Мобілізація жінок: хто має стати на військовий облік і що зміниться 1 жовтня?

Мобілізація жінок: хто має стати на військовий облік і що зміниться 1 жовтня?

11 жовтня 2021 року Міністерство оборони видало наказ №313, який зобов'язує деяких жінок стати на військовий облік.

Йдеться про жінок із професіями, що споріднені з 14 військово-обліковими спеціальностями.

Вони зобов’язані стати на облік у військкомат з 1 жовтня. Водночас у Мінобороні обіцяли не штрафувати жінок до кінця цього року.

Також у відомстві запевнили, що жодної потреби у примусовій мобілізації жінок немає.

РЕКЛАМА:

Утім, під час війни у багатьох людей виникли запитання: як визначатимуть спеціальність, чи будуть жінок випускати за кордон і як перевірятимуть, чи стоїть жінка на обліку.

"Українська правда. Життя" вирішила дізнатися, що передбачає військовий облік для жінок і що потрібно робити представницям 14-ти спеціальностей з 1 жовтня.

Розібратися в темі нам допоміг адвокат юридичної фірми "Міллер" Андрій Новак.

Хто має стати на облік?

ОНОВЛЕНО: Взяття на військовий облік жінок зі спеціальностями, наведеними нижче, відклали на рік до 1 жовтня 2023 року.

Читайте також: Військовий облік жінок: що змінюється з 1 жовтня 2023 року

Згідно з новим порядком військового обліку, у 2023 році на військовий облік мають стати тільки жінки з медичними та фармацевтичними спеціальностями.

Водночас жінки, які отримали медичну/фармацевтичну освіту до 30 грудня 2022 року і не перебували на військовому обліку – можуть працевлаштуватися без постановки на облік аж до 2026 року.

Інфографіка: Андрій Калістратенко/УП

З 1 жовтня жінки деяких спеціальностей мають стати на облік у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (раніше – військкомат).

Військовому обліку підлягають лише ті жінки, які відповідають таким вимогам:

  • вік від 18 до 60 років;
  • відсутність протипоказань за станом здоров'я;
  • є відповідна спеціальність або професія, споріднена з відповідною військово-обліковою спеціальністю – усі вони визначені наказом Міноборони №313.

11 жовтня 2021 року Міноборони оприлюднило Наказ №313 із майже сотнею спеціальностей та професій. Пізніше його доповнили Наказом №35 від 7 лютого 2022 року та скоротили перелік спеціальностей.

Отже, у чинному Наказі №313 зазначено 14 спеціальностей і 7 споріднених з ними професій, представниці яких мають стати на облік з 1 жовтня.

Йдеться про такі спеціальності:

  • хімія, хімічні технології та інженерія, біологія;
  • телекомунікації та радіотехніка;
  • інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, системний аналіз, кібербезпека, мікро- та наносистемна техніка, автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології;
  • метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка;
  • науки про Землю, географія, фізика та астрономія;
  • харчові технології, технологія виробництва і переробки продукції тваринництва;
  • забезпечення військ, озброєння та військова техніка, технології легкої промисловості;
  • фізична терапія, ерготерапія, медична та психологічна реабілітація, громадське здоров’я, фізична реабілітація, промислова фармація, санітарія і експертиза;
  • стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування;
  • біомедична інженерія, біотехнології та біоінженерія;
  • ветеринарна медицина, ветеринарна гігієна;
  • облік і оподаткування, маркетинг, менеджмент, підприємництво, економіка, фінанси, банківська справа та страхування;
  • видавництво та поліграфія;
  • психологія, соціальна робота, соціальне забезпечення.

Водночас 13 липня Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції оприлюднило розширений перелік спеціальностей.

Наразі він ще не затверджений, але це може змінитися до 1 жовтня.

Крім 14 спеціальностей, у розширений перелік додали такі спеціальності:

  • авіаційний транспорт, авіаційна та ракетно-космічна техніка;
  • залізничний транспорт;
  • пожежна безпека.

