Нитка українізації: як у Кракові працює книгарня-кав'ярня, де усе – українською

В Кракові діє єдина книгарня-кав’ярня "Нитка", де можна почути винятково українську мову. Заснувала її українка, яка вже 10 років проживає в Кракові.

Тут цінується можливість не просто випити кави, а й почути нашу живу музику, почитати українську книгу, зберегти свою культуру.

У закладі проходять безкоштовні літературні зустрічі, презентації книг українських письменників, виступи українських гуртів, а також заходи, присвячені популяризації української культури.

Працюють у кав’ярні-книгарні переважно українці, які перебували на межі соціального виключення і не могли відшукати роботу.

Засновниця закладу Надія Ольшанська розповіла "Українській правді. Життя", як створила "Нитку" та як кав'ярня-книгарня гуртує українців у Польщі.

Засновниця закладу Надія Ольшанська

Надія Ольшанська вдивляється у власні вітрини, полиці книг, вдихає ароматний запах кави.

Все як у казці, і Надію можна сміливо назвати принцесою на кавовому зерняті. Жінка є засновницею кав’ярні-книгарні "Нитка" у Кракові, яка є соціальним підприємством.

"Я проживаю в Кракові майже 10 років. Приїхала сюди навчатися, – розповідає про себе Надія Ольшанська. – Я за освітою режисер. Ставила постановки в театральній студії в Полтаві.

Все своє свідоме дитинство мріяла бути актрисою. Коли переїхала до Кракова, шукала само реалізацію.

Подумала: чому б не запросити своїх друзів, колег і створити власний театр. І от у 2016 – 2017 роках я організовувала міжнародний фестиваль Українського театру "Схід–Захід".

Тут я познайомилась із своїм чоловіком, який підтримував мене у громадській роботі. Поруч були друзі з України. І ось за однією з розмов ми вирішили створити осередок української культури, місце зустрічей, а також заклад, де можна втілювати гастрономічні ідеї і вести бізнес.

Так зародилася ідея книгарні-кав'ярні як соціального підприємства.

"Нам порадили звернутися до малопольського осередку підтримки соціальної економіки", – розповідає власниця кав'ярні.

Далі – написання ідеального бізнес-плану. Це зайняло 70 сторінок і безліч часу та зусиль.

"Є кілька етапів створення соціального підприємства. Перший етап – ми коротко описали ідею, досвід кожного з нас. Нас було четверо ініціаторів, одним із них – мій чоловік.

Ми пройшли перший етап відбору. І потім цілий місяць писали бізнес-план. Полька Моніка Хірон консультувала нас", – розповідає Надія Ольшанська.

Зараз в кав’ярні працює восьмеро людей.

"Це особи до 30 років, які в категорії соціального виключення. Це молодь, що немає досвіду роботи, зареєстрована на біржі праці.

Цих людей не приймають на високі посади, поки вони не отримають досвіду роботи. Здебільшого ми працевлаштовуємо іммігрантів-українців, які шукають роботу після закінчення навчання", – додає власниця кав'ярні.

На створення одного робочого місця соціальної кав’ярні "Нитка" виділили приблизно 5000 євро.

Цих коштів вистачало, аби придбати обладнання, а також на утримання одного робочого місця, розповідає Надія Ольшанська.

Кав'ярня-книгарня "Нитка"

Чому "Нитка"

Кав’ярня-книгарня "Нитка" відкрилась в період жорсткого карантину у серці Кракова, в старому місті.

Поруч – цілий ансамбль історичних архітектурних пам’яток: кафедральний собор Станіслава і Вацлава, храми, старі будівлі.

"Ми знаходимося у кам’яній старовинній будівлі – це колишній цех кравців. Він існував з часів середньовіччя.

Власне, це перша причина чому така назва, а по-друге, "Нитка" – це ще й єднання різних культур і традицій. Це така собі платформа для комунікації із українськими культурними діячами", – розповідає Надія.

Приміщення кав’ярні невеличке – 32 метри. Проте поруч є подвір’я.

"Там були просто руїни, та наша команда власними силами його облагородила. Тепер проводимо покази українського кіно, фестивалі. До новорічних свят теж плануємо провести заходи і зробити зимовий садок.

