Нічиї, або Навіщо переселенцям китайські будиночки

Ще у січні 2017 року Китай запропонував Україні безоплатну гуманітарну допомогу.

КНР готова надіслати спеціальні житлові модульні будиночки.

Фото: kor.ill.in.ua

Вони можуть стати тимчасовим житлом для людей, котрі через війну втратили свої домівки, виїхавши подалі від зони бойових дій.

Однак Міністерство з питань тимчасово окупованих територій приймати цю допомогу не поспішає.

Слава з Донецька живе на території поселення і будує домівки іншим переселенцям

СТВОРИТИ ВЛАСНЕ ПОСЕЛЕННЯ

Село Дмитрівка, недалечко від Києва.

З 2016 року 79 сімей переселенців намагаються створити тут власне поселення.

Сьогодні будній день. Незвично, що будівельних робіт на ділянках майже не чути.

Лише де-не-де видно декількох робітників, яких найняли більш заможні люди.

Решта сімей такої можливості не мають, тож намагаються будувати самостійно.

Цю яму для відведення каналізації викопав власноруч чоловік Галини

З понеділка по п’ятницю вони живуть у Києві в найманих квартирах, працюють, тому лише на вихідних можуть гарувати над своїми будинками.

Модулі, запропоновані Китаєм, могли б вирішити цю проблему.

– Ці конструкції – пазли. З кількох таких модулів можна скласти нормальне тимчасове житло, поки будуються наші будинки, – розповідає співзасновниця ГО "Містечко для переселенців" Ірина Шашкова

В модулях можна жити, поки нові будинки будуються - Ірина Шашкова.

Контейнер складається з двох вікон, дверей, підлоги, встеленої лінолеумом, і утеплених стін.

Переселенці переконують, якби вони отримали такі конструкції, то могли б уже жити на своїх ділянках і щодня їх облаштовувати.

Нині переселенці платять за оренду житла по 6-8 тисяч гривень.

– А могли б вкладати ці гроші уже у власні домівки, – каже голова ГО "Містечко для переселенців" Володимир Шашков.

Багатьом родинам коштів вистачило лише на те, щоб закласти фундамент. Деякі уже бур’яном заросли. Ще частина і на те назбирати не може.

Багатьом родинам коштів вистачило лише на те, щоб закласти фундамент. Деякі уже бур’яном заросли.

МІСТЕЧКО ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Ідея створити містечко для переселенців з’явилась ще у 2014 році, коли зібрались разом Олена Коротич, сім’я Володимира та Ірини Шашкових та Олексій Гусаров.

Вони створили групу у Facebook і згодом об’єднали навколо себе 300 людей.

Ходили чиновницькими кабінетами, писали листи і прохання, щоб їм безкоштовно виділили землю. Марно.

– Ми тоді зустрічались з Володимиром Шандрою, губернатором Київщини. Він казав: Рекомендую: купіть землю. Ми його почули, – пригадує Володимир.

З 300 людей реально могли купити землю 60.

Вони придбали у селі Дмитрівка одну велику земельну ділянку на 6 га, потім кількість охочих жити у містечку збільшилась, і докупили ще 2 га.

"Це за ті кошти, які люди змогли зекономити, вивезти, сховати в кишені при перетині блокпостів" - Володимир Шашков

– Це і стало основою їхнього життя, – розповідає Володимир. – Ми з Іриною втратили будинок, офіс, бізнес… Єдине наше майно – це наша машина. Все. Ми жили у зоні обстрілу.

Активісти ГО "Містечко для переселенців" багато куди ходили і писали: в ПРОООН, ЮНІСЕФ, Мінрегіонбуд, Київську обладміністрацію, різні посольства та міжнародні організації і просили про допомогу.

Єдиний, хто відгукнувся – Червоний Хрест: дав три генератори, 5 наметів, 10 спальників і 50 продовольчих карток на 200 грн для будівельників.

Намет від Червоного Хреста

Тож сподівались переселенці лише на свої сили. Та й в селі люди казали: "Ви під танки лягали, вам за це гроші платили, тому ви тепер за них будуєтесь".