"Наразі чинні 14 спеціальностей, однак потенційно їх перелік може бути розширено до 17-ти, враховуючи повідомлення Західного міжрегіонального управління Мін’юсту", – пояснює Андрій Новак.

Обов’язковому військовому обліку НЕ підлягають жінки інших спеціальностей.

Вони не зобов’язані ставати на військовий облік, але вони можуть це робити за власним бажанням, як і раніше.

Читайте також: Мобілізація-2022: кого не можуть мобілізувати, які є повістки і де їх вручають?

[BANNER1]

Як стати на облік у військкоматі?

Фото: Харківський обласний військкомат

Жінкам, які мають спеціальність, визначену у Наказі №313, необхідно прийти у ТЦКСП за місцем реєстрації та надати відповідні документи.

Необхідні документи:

  • заява про взяття на облік;
  • паспорт або ID-картка;
  • ідентифікаційний номер;
  • документ про здобуття спеціальності/професії;
  • довідка з роботи із зазначенням спеціальності, за якою жінка працює;
  • свідоцтво про народження дітей/документ про опіку;
  • свідоцтво про шлюб;
  • фотокартки 3х4.

Коли жінка приходить у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки стати на військовий облік, на неї заводять особову справу.

Жінку мають спрямувати на медкомісію, яка зробить висновок про придатність до військової служби.

Читайте також: Медкомісія при мобілізації: як має проходити обстеження і хто непридатний до служби

Медкомісія у військовозобов’язаних жінок має проходити так само, як і в чоловіків.

На медкомісії військовозобов’язаного повинні оглянути хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, офтальмолог, оториноларинголог, стоматолог, дерматолог.

Єдина відмінність – жінки також мають пройти огляд у гінеколога.

Військово-лікарська комісія визначає, чи придатна жінка до військової служби.

"Якщо жінка непридатна, у її військовому квитку ставлять відмітку, що вона не придатна до військової служби з виключенням з військового обліку, або зазначають, що вона непридатна у мирний час, але обмежено придатна у воєнний час – така ж процедура, що і для чоловіків.

Далі за потреби жінку можуть мобілізувати, однак військовий облік не означає, що це відбудеться", – каже юрист.

Стати на облік необхідно до кінця 2022 року. Також це можна зробити за власним бажанням уже зараз, не чекаючи 1 жовтня.

Як визначити спеціальність – за місцем роботи чи за дипломом?

Фото: Генштаб ЗСУ

Щоб стати на облік, у військкомат потрібно брати документ про освіту, що буде підтверджувати вашу спеціалізацію, і трудову книжку, що буде підтверджувати ваш теперішній досвід.

Також заклади освіти, які здійснюють підготовку жінок за фахом, спорідненим з відповідними військово-обліковими спеціальностями, за три місяці до випуску студенток мають подавати до ТЦКСП відповідний список.

Списки долучаються до окремої справи та зберігаються у ТЦКСП протягом 30 років – ця норма діє з 2016-го.

"ТЦКСП теоретично можуть мати перелік жінок, які нещодавно отримали диплом по спеціалізаціях, що пов’язані з військово-обліковими спеціальностями", – пояснює юрист.

Однак це не означає, що їх автоматично поставлять на військовий облік.

"Залишається питання, як будуть визначати спеціалізації професій – по навчанню в університеті, дипломній освіті чи по трудовій діяльності? У самих нормативно-правових актах відповіді на це питання немає, тому можна зрозуміти, що це буде у симбіозі", – додає Андрій Новак.

У законодавстві не вказано, як саме визначатиметься спеціальність. У багатьох випадках це буде індивідуально.

"Грубо кажучи, якщо у людини є відповідний диплом, але вона ніколи не працювала за цією спеціальністю, вона мала б стати на військовий облік. І навпаки – якщо жінка працює за цією спеціальністю, але не має вищої освіти. Але в законі чітко про це не написано", – каже юрист.

