки людина зареєструвалася на рейс в іншій країні. Ця система також допомагає перевірити, чи є ця людина в базах поліції України та в базі Інтерполу.

"Ця система є дуже результативною. Наприклад, від початку 2021 року прикордонники зафіксували 360 спрацювань: 176 — відносно осіб, та 168 — стосовно паспортних документів", — каже Лисюк.

Також в аеропорту "Бориспіль" успішно протестовано одну з найпотужніших технологічних новинок — системи з розпізнавання обличчя. Є велика ймовірність, що вона скоро з'явиться на всьому кордоні України.

Світлину людини, зняту при проходженні паспортного контролю, працівник прикордонної служби за допомогою спеціальної програми миттєво порівнює з фотографією, записаною на електронному чіпі біометричного паспорта, який людина пред’являє. Це не дає можливості людині, яка схожа на справжнього власника паспорта, потрапити в країну. Алгоритм розпізнає навіть близнюків, тому шансів незаконно перетнути кордон практично немає.

"Це досконалий інструмент, в основі якого лежить система автоматичної ідентифікації людини за образом обличчя. Камера в кабіні інспектора фотографує особу, яка перетинає кордон, та за допомогою спеціального програмного забезпечення порівнює зображення зі світлиною у паспорті. Результати роботи комплексу вражають. Система працює без помилок, принаймні поки що таких випадків не траплялося", — зазначає генерал-майор.

Оснащення прикордонників, в порівнянні з минулим, зробило значний крок вперед. Є як і потужні апарати, так і компактні, переносні — пристрої для зчитування відбитків пальців, і автоматичні рідери біометричних паспортних документів та комп’ютери з підключенням до різного роду баз даних, за якими відбувається перевірка осіб:

"Технології та засоби — різноманітні, більшість із них сьогодні доступна українським прикордонникам, а деякі, за свідченням наших європейських партнерів, є кращими, ніж у багатьох країнах ЄС".

Статистика

Пандемія коронавірусу скоротила випадки неврегульованої міграції майже втричі, проте неблагонадійних мандрівників вистачало.

"Загалом у 2020-му прикордонники виявили понад 1000 неврегульованих мігрантів на зеленому кордоні та понад 8000 — у пунктах пропуску, здебільшого — порушників правил перебування на території України. Підроблених документів теж вистачало — 32 чужі паспорти та більше 2 тисяч вже недійсних документів", — каже Лисюк.

Якщо говорити про спроби потрапити в країну незаконно, таких за минулий рік прикордонники нарахували 5200, а за три з половиною місяці цього року — 1300. Способи у мігрантів різні:

"Деякі іноземні громадяни, які прагнуть потрапити до країн Шенгенської зони через Україну, використовують підроблені паспортні документи громадян країн ЄС, або ж недійсні посвідки на тимчасове чи постійне проживання, а подекуди вдаються до підробки відміток у паспортних документах".

На думку Лисюка, поява ІММІS і робота з іноземними партнерами принесла українській прикордонній службі користь на роки вперед:

"Ми дуже тісно взаємодіємо з прикордонними охоронами суміжних з нами держав (окрім держави-агресора, зрозуміло), а також такими міжнародними інституціями як Фронтекс, МОМ, EUBАМ. Це і спільний контроль в пунктах пропуску на державному кордоні, спільні операції, обмін інформацією, взаємні візити з метою навчання та обміну досвідом тощо. Зрештою, спільними зусиллями ми вибудовуємо систему, у якій питання неврегульованої міграції буде зведене до рівня статистичної".