Ще до нас звернулися воїни АТО. Для них проведемо творчий вечір. Там будуть волонтери і військові, які живуть в Кракові і свого часу приїхали сюди на реабілітацію. Всі заходи у нас безкоштовні", – додає Надія.

Відвідувачі слухають лекцію журналіста Максима Щербини

У книгарні-кав'ярні є коридор завдовжки в 30 метрів. Тут проводять виставки та інсталяції. Решта – це просто столики, де поруч – полички із українським книгами.

"Навіть поляки, які приходять часто цікавлять, запитують:

– О, це кирилиця, це російською?

– Ні, – відповідаю. – Це українська книгарня, і тут – українські книги", – розповідає власниця кав'ярні.

В Кракові, за статистикою, сьогодні понад 10% українців, поляки чують українську чи російську кожного дня, і їм цікаво дізнатися, що це за культура.

Завдяки книгарні в час пандемії "Нитка" не обірвалась і змогла проіснувати в умовах жорстких обмежень, адже коли каву можна було продати лише на виніс, то зайти і купити книгу можна було просто у книгарні, заразом і сісти відпочити, зігрітися в холодну пору року.

"Відкрилися ми 24 жовтня, – пригадує Надія. – Ми проводили зустріч з Іреною Карпою. Це був перший день другого локдауну в Польщі, а це означало, що впроваджуються обмеження щодо кількості осіб на подіях, а їжу можна продавати тільки навинос.

На щастя, була книгарня, тому люди могли зайти погортати книгу. Багато українців, які не могли потрапити додому, приходили й купували у нас книги.

Ми зараз співпрацюємо й ведемо перемовини з українськими видавництвами, адже хочемо всіх українських авторів мати в себе. А також із польськими видавництвами, що пропонують або українську літературу польською мовою, або ж репортажі чи дослідження на українську тематику".

Кошти, які книгарня-кав’ярня заробляє, ледь вистачає на функціонування закладу. Однак Надія настільки оптимістична, що навіть не припускає думок по закриття:

"Всі кошти, яке соціальне підприємство заробляє, вони виділяються на розвиток. Ми не можемо похвалитися великими доходами, і на сьогодні закриваємось в нуль.

Однак хочемо організувати мовні курси з польської та англійської для наших працівників, щоб вони підвищували свою кваліфікацію.

Маємо формат соціально-культурно-інтеграційний, і нам цікаво показати, що соціальний проект може бути прогресивним, сучасним та оригінальним".

[BANNER1]

Як заснувати власне соціальне підприємство

Поради консультантки та тренерки із соціального підприємництва Аліни Бочарнікової

✅ Розібратись із собою: навіщо вас соціальне підприємство і чому хочете цим займатися.

✅ Розібратися у соціальній проблемі, яку хочете вирішити: у чому першопричина виникнення, кого вона стосується, який масштаб проблеми. До якого масштабу її вирішення ви готові?

✅ Продумати дієве рішення та на його основі побудувати бізнес-модель. Переконатися, що вона діє саме на ті процеси, які ведуть до розв’язання соціальної проблеми.

✅ Джерелами фінансування соціальних підприємств є: доходи від власної підприємницької діяльності, гранти, залучені кредити, спонсорські внески, фінансування від неурядових некомерційних громадських організацій.

Також соціальний бізнес підтримують органи місцевого самоврядування у межах програми середнього та малого бізнесу.

Зокрема, така підтримка у деяких регіонах передбачає: відшкодування відсоткових ставок за підприємницькими кредитами; надання "маркетингових ваучерів", відшкодування 50% оплати участі у міських, всеукраїнських та міжнародних виставках, роботу центрів підтримки підприємництва, консалтингових центрів допомоги як початківців, так і діючого бізнесу, публічних закупівель та соціального замовлення тощо.

Леся Родіна, спеціально для УП. Життя

Вас також може зацікавити:

"Створити собі робоче місце". Історія засновниці етичного бренду одягу Наталки Найди

Теребовлянська "Монополія": Коли громада на Тернопільщині працює як бізнес

Закохатися у Відень і каву: як українець Саша Ямковий відкрив одну з найкращих кав’ярень Європи

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.