Також закон не визначає, що робити жінкам-ФОПам і чи зобов’язані вони ставати на облік.

Однак юрист припускає, що у військкомат потрібно нести документи ФОП із відповідними КВЕДами.

Читайте також: Мобілізація триває: чи можуть відправити на передову з ТрО або без підготовки й амуніції

Які обов’язки будуть у жінок, що стануть на облік?

Фото: kravka/Depositphotos

Законодавство не розрізняє військовозобов'язаних жінок та чоловіків, наголошує Андрій Новак.

Відповідно, на жінок, які стануть військовозобов’язаними, поширюються ті самі норми, що й на військовозобов’язаних чоловіків.

Обов’язки викладені у Додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних.

Військовозобов’язані жінки повинні:

Бути на військовому обліку за місцем проживання. У разі тимчасового вибуття за кордон – за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України.

Прибувати за викликом ТЦКСП на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені у мобілізаційних розпорядженнях, повістках тощо, для:

  • взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час;
  • оформлення військово-облікових документів, приписки;
  • проходження медичного огляду;
  • направлення на підготовку;
  • призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних.

Не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації.

Проходити медогляд та лікування згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії.

Проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі.

У семиденний строк прибувати до ТЦКСП для зняття з обліку, якщо жінка змінює місце проживання, їде у відрядження, на навчання, відпустку чи лікування за кордон більш ніж на 3 місяці тощо.

У семиденний строк повідомляти про зміну сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Негайно повідомляти ТЦКСП (органам СБУ) за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа.

Детальніше про обов’язки військовозобов’язаних можна дізнатися з Додатку 1 "Правила військового обліку призовників і військовозобов’язаних".

Читайте також: Чи мобілізують в Україні жінок на війну? Відповідь ЦПД

Чи зможуть жінки виїжджати за кордон?

Доповнено: Станом на вересень 2023 року немає обмежень на виїзд військовозобов'язаних жінок. Якщо такі зміни й будуть, спочатку їх має ухвалити уряд.

Фото: palinchak/Depositphotos

За загальним правилом, військовозобов’язаним заборонено покидати межі країни без дозволу у воєнний час.

Військовозобов’язані під час воєнного стану можуть виїхати за кордон лише за певних умов, зокрема, по сімейних обставинах, якщо вони виключені з військового обліку, проживають або навчаються за кордоном тощо.

Це мало би стосуватися як чоловіків, так і жінок, наголошує Андрій Новак.

Утім, заступниця міністра оборони Ганна Маляр наголосила, що жодного рішення щодо обмеження на виїзд для жінок немає.

"Пишуть, що жінок, які першого жовтня стануть на військовий облік, не будуть пропускати через кордон – коли такого рішення просто не існує", – пише Маляр у Facebook.

Також за новою постановою Кабміну від 20 травня виїжджати можуть:

  • далекобійники на фурах, які мають ліцензії на міжнародні перевезення вантажів та пасажирів;
  • залізничники, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці;
  • спортсмени, тренери, спортивні судді та інші профільні фахівці, які беруть участь у міжнародних змаганнях, готуються до них або забезпечують їхнє проведення;
  • водії, які перевозять медичний вантаж, гумдопомогу чи вантаж на потреби ЗСУ.

У такому випадку рішення про виїзд за межі України ухвалює Мінінфраструктури або військова адміністрація.

Потрібно мати відповідне обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для перевезень.

Також дозволений пропуск водіїв, які мають транспортні ліцензії, каже юрист.

Для спортсменів також має бути окремий дозвіл: робиться запит, рішення Міністерства молоді та спорту щодо включення особи до складу учасників спортивного заходу.

"Де-юре це так само мало б діяти і для жінок. Як це буде на практиці – невідомо", – каже юрист.

Що значить роз’яснення Генштабу про "добровільне" взяття на облік для жінок?

