Класна атмосфера. Як організувати комфортне та сприятливе освітнє середовище

1774
27 серпня 2020

Школа – це друга оселя для кожної дитини, в якій вона проводить найактивнішу частину свого дня.

Так само як і вдома, учні формують тут свою особистість та, на додачу до нових знань, отримують важливі життєві навички.

Саме тому так потрібно створити комфортне освітнє середовище, що сприяє засвоєнню нових знань.

Раніше ми розповідали про важливість партнерських стосунків між учнями та вчителями.

Нині поговоримо про те, як закласти фундамент для їх встановлення.

ОЛЕКСАНДР ЖУК

вчитель інформатики Запорізької спеціальної школи-інтернату " Джерело"

Олександр Жук, вчитель інформатики Запорізької спеціальної школи-інтернату "Джерело",
найкращий вчитель України

Олександр – найкращий вчитель України та один з 50 кращих вчителів світу за версією світової премії Global Teacher Prize у 2018 та 2020 роках відповідно

Він має 4 вищих освіти та працює з дітьми з синдромом Дауна, порушеннями слуху, ортопедичними проблемами та захворюваннями органів травлення, які називають його "класний тато".

– Перші два роки своєї кар'єри працював соціальним педагогом. Протягом останніх дев’яти – вчителем інформатики у школі-інтернаті. Я навчаю учнів віком від 7 до 20 років.

Для мене викладання – це жага до емоційного обміну, руйнування бар'єрів та стереотипів, невичерпний гейзер натхнення та креативу.

В межах цього процесу потрібно навчатися довіряти одне-одному, розуміти що діти можуть робити помилки, так само як і дорослі. Найголовніше вміти аналізувати їх разом, обговорюючи шляхи вирішення.

У класі я організовую заходи для дітей заздалегідь, а вже через півроку вони самі обирають, куди хочуть піти разом, як провести своє дозвілля або реалізувати шкільний проєкт.

Ми навчаємось складати план дій, який я не корегую. Так ми можемо виконувати всі його пункти, якими б неоднозначними вони не були. Не хочу виховувати страх перед помилкою, а намагаюсь донести до учнів, що в житті можна вирішити будь-що, а якщо ще й підійти до цього творчо, то можна зробити це, обійшовшись без зайвого стресу.

Мої учні – щасливі та особливі: вони ведуть себе невимушено та діляться всім з оточуючими. Потрібно лише розуміти, що їх не потрібно жаліти, – вони це дуже тонко відчувають.

Коли учень хоче довести свій проєкт до ідеалу, але щось йде не так, я завжди підтримую його у вираженні творчого потенціалу.

Це так званий принцип Екзюпері, який полягає у баченні одних і тих самих речей з різної точки зору. Зосереджуюсь на індивідуальності учнів, адже вони створюють нові формати у власному стилі. Найголовніше часто можна не помітити очима, а відчути серцем.

Діти мене надихають, надають крила та наповнюють своєю життєвою енергією, тому я завжди приділяю багато часу на спілкування з учнями у неформальній атмосфері. Працюючи з ними, потрібно залишатись трохи дитиною самому.

Під час роботи над проєктами активно використовую пошуково-дослідницький метод. Так процес навчання перетворюється на дослідження, під час якого діти можуть самостійно пізнавати, аналізувати, дискутувати та креативити.

Я ніколи не нав'язую їм шаблонів, але часто учні просять зробити результат за них.

Діти з порушенням слуху дуже полюбляють копіювати вчителя, тому я намагаюсь надати їм можливість обирати та створювати власний практичний продукт.

Під час уроку постійно використовую ігрові форми роботи, намагаюсь дивувати учнів.

Вони працюють в групах з різним рівнем знань та можливостей, разом шукають, опрацьовують та досліджують проєкти з різних сфер життя. Я, зі свого боку, створюю їм комфортні умови для експериментів і спостережень.

Раз на місяць змінюю розсадку учнів, щоб вони могли працювати як в групах, так і окремо.

На початкових етапах роботи у групах можуть виникати конфлікти, але ми завжди їх вирішуємо та досягаємо успіху.

Для контролю та самоконтролю використовую програмне забезпечення – Plickers, Kahoot, Quizizz. Процес навчання завжди супроводжується візуальною підтримкою.

Ще раз наголошу, що кожен вчитель має навчитись довіряти учням. Вони можуть виконувати завдання не так, як вам цього хочеться, але все одно витрачають на нього час, тому потрібно їм дякувати за допомогу, навіть якщо результат, на вашу думку, не є ідеальним.

Завжди пояснюю своїм учням, що найголовніше – це їхнє здоров'я, а про те, що можна виправити, треба просто відкрито говорити.