Поступово спілкування налагодилось.

­– Ми пояснювали: "Ми такі ж як ви", – усміхається Ірина. – Вони боялись, що ми почнемо щось вимагати, бо ми переселенці. Але ж ні. Голова сільради уже добре до нас ставиться.

Та й у селі живуть люди з їхнього поселення. Діти там уже ходять до школи.

– Асимілюються, – сміється Володимир.­­

Шість гектарів поділили між 79 сім’ями: хтось придбав 5 соток, хтось 7, декілька 10. Ще майже 2 га громада купила, щоб використати землю на дороги, водонапірну башту і каналізацію.

Зараз до Володимира продовжують телефонувати і писати, щоб приєднатись до містечка. Але місць уже немає.

Багато кому вдалось поставити фундамент, але кошти ідуть здебільшого на оренду житла

ДОВІДКА З ОКУПОВАНОГО ЖЕКУ

Паралельно з будівництвом частина переселенців намагалась вивезти хоча б трохи свого майна з окупованих територій.

Потрохи вивіз свої речі з Єнакієво Віктор Батюк.

– 38 метрів стажу під землею – і залишився… ні з чим. У мене український паспорт. Я не погоджуюсь з тією владою, яка там, – розводить руками засмаглий від роботи на сонці чоловік.

Виїхали всією родиною: Віктор з дружиною, сином, донькою та внучкою.

Минулої весни на придбаній ділянці Віктор сам почав усе викорчовувати під нуль (на цьому місці були чагарники).

А з нового 2017 року уже почав будівництво.

Зимувати Віктор планує уже в новому будинку

– Я в Єнакієво залишив сад, дім, все, – каже Віктор.

Він родом з Чернігова. В 1969 році закінчив школу і поїхав на Донбас. Там 39 років на одній шахті й відпрацював.

Як тільки почалась війна – одразу виїхав. Машина, причеп – і все.

Потім помаленьку, впродовж 14 поїздок, вивозив свої речі. Навіть бетономішалку.

– Я ж не куплю цього вже. На пенсії. Тому лишати… Ні. Поштукатурив уже тут все. Ще котел – і буду зимувати, іншої дороги в мене нема, ­– чухає лоба. – Два роки ми знімали квартиру за 8 тисяч на місяць. А зараз уже свої кути є.

Навіть ворота в гаражі – і ті Віктору вдалося вивезти.

– Я їх зберіг, коли стріляли "Гради". Почалась війна – я залізні ворота залишив перед цими про всяк випадок. І посередині між ними поставив частокіл. І коли "Гради" стріляли – ворота вціліли. Антени, паркани прострілили, а самі ворота осколки не зачепили, – усміхається.

Тепер найбільше хвилює чоловіка питання електроенергії.

– Нам би хоч з тим помогли – ми б самі розібрались, – прощається і повертається до роботи.

– А у нас люди на підвіконники книжки виставляли, – раптом каже Володимир. – Коли вибухова хвиля йде, щоб осколки в кімнату не летіли.

– А в мене осколок перше скло пробив, а друге ні. Не знаю, як так, – додає Галина Рабуш.

В окупованому ЖЕКу потрібно взяти довідку з українською печаткою, щоб вивезти свої речі - Галина Рабуш

Вона із Донецька і теж має тут ділянку.

Дорогою розмовляємо про те, як людям вдається вивозити речі.

– Ще треба папери, які підтверджують, що ти везтимеш свої речі, а не вкрав чужі. Казали у ЖЕКу справку брати, – усміхається Галина.

– Окупованому? – дивуюсь.

– Звісно. Але ті ЖЕКи дають довідку з українською печаткою. От я як продавала там квартиру, мені той ЖЕК давав печатку українську.

Українську печатку на свою кішку у так званих "днрівців" мусив просити і Слава. Інакше б його з кішкою не впустили до потяга.

– Ми отримали на неї паспорт від "ДНР" з українськими печатками, зі всім, – пригадує.

Слава з Донецька.

Слава живе у поселенні в малесенькій прибудові. На те, що таки отримає модулі з Китаю, мало сподівається

Живе на території містечка у малесенькому тимчасовому будиночку – битовці.

