На випадок загрози ядерного вибуху: що треба знати, аби врятуватися
Після того, як Білий дім на третій рік повномасштабної війни дозволив Україні бити вглиб РФ, російський диктатор Путін оновив ядерну доктрину держави-агресорки.
Згідно з підписаним Путіним документом, начебто "агресія" проти РФ та її союзників з боку неядерної країни за підтримки ядерної держави буде розглянута як спільний напад.
Попри те, що станом на 20 листопада Пентагон не бачить ознак того, що РФ готується застосувати ядерну зброю в Україні, кожен громадянин має бути готовим до будь-якого розвитку подій.
Що таке ядерний вибух? Це некерований процес вивільнення великої кількості теплової і променевої енергії, для якого є характерними руйнівна хвиля та широке розсіювання радіоактивного матеріалу, що може забруднити повітря, воду та поверхню землі.
"УП. Життя" зібрала рекомендації Міністерства охорони здоров'я, Американського Червоного Хреста, Університету Джонса Гопкінса та поговорила з кандидаткою біологічних наук і засновницею науково-популярного блогу ChornobylInsight Катериною Шавановою, щоб з'ясувати, як можна підготуватися і що робити, аби звести до мінімуму наслідки можливого ядерного вибуху.
Що таке ядерна зброя
Ядерна зброя – зброя масового ураження вибухової дії.
Під час її застосування починається ланцюгова реакція, особливим вражаючим фактором якої є іонізуюче опромінення.
Види ядерної зброї
Стратегічна ядерна зброя призначена для використання на віддалених від зони бойових дій територіях. Вона має високу вибухову потужність.
Тактичну ядерну зброю застосовують для нанесення ударів по обмежених за територією об’єктах, як у зоні бойових дій, так і поза її межами. Така зброя має менші дальність (кілька сотень кілометрів) і потужність.
Як ядерна зброя впливає на людину
Вплив ядерної зброї на людину має комбінований характер. Він пов’язаний не лише з радіацією, а й із вибуховими та тепловими ураженнями. Останні виникають протягом перших секунд після ядерного вибуху.
Детонації запалу на великій висоті, які більш характерні для стратегічної зброї, призводять до вибухових та теплових ефектів.
А при застосуванні тактичної ядерної зброї вплив має переважно радіаційний фактор ураження.
Фахівців в сфері ядерної та радіаційної безпеки прогнозують, що у разі застосування зброї близько 70% постраждалих можуть отримати механічні поранення внаслідок вибухової дії та опіки через термічний вплив.
Приблизно 30% матимуть наслідки для здоров'я через радіацію.
50% людей, які будуть знаходитися за 2,5 км від місця вибуху, можуть отримати комбіновані травми: механічні, теплові та спричинені радіацією.
Також постраждають 25% осіб, чиє місцезнаходження становитиме 2,5-5 км від удару.
Як можна підготуватися до ядерного вибуху?
Укриття
Передусім дізнайтеся, де розташовані найближчі укриття у місцях, де ви найчастіше перебуваєте – біля будинку, роботи тощо. На випадок, якщо надзвичайна ситуація станеться, коли ви перебуватимете у дорозі, визначте об’єкти, які можуть слугувати надійним закритим укриттям на маршруті, яким ви пересуваєтеся найчастіше.
Зважайте на те, що деякі типи будівель захищають людей краще, ніж інші. Зокрема, щільні матеріали, як-от цегла і цемент, краще перешкоджають проникненню радіації, ніж дерево, гіпсокартон і тонкий листовий метал, наголошують в Університеті Джонса Гопкінса.
 |
| Фото: alonesdj/Depositphotos |
Крім того, зони всередині будівлі, такі як туалети та сходові клітини, розташовані далі від місця осідання радіоактивних опадів, захищають краще, ніж ті, що розташовані поблизу дахів, вікон і зовнішніх стін.
Тож надійним укриттям можуть слугувати:
- багатоповерхові цегляні або бетонні конструкції,
- центральні приміщення великих офісних будівель, багатоповерхових торгових центрів,
- підвали, тунелі, метро та інші підземні зони.
Погані укриття:
- відкриті майданчики,
- автомобілі та інші транспортні засоби,
- мобільні або одноповерхові дерев’яно-каркасні будинки,
- торгові центри та інші одноповерхові легкі конструкції.
 |
| Фото: U.S. Department of Homeland Security Ready |
Тривожна валізка на випадок надзвичайної ситуації
Також варто мати зібраним набір базових речей, продуктів та медикаментів. Словом – "тривожну валізку". Що до неї покласти, читайте за посиланням.
Та найголовніше у разі ядерного вибуху:
- вода у пляшках,
- герметично (!) запаковані продукти тривалого зберігання (наприклад, консерви),
- респіратори (FFP2, FFP3),
- ліхтарик і запасні батарейки,
- копії та оригінали важливих документів, міцні сміттєві пакети.
Розрахуйте необхідні запаси, яких вистачить членам сім'ї щонайменше на 24 години, однак бажано мати запаси на 3 дні. Якщо ви маєте домашніх тварин, подбайте про воду і корм для них.
Бажано залишити рюкзаки з речами першої необхідності у місцях, які ви часто відвідуєте і потенційно можете застати надзвичайну ситуацію.
Якщо є змога – придбайте дозиметр.
Крім того, внаслідок електромагнітного імпульсу за декілька кілометрів від епіцентру вибуху може бути пошкоджена електроніка, через що зникне мобільний зв’язок та інтернет. Єдиним джерелом інформації може слугувати радіо, тож запасіться радіоприймачем на батарейках.
Також завчасно купіть в аптеці калій йодид, однак НЕ вживайте його "для профілактики". Нижче ми пояснюємо, коли, кому і в яких дозах дозволяється приймати калій йодид.
Як зробити будинок чи квартиру безпечнішими
Аби попередити проникнення радіоактивного повітря і герметизувати будинок/квартиру, заклейте скотчем усі щілини на вікнах.
МОЗ наголошує, що вдома необхідно мати про запас:
- скотч, плівку, щільну тканину, якими можна ущільнювати вікна й двері;
- засоби гігієни – мило, шампунь;
- пластикові герметичні пакети для брудних речей;
- змінний одяг та взуття;
- їжу та воду, які слід зберігати у герметичних контейнерах/пляшках;
- лікарські засоби, особливо у разі наявності хронічних захворювань.
Також варто заздалегідь скласти сімейний план дій на найближчі 24-72 години на випадок лиха, радять в Американському Червоному Хресті.
Що робити, якщо стався ядерний вибух?
Якщо ви дістали попередження про неминучу загрозу вибуху, негайно сховайтеся до найближчої будівлі та відійдіть від вікон. Це допоможе захиститися від самого вибуху, високих температур і радіації.
Якщо у момент вибуху ви перебуваєте назовні, сховайтеся від вибухової хвилі за будь-чим, що може забезпечити бодай якийсь захист.
Також пам'ятайте:
- не дивіться на спалах або вогняну кулю – вони можуть засліпити;
- після того, як ви сховалися за захисну споруду, ляжте на землю і накрийте голову, щоб попередити можливі опіки;
- якщо ви не можете одразу потрапити всередину будівлі, прикрийте рот і ніс маскою, тканиною або рушником. Це може допомогти зменшити кількість потенційно шкідливих частинок, які ви вдихаєте;
- сховайтеся якомога швидше, навіть якщо ви знаходитеся декілька кілометрів від точки вибуху, адже радіоактивні опади можуть розноситися вітром.
Детальніше про те, від чого залежать масштаби руйнувань та загрози для людей внаслідок ядерного вибуху читайте у матеріалі: Ніхто не знає, що чекає на світ після ядерної війни. Краще не перевіряти. Інтерв'ю з істориком з ядерної зброї
Якщо ви перебуваєте всередині транспортного засобу, зупиніться у безпечному місці та не виходьте назовні; швидко пригніться, не дивіться на вибух. Після того, як мине ударна хвиля, сховайтеся у найближчій будівлі, а найкраще в підземному укритті для захисту від можливих радіоактивних опадів. На це у вас буде орієнтовно 10 хвилин.
Якщо є можливість – зайдіть якнайглибше у підземне укриття.
Якщо ви перебуваєте вдома – щільно зачиніть вікна, вимкніть вентилятори, кондиціонери та опалювальні прилади з примусовою подачею повітря, яке надходять ззовні; закрийте камінні заслінки тощо.
 |
| Фото: Федеральне агентство з надзвичайних ситуацій США |
Щойно ви опинилися в укритті:
- зніміть із себе брудний одяг і складіть його в поліетиленовий пакет, окремо від незаражених предметів;
- якщо є змога, помийте милом і водою відкриті ділянки шкіри, нігті та волосся;
- якщо немає можливості помитися, протріть серветкою або змоченою чистою тканиною відкриті ділянки шкіри та волосся;
- обробіть опіки та поранення, якщо вони є, та перевдягніться у чистий одяг;
- не торкайтеся очей, носа та рота без нагальної потреби;
- прикривайте органи дихання маскою, респіратором, марлевою пов’язкою або чистою тканиною.
Якщо ви опинилися в укритті з іншими людьми, намагайтеся триматися на відстані близько двох метрів з тими, хто не є членами вашої родини.
Стежте за новинами для отримання актуальних вказівок від представників місцевої влади та Державної служби з надзвичайних ситуацій. Якщо вам радять залишати зону вибуху, уважно стежте за інформацією про маршрути, укриття і процедури виїзду.
Якщо ви залишили зону вибуху, не повертайтеся туди, доки представники місцевої влади не повідомлять, що це безпечно.