Фото: Sementsova321/Depositphotos

14 липня у Генштабі ЗСУ повідомили, що жінок братимуть на військовий облік лише за власним бажанням.

Утім, ця заява йде всупереч Закону "Про військовий обов'язок і військову службу".

Невідомо, як Генштаб планує реалізувати добровільний облік з 1 жовтня, адже жінок і раніше брали на військовий облік за їхньою згодою.

Також у Генштабі планують розпочати включення жінок до військового обліку не раніше, ніж через місяць після завершення особливого періоду.

Особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію, тобто з 2014 року.

Цей період охоплює час мобілізації, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, пояснює юрист.

"Коли закінчиться особливий період – невідомо. По суті, особливий період – це комплекс заходів, направлених на функціонування економіки, роботу державних та місцевих органів, збройних сил, поліції, промисловості у межах незрозумілого періоду, коли збройна агресія ще може бути. Тобто це ще не мирне життя", – каже юрист.

Гіпотетично це може означати, що коли війна завершиться, то жінок не раніше, ніж через місяць після закінчення особливого періоду зобов’язуватимуть ставати на військовий облік – і вони зможуть проходити строкову службу.

Утім, потрібно чекати на нові пояснення або доопрацювання законодавства, каже Новак.

"Наразі невідомо, що саме пропонують у Генштабі. Ми не можемо орієнтуватися на роз’яснення, поки воно не викладене на папері", – каже Новак.

Чи повинні студентки ставати на військовий облік?

"Поки у студентки немає диплома, в неї немає спеціалізації і професії. Відповідно, вона не може підпадати під цей перелік. Але якщо студентка хоче, вона може взяти довідку з університету про її спеціалізацію і стати на облік за власним бажанням", – пояснює юрист.

Студентку не можуть примусово мобілізувати, поки у неї на період навчання є відстрочка. Вона може бути мобілізована лише добровільно, якщо медкомісія визнає її придатною до служби.

Також у Наказі Міноборони не вказано, чи потрібно ставати на облік, якщо людина ще навчається і не отримала фах, але вже працює за однією зі спеціальностей з переліку.

Читайте також: Які вимоги до здоров’я мобілізованих у різних родах військ? Інфографіка

Що буде, якщо жінка не стане на військовий облік?

Фото: Ганна Чуданова/LIGA.net

У Міністерстві оборони запевняють, що до кінця 2022 року точно нікого не штрафуватимуть – зокрема, жінок, які вперше стають на облік.

Штрафи для жінок з переліку спеціальностей, які не стали на облік, та підприємств, де є такі працівниці, почнуться з 2023 року.

При цьому штрафи за ухилення від обліку не можуть застосовувати до жінок, які тільки мають стати на облік, адже вони не є військовозобов’язаними, каже міністр оборони Олексій Резніков.

"Жодним нормативно-правовим актом не передбачено штрафів для жінок, які вперше стають на облік як військовозобов’язані.

Тобто, ще раз: жінки стають військовозобов’язаними лише після того як стають на військовий облік і до моменту ставання на облік вони не є такими", повідомив Олексій Резніков.

Водночас, якщо жінка зобов’язана стати на облік, але вона цього не зробить, з 2023 року її можуть оштрафувати.

"Тут є колізія, що людину не можуть штрафувати, якщо вона не є військовозобов’язаною, але якщо жінка не стає на облік, то як громадянка вона порушує правила військового обліку", – каже юрист.

За порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов’язаними та резервістами передбачена адміністративна відповідальність.

Йдеться про штраф від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів, тобто від 510 до 850 гривень.

Також до жінки можуть застосувати статтю 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення – "Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Це тягне за собою штраф від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів – тобто від 1700 до 3400 грн.

При цьому, якщо жінка не встигла стати на облік, це НЕ можуть трактувати як ухилення від призову, що передбачає кримінальну відповідальність.