Переїхав сюди сам, потім забрав батьків.

Вдома Слава робив ремонти. Тут допомагає будувати оселі іншим переселенцям і в проміжках – собі.

Модульні будиночки дуже йому б пригодилися.

Адже зараз його оселя більше нагадує міні-склад: два вузенькі ліжка під стіною, третє – на крихітному горищі.

В таких умовах тулиться Слава і його батьки

Він уже викопав криницю, має воду. І навіть посадив маленький город.

У хлопця живе дві кішки: одна прибилася, інша – домашня, вивезена із Донецька.

Хоча хлопцю і потрібні модулі, у те, що він їх таки отримає, вірить мало. Тому будуватиме потрошки літню кухню на своїй ділянці, щоб переїхати спершу туди і вже потрошки зводити будинок.

Не території поселення уже живуть дві кішки

ЛЮДЕЙ ПЕРЕКОНУЮТЬ, ЩО МОДУЛІ ЇМ НЕ ПОТРІБНІ

Історія з модулями почалася ще у березні. Тоді Міністерство з питань тимчасово окупованих територій розіслало листа обладміністраціям. Попросило зібрати зацікавлених в отриманні модульних конструкцій.

Всього отримало заявок на 995 модулів.

100 з них замовило ГО "Містечко для переселенців".

– Але в березні-квітні цю програму Україна почала звертати, – розповідають активісти.

Оскільки будинки без зручностей, поруч повинні бути точка підключення до електромережі чи електрогенератор, питна вода, туалет і душ.

­– Нас переконують, що це не вирішить житлову проблему, тому намагаються відмовити.

Так, не вирішить. Це тимчасово. І нам це підходить. Людям треба десь жити. З Києва до поселення їхати далеко і щодня незручно. А так поставили б собі контейнери, жили б там і паралельно будували б помаленьку.

Якщо ці будинки не підходять для проживання, то покажіть нам, хто робив таку експертизу? Яка комісія? Я особисто продзвонювала усіх людей, котрим ці будиночки потрібні. І усі погодились з їхніми умовами, – помітно, що тема будиночків Галині болить.

Зараз частина переселенців використовує для зберігання своїх речей різні старі бокси. Як отакий, наприклад

– У документах Китаю пише, що це житлові приміщення, – додає Ірина.

Переселенці готові навіть брати участь у розмитненні і перевезенні.

– Ми розуміємо, на що йдемо. У нас люди організовані, у нас ГО, є кооператив, знаємо технічні характеристики цих модулів, і ми з ними згідні, – каже Володимир. – Люди починають впадати в паніку, депресняк. Гроші вони вклали в землю, а освоїти її немає можливості.

– Ми б отримали тут прописку і не отримували більше виплат для переселенців. Це ж економія держбюджету! Зараз більша частина з наших 79 сімей отримують допомогу, – Галина дивується, як чиновники цього не розуміють.

Відповідь на запит "УП.Життя" до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій від 30 червня прийшла із запізненням за підписом Георія Туки:

– Опрацьовано питання щодо взяття відповідальності за виконання зобов’язань із залучення МДТ (міжнародної технічної допомоги – УП.) та виявлено відсутність можливості виступати отримувачем безоплатної допомоги від уряду КНР, оскільки Міністерство не має змоги технічно забезпечити проектну пропозицію та кошти на покриття видатків, пов’язаних з отриманням допомоги не передбачені в бюджеті Міністерства на 2017 рік.

Задля отримання інформації на питання щодо розподілу будинків та термінів їх поставки ви можете звернутися до Мінрегіону як органу, що виступає ініціатором зазначеної конкретної пропозиції.

Відповідь МінТОТ на запит "Української правди"

[L]Ми також не отримали пояснення, чому міністерство відмовляється отримати гуманітарну допомогу від Китаю і куди воно зверталося, щоб це питання вирішити.

Тому ми публічно звертаємось до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій з проханням пояснити ситуацію і надати відповідні документи.

Із запитом ми також звернулися в Мінрегіон і продовжуємо відстежувати цю історію.

Ірина Андрейців, УП