Сучасний Робінзон: італієць живе сам на острові на рік довше, ніж Крузо

Робінзон Крузо прожив на безлюдному острові 28 років. Але цей чоловік планує прожити на острові все життя.

Фото: CNN

Щодня протягом останніх 29 років італієць Марло Моранді прокидається із золотим сходом сонця над Середземним морем.

79-річний чоловік живе один на прекрасному острові Буделлі в Італійському архіпелазі Ла-Маддалена.

Це – його особистий шматочок раю з 1989 року. Тоді він покинув материкову Італію у спробі почати все заново.

Після багатьох років життя в усамітненні, в останні роки Моранді почав робити вражаючі фотографії ландшафтів та дикої природи Буделлі та демонструвати їх у своїх сторінках в Instagram, Facebook і Twitter.

Моранді говорить, що його нетрадиційне життя є результатом довічної неконформістської поведінки.

"Я завжди був непокірливою дитиною, – розповідає він CNN.

Вперше я втік з дому, коли мені було 9 років".

У школі він був нетерплячим до своїх вчителів, вдома – розчарований батьками. Коли подорослішав, відчував себе позбавленим громадянських прав.

"Я почав думати про те, щоб втекти від суспільства, яке не враховує індивідуум і думає лише про владу і гроші", – каже Моранді.

Розчарований чоловік вирішив покинути Італію разом із парою друзів. Вони взяли катамаран, щоб "вирушити у Полінезію, подивитися на пустинний острів і почати нове життя".

Замість цього компанія висадилась на рожевому березі острова Буделлі, що між Корсикою та Сардинією.

Цей вражаючий острів має багату історію. Його використовували у своїх цілях римляни. Пізніше він з'явився у фільмі Мікеланджело Антоніоні "Червона пустеля" 1964 року. У другій половині ХХ століття острів приватизували різні власники.

Коли Моранді прибув сюди у 1980-х, перед ним був ідеальний пустинний острів.

"Це – історія про те, як я знайшов мою Полінезію тут", – ділиться Моранді.

Він "успадкував" розбиту хатину, у якій жив колишній доглядач острову. І з того часу ця хатина стала будинком Моранді.

Фото: Марло Моранді

"Перші роки я був дуже відчайдушним, – згадує Моранді.

Я не хотів спілкуватися з тими, хто відвідував острів. І я просто насолоджувався цією красою наодинці".

Минули роки, і Моранді почав відчувати себе трохи егоїстично. Він захотів поділитися з усім світом тією красою, яку спостерігає кожен день.

"Я згоден з Достоєвським, який вважав, що тільки краса може врятувати цей світ від техногенного знищення", – каже чоловік.

Тому Моранді почав спілкуватися із мандрівниками, які зупинялися біля Буделлі під час своїх човнових турів між сімома островами Ла-Маддалена.

Тепер влітку він проводить екскурсії та веде розмови з гостями острову. Каже, що особливо йому подобається розмовляти з дітьми.

Так як взимку острів відвідують дуже рідко, Моранді проводить багато часу сам.

Фото: Марло Моранді

"Я ніколи не відчуваю себе самотнім, мені прекрасно самому з собою", – зазначає він.

Моранді проводить свій день, фотографуючи життя острову і насолоджуючись власною компанією.

Але час насолоди цією ідилією може закінчитися, адже з 2016 року Буделлі – державний національний парк. У 2016 році його право жити на острові було оскаржено. Але клопотання про протест проти цього рішення отримало понад 18 тисяч підписів. І питання про перебування чоловіка на острові залишилося відкритим.

"Я прокидаюся біля моря, щоб сфотографувати світанок, поснідати, нагодувати двух котів і курку. Потім я починаю оброблювати фотографії та відповідати на запитання у коментарях, враховуючи, що у мене 5 тисяч друзів Facebook", – розповідає Моранді.

Чоловіка з материковою частиною Італії пов'язують сімейні зв'язки, але повертатися туди він не має бажання.

"В ідеалі, – каже, – я б прожив тут уже життя".

І хоча Моранді потрапив у Буделлі, втікаючи від світу, він не заперечує, що цим тільки розширив його.