"У кримінальному кодексі сказано про ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку – тобто тих, хто вже стоїть на військовому обліку. Якщо жінка не стала на військовий облік, то вона не є військовозобов’язаною, тому це не кримінальна відповідальність", – каже Новак.

Роботодавців можуть штрафувати з 2023 року, тому юрист радить підприємствам спрямовувати працівниць певних спеціальностей у військкомат з 1 жовтня.

"Кожен роботодавець має вести облік військовозобов’язаних і регулярно сповіщати військкомат про перелік осіб, які працюють на підприємстві і є військовозобов’язаними, про будь-які зміни їхнього статусу: освіта, діти, шлюб. Все це роботодавець має фіксувати і сповіщати військкомат", – каже юрист.

Чи будуть мобілізовувати жінок в Україні?

Фото: KutsVG/Depositphotos

У мирний час жінки можуть бути прийняті на службу лише на контракт або в добровільному порядку.

У воєнний час певних жінок можуть призвати на військову службу чи залучити до робіт із забезпечення оборони. Але взяття на військовий облік – це не призов на службу.

З 2014 року жодна жінка в Україні не була примусово мобілізована.

Наразі у держави немає потреби у примусовій мобілізації жінок, наголошує Ганна Маляр.

При цьому юрист наголошує: навіть якби військовозобов’язану жінку мобілізували, це не означає, що її відправлять на фронт чи прифронтову зону.

У переважній більшості професії з переліку – тилові і штабні.

"Медсестер та лікарів могли б відправити на фронтові ділянки для надання медичної допомоги. Все інше – це більше вже штабні та тилові роботи. Та сама ветеринарна медицина – це більше для собак-піротехніків, які шукають міни та інші вибухонебезпечні предмети", – каже Андрій Новак.

На думку юриста, навряд чи жінкам будуть масово видавати повістки чи перевіряти на блокпостах.

"Я думаю, що ніяких рейдів і масової видачі повісток не буде. Перевірити це неможливо. Чоловіки апріорі мають мати військово-облікові документи. А жінки мають лише встановлений перелік професій.

Уявімо, що поліція запитує у жінки, чи військовозобов’язана вона. Вона каже, що ні, а поліціянт каже, що треба довести це. І що тоді? Ходити з документами про освіту, трудовою книжкою і актуальним переліком спеціалізацій? Тут більше запитань, ніж відповідей", – каже Андрій Новак.

Читайте також: "Ти тут не жінка, бо війна не має статі": Маргарита Рівчаченко про службу в теробороні та допомогу армії

Яких військовозобов’язаних жінок можуть мобілізовувати першочергово? Кого не можуть мобілізувати?

Фото: Bumble-Dee/Depositphotos

"Наразі це невідомо. Це залежить від мобілізаційного завдання Генштабу для кожного регіону, для військкоматів, а також від того, які спеціалісти необхідні армії", – каже Андрій Новак.

Водночас жінка може отримати відстрочення від мобілізації на тих же підставах, що й військовозобов‘язані чоловіки – вони вказані у Статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Наприклад, не можна мобілізувати жінку, яка вагітна або у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3 років.

Якщо ж у сім’ї і чоловік, і жінка підлягають мобілізації, і є хоча б одна неповнолітня дитина, то хтось один має право отримати відстрочку від мобілізації.

Відстрочка надається на певний час, залежно від обставин. Наприклад, якщо це відстрочка по навчанню, то на період навчання. Якщо по догляду за родичами, які потребують постійного догляду – поки цей догляд необхідний.

"Так само не можуть мобілізувати народних депутаток чи депутатів. Але коли людина перестане бути народним депутатом, то зникає можливість отримання відстрочки для цієї підстави. В залежності від кожної обставини визначається свій термін", – каже Андрій Новак.

Олена Барсукова, УП. Життя

Колаж: Андрій Калістратенко/УП

Читайте також: "Найкращі воїни – завжди роздовбаї". Снайперка Олена Білозерська про службу в ЗСУ та перспективи війни

Реклама:

Головне сьогодні