Ніяких "перчиків" та "вареників". Як батькам говорити з дітьми про секс, любов і захист від насильства

"Звідки беруться діти? Чому у цієї тьоті такий великий живіт? Як я народився?" – запитання, які більшість батьків почують від малечі.

Трохи згодом діти питатимуть, що таке порно і чи можна купити ту дивну "жуйку", яка виявиться презервативами на касі в супермаркеті.

У підлітковому віці вони, можливо, довірять перші еротичні переживання найкращим друзям і забудуть видалити історію пошуку з відвертими запитами до ґуґла.

Саме від батьків залежить, як почнеться знайомство з темою сексу: у сімейному колі, або серед однолітків чи незнайомців.

Деякі сім’ї очікують, що секс-освіту молодому поколінню забезпечить школа – однак наразі невідомо, чи буде якісна секс-освіта у шкільній програмі.

Як підготувати дитину до фізіологічних змін та навчити здорового сприйняття тіла? Як вберегти від кривдників та сформувати довірливу атмосферу без тем-табу?

Розібратися в цих питаннях нам допомогли:

  • Юлія Ярмоленко – секс-педагогиня, експертка з сексуальної освіти, авторка книги для дітей "Малечі про інтимні речі";
  • Галина Лисяна – лікарка-психологиня, тренерка зі статевого виховання та сексуальної грамотності;
  • Оксана Пономаренко – дитяча та підліткова лікарка-гінекологиня медичної мережі "Добробут";
  • Наталія Бушковська – медична журналістка, мама двох дітей та авторка книги "Просто про науку. Як ми з’являємося на світ".

Яким може бути статеве виховання для дітей? Досвід мами

Фото ілюстративне: ArturVerkhovetskiy/Depositphotos

Наталія Бушковська – мама 6-річної Віри і 9-річного Михайлика. Вона почала статеве виховання, коли дітям було півтора-два роки і їх привчали до горщика. Спершу говорили про правильні назви статевих органів.

"У нас це було в півтора-два роки, коли вони вже розуміли частини тіла, де ніс, а де вушко. Ми їх навчали: "У тебе є рука, є нога, є вульва" і так далі", – пригадує жінка.

Основне у статевому вихованні – правила безпеки. Наталія пояснювала дітям, що навіть лікар має оглядати інтимні зони з їхнього дозволу.

"Коли я хочу щось перевірити, я завжди питаю дозволу. Це основні кроки, і це спрацювало.

А от щодо запитання, звідки з’являються дітки, я просто йшла за їхньою цікавістю. У доньки це раніше з’явилося, а у сина, напевно, тільки зараз", – пригадує журналістка.

Коли Віра і Михайлик помічали вагітну жінку і питали, чому в неї такий великий животик, Наталія намагалася пояснити, що є спеціальний орган, який називається матка, і там дитина живе 9 місяців.

"У Віри ближче до 6 років з’явилася цікавість до появи дітей, вагітності. Я максимально просто це пояснюю. У нас немає такого, "Діти, зараз я вам буду розповідати, звідки ви взялися". Я йду за їхньою цікавістю.

Потім пішли запитання "А як туди дитина потрапляє?" Віра мене питала: "Я до народження була в космосі?", – пригадує журналістка.

Наталя розповіла, що для зачаття дитини мама і тато максимально близькі та отримують задоволення разом.

У мами є спеціальні яйцеклітини, а в тата – сперматозоїди, які схожі на головастиків. Коли вони з’єднуються, в животі у мами з’являється дитина.

"Я почала анатомічно це пояснювати, але сказала, що може і є щось в космосі. Я такі теорії не висміюю, а пояснюю, що ми можемо не все знати до кінця", – додає Наталія.

Також Наталя написала книгу, щоб пояснити дітям інтимні теми у делікатній формі.

Вона не прихильниця ідеї "рубати правду-матку", але й не надто прикрашає реальність у розповідях.

"Коли Віра питає, чи болісно народжувати дітей, з одного боку, мені не хочеться брехати і казати, що це все дурня.

З іншого боку, мені не хочеться її налякати. Я намагаюся збалансувати. Кажу, що це дещо боляче, і у кожного буває по різному: комусь важче, комусь легше", – також ділиться Наталія.

Фото ілюстративне: NewAfrica/Depositphotos

У сім’ї Наталі не толерують насильства – і цей принцип транслюють дітям.

"Коли Віру хтось ображає, я ніколи не буду їй казати: "Тебе вдарили, бо ти подобаєшся", як колись казали мені. Це неприпустимо – ми привчаємо, що насилля може бути виправданим.

Я кажу, якщо тебе вдарили – ти кажеш мені або захищаєшся. Тебе ніхто не має кривдити", – каже жінка.

Здорові стосунки батьки намагаються показувати на власному прикладі. Основне – проявляти емоції словами, не штовхатися, не битися.

"Напевно, найкращий приклад, коли тато поважає маму, ніхто ні на кого не кричить. Якщо діти "загралися" і відповідають одне одному грубо, то я або тато робимо їм зауваження. Найкраще, що можна зробити – показувати приклад", – каже журналістка.

Читайте також: Уроки безпеки чи розпусти? Якою може бути секс-освіта у школах

Якою має бути секс-освіта для дітей різного віку?

Фото: kupicoo/GettyImages

Статеве виховання – це не тільки розмови, пояснює секс-педагогиня Юлія Ярмоленко. Це також про невербальну комунікацію:

  • особисті кордони – поважають їх в родині чи ні;
  • ставлення до дотиків, зокрема до інтимних органів;
  • наявність словникового запасу у батьків, щоб називати усі речі на тему коректно, а не заміняти евфемізмами на кшталт "перчик, "краник", "півник", "вареники", "персик".

На правильних назвах для органів також наголошує гінекологиня Оксана Пономаренко.

"У лікарів є цілий перелік, як батьки називають статеві органи дітей: "піся", "огірок", "бусинка", "трубочка", "дзвоник". Важливо використовувати правильні назви частин тіла: статевий член або пеніс у хлопчика, вульва та піхва – у дівчинки.

Батьки можуть пояснити різницю між статевими органами, намалювавши їх. З двох років треба знати, чим вони відрізняються", – каже лікарка.

Із 2-3 і до 8 років варто вчити дітей правилам спідньої білизни: про безпечні і небезпечні дотики, хороші і погані таємниці, про те, що "моє тіло належить тільки мені" і ніхто не має права торкатися інтимних зон, розповідає Юлія Ярмоленко.

Правила інтимної гігієни малеча має засвоїти до 5 років. Після цього віку батькам уже не бажано торкатися статевих органів дітей.

"Тобто з 2 до 6 років дитина повинна знати коректні назви статевих органів, основи розмноження, правила особистих кордонів, уміти запитувати, перш ніж торкнутися когось, розуміти, коли доречно бути оголеними, самостійно мити статеві органи", – додає експертка з сексуальної освіти.

З 6 до 8 років дитина повинна вміти безпечно користуватися гаджетами та інтернетом, знати правила спілкування із незнайомцями і наслідки обміну оголеними фото, розуміти базові речі про дорослішання і пубертат.

Фото: NewAfrica/Depositphotos

Із 9 до 12 років – знати все про менструацію і полюції, контрацепцію, вагітність, захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ).

Розрізняти здорові та аб’юзивні стосунки, мати повну інформацію про безпеку онлайн, зокрема про кібербулінг і секстинг, критично ставитися до інформації у ЗМІ і того, як соцмережі формують образ тіла.

Із 13 до 17 років – знати, що таке концепція згоди, розрізняти маніпуляцію і тиск. Уміти вести переговори і володіти методами припинення стосунків, знати правила безпечного сексу і що робити у випадку небажаної вагітності, зґвалтування, інфікування.

А також розуміти, як алкоголь та наркотики впливають на адекватність ухвалення рішень під час сексу, наголошує Юлія.

Читайте також: Без болю і крові: що потрібно знати про перший секс?

Як пояснити, звідки беруться діти?

Фото: Roc Canals/GettyImages

Гінекологиня Оксана Пономаренко каже, що до 7-8 років дитина має знати, звідки вона взялась. Тут може стати в пригоді досвід журналістки Наталі: розмову можна почати, якщо виникло запитання про "великий живіт у тьоті".

"Батько або мама можуть відповісти, що там немовля. Матка жінки – це особливе місце, де можуть рости немовлята. Дитина утворюється від яйцеклітини та сперматозоїда і росте всередині тіла жінки, поки не буде готова до народження.

У міру того, як дитина дорослішає, ці розмови можуть і повинні "дорослішати" разом з нею", – каже лікарка.

Дуже важливо купити книги на тему і відповідно до віку дитини.

"Фахівці уже переклали все з дорослої на дитячу мову й сформулювали так, щоб було зрозуміло навіть найменшим.

Тут не треба вигадувати велосипед, і якщо батькам важко підібрати слова, то книга про те, звідки беруться діти, стане паличкою-виручалочкою на такий випадок", – каже Юлія Ярмоленко.

Як правильно будувати розмову, щоб не знічувати дитину?

Починати вчасно

Звичку обговорювати інтимні теми, тіло, поведінку варто розвивати з дитинства – у підлітковому віці починати пізно.

"Якщо статеве виховання є від народження, то проблем із розмовами не виникне. Починати розмови у 10-12 років уже пізно.

По-перше, діти вже отримали інформацію від однолітків (не факт, що грамотну), по-друге, 90% з них уже подивилися порно. А, по-третє, вони просто не захочуть говорити з батьками, якщо це перша розмова", – каже Юлія Ярмоленко.

Шукати нагоду

Фото: Georgijevic/GettyImages

Гінекологиня Оксана Пономаренко каже, що можна обговорювати інтимні теми в ході розмов про щось інше – це називається "ламати кригу".

"Чудове місце для початку таких розмов – автомобіль, бо мама і тато направляють погляд вперед, а не один на одного, роблячи цей момент менш напруженим.

Частіше за все ми рекомендуємо батькам почати з розповіді про себе: "Ти напевно не чув, як я закохався в маму/тата, як почались наші стосунки?" або "Я думав сьогодні про свою першу закоханість", – каже лікарка.

Розмови про власну закоханість зблизять дитину і батьків – так поступово можна перейти до обговорення сексу. Однак розмова не має нагадувати лекцію або відрепетирувану промову.

Ще один метод – "важливий рубіж". Продовжити обговорення інтимних тем можна при покупці першого бюстгальтера або бритви.

"Це важливий етап, який можна розглядати, як мінісвято, перемогу в доброму сенсі. Батьки стають активними учасниками дорослішання дитини", – каже Оксана.

Часто дівчата комплексують через зовнішність – і це може проявлятися під час примірки одягу. Можна поговорити про тіло, вкотре розповісти, що тіла в рекламі – часто нереалістичні.

"Треба сказати, що редактори дуже змінюють ці фото, тому дівчинці ніколи не треба порівнювати себе з жінками на них. Потрібно розповідати, що "ти справжня дівчинка, а ті фото – ні", – радить лікарка.

Говорити відверто та спокійно

Фото: Ivan Pantic/GettyImages

Експерти радять чесно говорити про секс, не драматизувати і не обманювати, навіть якщо питання не зручне. Адже це пов’язано з безпекою та здоров’ям дитини.

"Коли дитина щось питає про секс, тіло – важливо відповідати зі вдячністю: "О, це хороше запитання" або "Я радий, що ти в мене це запитала".

Завдяки цьому дитина довірятиме мамі й татові важкі запитання, навіть якщо вони незручні", – каже Оксана Пономаренко.

Також важливо спокійно реагувати на відвертості дитини або проблеми, які можуть виникнути у підлітковому віці – наприклад, молочниця.

"Це, звісно, особливо стосується мам підлітків. Дуже часто на прийомі у гінеколога вони зриваються, психують. Дівчина замикається в собі", – ділиться лікарка.

Як сформувати в дитині здорове сприйняття тіла та сексуальності?

Юлія Ярмоленко радить батькам не дозволяти собі критичні зауваження на адресу інших людей: "Яка вона худа! Як палка!" чи "Який він товстий! Хіба можна стільки жерти?".

"У сприйнятті сексуальності нехорошу справу робить суспільство: говорить, що дівчата самі винні у зґвалтуванні чи домаганнях, бо не так себе ведуть, не так одягаються, не там ходять", – каже секс-педагогиня.

Важливо наголошувати, що насильство або примус – неприпустимі. У людини завжди потрібно питати дозволу, перш ніж торкнутися її тіла.

Таку ж поведінку мають демонструвати батьки стосовно дітей.

Фото: ljubaphoto/GettyImages

Потрібно дати дітям розуміння, що сексуальність – це нормально. Не соромити дітей за тілесні, сексуальні прояви, як-от мастурбація, а підказувати межі, каже Галина Лисяна.

"Не можна карати за фізіологію – це нормально, коли люди мастурбують, займаються сексом. Лише треба додавати, за яких умов та обставин це безпечно та законно", – пояснює психологиня.

Юлія Ярмоленко зауважує: близько третини дітей дошкільного віку мастурбують, тому що почуваються добре під час цього заняття, а деякі – тому що чимось незадоволені.

Батькам важливо не погрожувати, не карати і не лаяти дітей, інакше через стрес мастурбація навпаки почастішає.

Маленьку дитину можна відволікати на інші заняття, а старшим (від 6-7 років) пояснити, що це інтимний процес, який можна робити наодинці та чистими руками.

Утім, якщо мастурбація стає компульсивною, дитина робить це постійно – варто піти до дитячого психолога.

Важливо обговорити порнографію, адже такий контент може вплинути на сприйняття сексуальності.

"Порнографія часто включає зображення сили, коли чоловік може робити з жінкою все, що захоче. Можливо, без згоди і не враховуючи її задоволення. Але ці сцени не відображають те, що відбувається в дорослих статевих стосунках, і їх не слід сприймати як приклад любові. Головна задача батьків – донести це до дитини", – каже гінекологиня Оксана Пономаренко.

Підлітки повинні розуміти, що вони мають право почуватися комфортно і безпечно під час сексу – і жоден партнер не повинен очікувати, що вони будуть поводитися так, як у порно.

Любов, секс і стосунки: що розповісти про них дітям?

Фото: motortion/Depositphotos

"Здорові стосунки починаються тоді, коли хлопчиків і дівчаток навчають чесного спілкування та вирішення заплутаних ситуацій ще у ранньому віці.

Я б казала підліткам, що не треба починати з сексу, треба спочатку поспілкуватися, послухати себе, що ти відчуваєш, чи можеш ти довіритись партнеру. Головне, щоб була любов, взаєморозуміння, підтримка", – вважає гінекологиня.

Тренерка зі статевого виховання Галина Лисяна зазвичай розповідає дітям про різні "сходинки близькості" – який прояв симпатії йде спочатку (наприклад, подарувати квіти), а який потім (поцілунок).

"Важливо показувати підліткам, як вони можуть виражати свою сексуальність. Також ми говоримо, що близькість має бути поступовою і на кожному кроці людина завжди має вибір відійти назад. Кожен поцілунок чи дотик має бути за добровільною згодою", – каже експертка.

Здорові стосунки бажано показувати на власному прикладі, а також обговорювати, що має бути в партнері та в хороших стосунках.

Розповідаючи про "червоні прапорці", згадайте шантаж, маніпуляції, образи, уїдливі коментарі стосовно зовнішності, висміювання, інші прояви психологічного чи фізичного насильства.

"Треба стежити за своєю самооцінкою та самопочуттям в стосунках – до і під час. Гіперконтроль, коли хтось влазить у переписки, не довіряє – це вже червоний прапорець. Образи і фізичне насилля – це небезпека.

Від насилля в стосунках страждають як жінки, так і чоловіки. Фізичне насилля простіше виявити, а психологічне буває прихованим.

Воно проявляється у знеціненні, приниженні, спростуванні своєї агресії та завданого болю, що чергуються із проявами ніжності та турботи", – каже лікарка-психологиня.

Можна обговорити перше невзаємне кохання і пояснити, що підлітковий вік – здебільшого імпульсивний, і що закоханість та погляди на стосунки з часом змінюються.

Читайте також: Як зрозуміти, чи почне людина вас бити за кілька років? 10 запитань до психолога про домашнє насильство

Як вберегти дитину від сексуального насильства?

Сексуальне насильство – це загроза, яка може спіткати дитину у родині, школі, на гуртках чи в майбутніх стосунках.

Інколи воно трапляється навіть серед дітей – під час ігор у секс, лікаря. Неможливо захистити дитину від всіх небезпек, але можна хоча б мінімізувати ризики. Як це зробити?

Фото: MoMo Productions/GettyImages
  • Не табуювати тему сексу і правильно називати статеві органи.

Це підвищить імовірність того, що дитина розпізнає насильство і звернеться до вас по допомогу.

  • Дати дитині стабільну самооцінку, розуміння особистих меж, а також навчити казати "Ні" – навіть дуже близьким людям.
  • Cформувати довірливі стосунки.

Дитина має бути впевнена, що, щоб не трапилось, за її спиною та на її боці є надійні дорослі, які допоможуть та підтримають

"Достатньо дати дитині високу самооцінку, впевненість у собі і чутливість до своїх потреб, щоб дитина розуміла, хоче вона в цей конкретний момент їсти яблучко чи дивитися мультик. Батьки мають питати "що ти любиш, що не любиш і чому".

Якщо у дитини буде достатня рефлексія, їй буде легше розпізнати, коли відбувається щось проти її волі", – радить Галина Лисяна.

Фото: Georgijevic/GettyImages
  • Прищеплювати повагу до свого тіла, тіла інших людей.

"Потрібно вчити "правила спідньої білизни", бути максимально включеними в життя дитини – ходити в садок, школу, на тренування, особисто знати вчителів, максимально цікавитися життям дитини.

Вірити своїй дитині і бути на її боці, щоб вона не боялася просити про допомогу і розповідала про моменти, які її тривожать", – пояснює Юлія Ярмоленко.

Дуже важливо навчити дитину захищатися та поважати її особисті кордони: не обіймати силоміць, не змушувати "поцілувати бабусю", завжди стукати у двері.

  • Розповісти план дій.

Розкажіть дитині інструкції для різних небезпечних ситуацій. Запевніть, що до вас можна звернутись у будь-якій ситуації без страху осуду – і демонструйте це в повсякденному житті.

Діти беруть приклад з дорослих. Як поводитися батькам?

Фото: Portra/GettyImages

Вибудовувати особисті кордони

Батькам важливо вміти легко і довірливо говорити на теми стосовно фізіології, кохання, сексу, але також вибудовувати кордони – не розповідати про свої "секс-перемоги", каже Галина Лисяна.

"Батьки говорять про секс з дітьми, але вони не говорять детально про власний досвід.

Є історії, коли батьки шукають нових партнерів, сидять на Тіндері, можуть вибирати їх разом з дітьми. Але інтимне життя батьків і дітей має бути розділене", – каже Галина.

Не показувати забагато

Питання "оголеності" у кожній сім’ї індивідуальне та залежить від особистих меж. Та все ж Юлія Ярмоленко радить батькам ходити вдома одягненими, щоб не створювати для дітей незручних ситуацій, які вони потім згадуватимуть з огидою.

Також важливо, щоб діти не чули і не бачили, як батьки займаються сексом, адже це порушення особистих меж дитини, пояснює психологиня Галина Лисяна.

"Ми говоримо про правило трусиків, що ніхто не має торкатися твоїх органів або показувати свої. Це про візуальну й сенсорну стимуляції, але ж у нас ще є аудіальний канал сексуального збудження.

Коли ми навіть звуками демонструємо комусь своє сексуальне життя, це певна форма ексгібіціонізму.", – каже експертка.

Юлія Ярмоленко наголошує: коли в сім’ї з’являється дитина, варто встановити замок на двері кімнати батьків, і не допускати таких ситуацій.

"Якщо батьки будуть стукати в кімнату дитини, то і дитина теж буде стукати до них. Це найкраща профілактика подібних ситуацій", – каже Юлія Ярмоленко.

Якщо дитина все ж увірвалася у спальню в інтимний момент, важливо не показувати їй, що вона зробила щось "жахливе".

Дитину може травмувати байдужа або агресивна поведінка батьків, а реакція на побачене може бути дуже різною, каже Юлія Ярмоленко.

У 2-3 роки малюк може не звернути увагу на побачене, а дітей 4-5 років обов’язково треба заспокоїти. У 6-8 років дитина може ставити запитання із цікавості або щоб переконатися, що батьки не бились.

У 9-12 років – може бути дуже збентежена подібною сценою і переживати через реакцію батьків, тому важливо реагувати так, щоб дітям не було ніяково, страшно чи соромно.

"Вибачтеся, що допустили подібну ситуацію. Потрібно дати дитині зрозуміти, що вона не зробила нічого поганого, увійшовши до кімнати. Далі можна спробувати з'ясувати, яке пояснення їй потрібне", – пише Юлія Ярмоленко.

Якщо ви не впевнені, що дитина хоче обговорювати інцидент – делікатно уточніть.

Можна сказати "якщо захочеш про це поговорити, я завжди поруч і готовий/готова відповісти на будь-які твої запитання!" – додає експертка.

Дбати про свої стосунки

"Я би радила батькам, щоб вони звертали увагу на свої стосунки і сприйняття сексуальності. Цієї теми в Радянському Союзі не було, тому так багато травм, маніпуляцій, зловживань навколо неї. Адже як захистити те, про що не говорять?

Треба, щоб батьки звертали увагу на свої тілесні та емоційні реакції, коли дитина в них питає щось про секс – вони можуть агресивно реагувати або драматизувати, надміру соромити чи соромитись. Прийняття, розуміння батьками їх же власної сексуальності значно полегшує статеве виховання та робить діалоги з дітьми на цю хвилюючу тему природніми", – каже Галина Лисяна.

Звертатися до лікарів та інших фахівців

Приклад здорової сім’ї – дуже цінний. Але якщо у батьків є проблеми в стосунках, або дитину виховує хтось один – важливо дати їй розуміння себе, саморефлексію, забезпечити допомогу від фахівця, купити потрібну літературу.

"Крім сім’ї, дитина перебуває в інформаційному полі, школі, серед своїх однолітків. Дитині може допомогти психотерапевт", – додає Галина.

Читайте також: Подружній обов'язок чи зґвалтування?

Книги про секс, тіло і дорослішання для дітей та підлітків

Фото: photographee.eu/Depositphotos

Якісна література допоможе дітям та підліткам (зрештою, і дорослим) знайти відповіді на різні запитання.

Юлія Ярмоленко рекомендує такий перелік книжок:

  • "Так і ні. Почуття" Пауліна Ауд (від 3 до 6 років)
  • "Малечі про інтимні речі" Юлія Ярмоленко (від 4 до 10 років)
  • "Не в капусті й не лелека" Анна Герцог (від 5 до 9 років)
  • "Я і він. Про хлопчаче без секретів" Юля Смаль (для хлопців від 6 років)
  • "Пишайся своїм тілом" Соня Рене Тейлор (для дівчат від 8 років)
  • "Путівник світом дорослішання" Барбара Петрущак (для дівчат від 9 років)
  • "Путівник світом дорослішання" Барбара Петрущак (для хлопців від 9 років)
  • "Поговоримо про згоду" Юмі Стайнз (з 12 років)
  • "Повага. Хлопцям про кохання, секс і згоду" Інті Чавес Перес (з 14 років)
  • "Про секс. То як, поговоримо?" Ханна Віттон (з 15 років)



Реклама:

Головне сьогодні