5 наукових відкриттів, які змінили світ, але ще не отримали Нобелівську премію
7 жовтня у Швеції оголосять лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини, 8 жовтня – з фізики, а 9 жовтня – з хімії.
Складно передбачити, хто отримає найвищу наукову нагороду, але відкриттів, гідних Нобелівської премії, не бракує.
У виданні CNN розповіли про 5 наукових відкриттів, автори яких поки що не були відзначені Нобелівською премією, але можуть отримати її у майбутньому.
Розшифрований геном людини
Одним із найбільших генетичних досліджень ХІХ століття став проєкт під назвою The Human Genome Project, що розпочався у 1990 році й був завершений у 2003 році.
Цікаво, що проєкт від початку очолив нобелівський лауреат Джеймс Ватсон, який ще у 1962 році отримав премію "за свої відкриття в галузі молекулярної структури нуклеїнових кислот".
Над розгадкою "генетичного коду" людини працював міжнародний консорціум з тисяч дослідників зі США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Японії та Китаю.
Вчені поставили за мету ідентифікацію, картування та секвенування всіх генів геному людини, і зрештою розшифрували послідовність людського геному.
Ця робота мала значний вплив на біологію, медицину та інші галузі, але поки що за неї не присудили Нобелівську премію.
Можливо, річ у тім, що в дослідженнях брали участь дуже багато вчених, а за правилами Нобеля, премію можуть присудити лише трьом особам за одне відкриття.
Революція в лікуванні ожиріння
За останні кілька років світ медицини сколихнула розробка препаратів проти ожиріння, які імітують гормон під назвою глюкагоноподібний пептид 1 (GLP-1).
У цій галузі наукових розробок особливо прославилися вчені Світлана Мойсов, Джоел Хабенер і Лотта Б'єрре Кнудсен, які розробили препарат семаглютид, відомий під торговими марками Ozempic, Rybelsus та Wegovy.
Світлана Мойсов – американка македонського походженння, біохімік і доцент Рокфеллерівського університету. Джоел Хабенер – ендокринолог і професор медицини Гарвардської медичної школи, а Лотта Б'єрре Кнудсен – данська науковиця, головна наукова консультантка з досліджень і ранніх розробок компанії Novo Nordisk.
Мойсов і Хабенер допомогли ідентифікувати та синтезувати GLP-1, а Кнудсен допомогла перетворити його на ефективний медикамент. Препарати на основі семаглютиду використовуються для лікування діабету ІІ типу та ожиріння.
У 2024 році трійка вчених стала лауреатами премії Ласкера-ДеБейкі в галузі клінічних медичних досліджень. Деякі вчені отримували Нобелівську премію якраз після цієї премії, тож можливо їхню команду теж чекає відзнака Нобеля.
ШІ в науці
Над розробками зі штучним інтелектом працює багато дослідників, але серед них особливо виділяються два імені: Деміс Хассабіс і Джон Джампер – винахідники Google DeepMind, які створили базу даних білкової структури AlphaFold.
AlphaFold – це програма зі штучним інтелектом, своєрідний "пошуковик" для структур білків, що розшифровує тривимірну структуру білків за амінокислотними послідовностями.
Нею користуються щонайменше 2 мільйони дослідників по всьому світу у фундаментальній біології та інших суміжних галузях.
З моменту публікації основної наукової статті Джампера і Хассабіса у 2021 році її процитували понад 13 тисяч разів, розповів журналістам аналітик Девід Пендлбері з Інституту наукової інформації Clarivate.
У 2023 році Джампер і Хассабіс стали лауреатами премії Ласкера та премії "За прорив". Можливо, у майбутньому їх ще чекає Нобелівська премія з хімії.
Хоча дехто вважає, що робота надто свіжа, і за ШІ в наукових дослідженнях вчених нагородять пізніше.
Розуміння мікробіому кишківника
У кишківнику людини живуть мільйони бактерій, які впливають на її здоров'я. Вчені зрозуміли це завдяки дослідженням у галузі мікробіології та генетичному секвенуванню.
Піонером у цій галузі є мікробіолог Джеффрі Гордон, заслужений професор у Вашингтонському університеті в Сент-Луїсі.
Гордон вивчав мікробіом кишківника людини та його вплив на здоров'я людини, зокрема у дітей з недоїданням.
Під його керівництвом вчені досліджували зв'язок між складом грудного молока матері, станом мікробіоти кишківника у дитини та її імунної системи. Це допомогло краще зрозуміти харчові потреби малят та способи лікування недоїдання.
Також лабораторія Джеффрі Гордона встановила, що мікробіота кишківника відіграє певну роль у появі ожиріння.
За свої здобутки Гордон отримав медаль Коплі, премії Бальзана та Ніренберга, але Нобелівську премію – ні.
Виявлення генів, що спричиняють рак
Ще з 1970-х років науковці знали, що рак може передаватися у спадок, але тодішні уявлення про рак молочної залози не враховували спадкову схильність до цього захворювання.
Прорив у розумінні генетичних схильностей до раку грудей зробила науковиця Мері-Клер Кінг, нині професорка медицини та геномних наук у медичній школі Вашингтонського університету.
Мері-Клер Кінг має багато здобутків у галузі генетики, але особливо науковиця відома тим, що виявила зв'язок між генами BRCA1 і BRCA2 та онкологією у жінок.
Кінг витратила 17 років на визначення ролі мутації гена BRCA1 у виникненні раку молочної залози та яєчників.
Це відкриття зробило можливим генетичне тестування, яке може ідентифікувати жінок з підвищеним ризиком раку молочної залози, а також визначити, як знизити цей ризик.