На випадок, якщо під час ядерного вибуху ви перебуватимете вдома: ущільніть вікна та двері, вимкніть зовнішні системи вентиляції чи обігріву, щоб зменшити ризик потрапляння радіоактивного повітря з вулиці. Якщо ви маєте домашніх тварин, тримайте їх поруч і не випускайте на вулицю.
Якщо можливо:
- залишайтеся в кімнаті без вікон і зовнішніх дверей,
- зачиняйте вікна та двері,
- ущільніть отвори підручними засобами (скотч, змочена водою тканина тощо),
- вимикайте системи вентиляції (кондиціонери або обігрівачі) у вашому будинку.
Детальніше про те, як знезаразити себе і дотримуватися безпеки харчових продуктів під час радіаційної аварії можна дізнатися у матеріалі: Що робити у разі радіаційної аварії? Алгоритм дій від МОЗ
Коли можна покинути укриття?
Як пояснює Катерина Шаванова, рівень радіації зменшується протягом першої доби після ядерного вибуху:
"Через 24 години перебування в укритті у 10 разів зменшується радіоактивне забруднення. На цей час і треба орієнтуватися".
Проте покидати безпечне місце варто лише після офіційних вказівок від місцевої влади.
Пам'ятайте: чим довше ви перебуваєте в укритті, тим меншу кількість радіації ви ризикуєте отримати. Кожен повинен перебувати в укритті протягом першої години після вибуху, коли рівень радіації є найнебезпечнішим, наголошують в Університеті Гопкінса. Потім:
- якщо ви перебуваєте в поганому укритті, а поблизу є краще, зачекайте принаймні 1 годину, перш ніж перейти туди. Потенційне радіаційне опромінення зменшується на 55% протягом першої години після детонації, додають фахівці.
- якщо ви перебуваєте в хорошому укритті, залишайтеся в ньому щонайменше один день, а потім чекайте вказівок від влади щодо часу виходу. У першу добу після ядерного вибуху потенційне радіаційне опромінення зменшується на 80%.
Місцевій владі може знадобитися день або більше, аби визначити, де є небезпечні рівні атмосферних опадів, а також якими дорогами можна проїхати. Потім влада має повідомити, коли і де безпечно залишити свої укриття. Однак будьте готові до того, що у разі ядерного вибуху, вам доведеться перебувати в укритті протягом кількох днів. А доступ до телевізора, телефону та Інтернету може бути ускладнений через перебої з електроенергією або високий попит.
Коли потрібно пити калій йодид?
Єдиним препаратом, який використовують для профілактики у разі фактичного виникнення радіаційної аварії є таблетований калій йодид, але не йодні розчини, наголошують у МОЗ.
Проте пам'ятайте: не можна вживати калій йодид самовільно. Катерина Шаванова наголошує, що цей препарат захищає лише щитоподібну залозу і приймати його можна тільки після відповідної вказівки від влади.
"Ядерна зброя має доволі невеликий радіус ураження порівняно з аварією на АЕС. Ви точно дізнаєтеся, коли вам треба його пити. Якщо достовірної інформації немає, то краще не пити. Йодид калію захищає лише щитоподібну залозу. Це не чарівна пігулка від радіації загалом", – підкреслює кандидатка біологічних наук.
Калій йодид заповнює щитоподібну залозу стабільним йодом, тож радіоактивний йод із викиду не поглинається. Разова доза йодиду калію захищає щитоподібну залозу впродовж 24 годин.
У МОЗ розповіли, як правильно приймати йодид калію у разi потреби:
- дітям до 1 місяця – 16 мг;
- дітям від 1 місяця до 3 років – 32 мг;
- дітям від 3 до 12 років – 62,5 мг;
- підліткам 13-18 років, дорослим до 40 років, вагітним та матерям, які годують груддю – 125 мг.
Дорослим після 40 років МОЗ не рекомендує вживати йодид калію, оскільки у цьому віці щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод. Проте, якщо жінка у віці 40 років вагітна або годує дитину грудьми – їй варто прийняти відповідну дозу йоду, аби захистити себе і дитину. Бо під час вагітності та лактації щитоподібна залоза жінок активніша і може поглинати більше радіоактивного йоду.
У МОЗ наголошують, що у разі неконтрольованого прийому стабільного йоду можливі:
- висипання на шкірі;
- запалення слинних залоз із набряком та болем, часткова втрата смаку та сухість у роті;
- шлунково-кишкові розлади – нудота, діарея;
- серйозні алергічні реакції – лихоманка і болі в суглобах, набряк частин тіла (обличчя, губ, язика, горла, рук або ніг), проблеми з диханням, говорінням або ковтанням; хрипи або задишка;
- розлади серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму, тахікардія, фібріляція передсердь;
- розлади нервової системи: збудження, тремтіння, тремор рук;
- зоб – збільшення розмірів щитоподібної залози;
- втрата маси тіла;
- гіперфункція щитоподібної залози
- зниження функції щитоподібної залози (гіпотиреоз), небезпечний зниженням частоти пульсу, артеріального тиску.
- також є ризик смерті.