Потрібно вміти вислухати усі сторони конфлікту та ніколи нікого не звинувачувати та не засуджувати, адже інформації, яку ми отримуємо, може бути для цього недостатньо.

Усі конфліктні питання потрібно обговорювати, намагатися їх згладити. Завжди варто спробувати знайти компроміс, адже в житті можна вирішити будь-що, головне – залишатись при цьому людиною.

ЛЮДМИЛА СЕРКІЗ

вчителька математики Тернопільської школи ім. Богдана Лепкого

вчителька математики Тернопільської школи ім. Богдана Лепкого

Людмила заохочує дітей проявляти ініціативу, бути відповідальними та визнавати помилки.

Є прихильницею неформального спілкування з учнями, проводить з ними багато часу поза школою.

Закріплює пройдений матеріал за допомогою 3D-годинника та організовує круглий стіл наприкінці кожного семестру, де разом з класом підбиває його підсумки.

– Почала працювати вчителькою математики 5-9 класів у дев’ятирічній сільській школі на третій рік після закінчення університету. Там вивчала методики викладання і ведення документації, а також отримала навички швидко переключатись між навчанням дітей різних вікових категорій.

Найголовніше, що зрозуміла, це те, що окрім математики, існує багато інших важливих життєвих знань, які потрібно дати дітям.

Зараз працюю у своїй рідній Тернопільській загальноосвітній школі №14 ім. Богдана Лепкого. Навчаю учнів 7-8 класів, в одному з яких являюсь класним керівником.

Можна допускати навмисні помилки для обговорення. Фото lisafx/Depositphotos

Останнім серйозним викликом став перехід на дистанційну форму навчання. Але виклики мене лише надихають.

Опанувала платформу Google Classroom, куди завантажувала власні відеоуроки для учнів. Зробила це тому, що мої учні звикли до мене, моїх темпу та методики викладання.

Наявність зворотного зв’язку дозволила краще пояснювати необхідний матеріал. Кожен з учнів міг навчатись тоді, коли йому чи їй це було зручно, маючи змогу переглядати один і той самий урок декілька разів.

Зараз всі мої учні можуть зайти в свій клас у цьому додатку та повторити пройдений матеріал.

Також освоїла Zoom, Padlet та інші додатки сервісу Google. Влітку пройшла повний курс Літньої академії Classtime.

Завжди ділюся всім новим зі своїми учнями та їхніми батьками, які є головними помічниками в процесі дистанційного навчання.

Для мене викладання – це не просто передача власних знань дітям, а процес, під час якого вони вчаться навчатись. І навпаки, навчаючи своїх учнів, постійно навчаюсь сама.

Учень – це людина, яка ще росте. А я – доросла людина, в душі якої живе дитина. Якщо зрозуміти та прийняти цю дуальність, процес навчання стане набагато простішим.

В класі заохочую учнів вирішувати проблемні питання та дискутувати, допускаю навмисні помилки для обговорення.

Вдома мої учні створюють власні проєкти.

За звичайних умов ми любимо працювати в "Зеленому класі", а під час дистанційного навчання проходимо різні тренувальні тести, зокрема "На Урок".

Наразі планую проводити письмові роботи за допомогою додатку Classtime.

Найкращим чином організаційні здібності формує спільна робота. Разом з учнями ми постійно працюємо над класними проєктами: самостійно зробили демонстраційну шахову дошку, вирізали з фанери та розфарбували величезну писанку, зробили з піддонів чудову відпочинкову зону в класі, підключивши до роботи батьків, разом поставили танець та зіграли виставу.

Найголовніше, щоб участь в роботі брав кожен. Індивідуальні зусилля всіх учасників процесу є запорукою його успіху. Вчитель має пройти його разом з учнями.

Впевнено робити власний вибір у будь-якій ситуації та брати на себе відповідальність за нього – означає бути вільною людиною. Саме таку настанову даю своїм учням: навіть якщо вони помиляються, то отримують цінний досвід і вчаться визнавати свої помилки.

У сучасній школі все відбувається заради дитини. Учні мають знаходитись у центрі уваги, а двері шкільного персоналу, чи то вчитель, чи то директор, – бути завжди відчинені.

Фелікс Літвін, проєкт "Нове покоління вчителів", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина AllaSerebrina-Depositphotos/Depositphotosколаж Андрій Калістратенко

Вас також може зацікавити:

Дистанційне навчання: сучасний формат освіти, який має лишитися

Їм вдалося: учитель-ютубер Павло Віктор та вчителька ліцею Оксана Пасічник про засоби та переваги дистанційної освіти

Дистанційне спілкування з батьками, гігієна та екстернат для окремих учнів – рекомендації МОН школам

Дитсадок дистанційно: що робити батькам, якщо вихователі зникли з радарів

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua