Вже не такі корисні? Вчені виявили, що в овочах і фруктах стає дедалі менше вітамінів
З середини минулого століття кількість вітамінів у фруктах та овочах суттєво знизилася, а деякі показники суттєво впали. Наприклад, вміст вітаміну А в бананах знизився на 57%, а кальцій в моркві – в середньому більш ніж на чверть.
Науковці пояснили, чому так сталося та як покращити ситуацію. Рішення є, але воно вимагає додаткових зусиль, пише The Guardian.
Як змінилася кількість вітамінів і мінералів
Згідно з результатами дослідження Міністерства сільського господарства США, яке тривало майже 70 років, рівень вітамінів у фруктах та овочах почав різко знижуватися з 1975 року. За наступні 20 років вміст вітаміну С у лимонах зменшився майже на третину, кальцію у моркві – в середньому більш ніж на чверть, а вміст вітаміну А в бананах – на 57%.
Зернові культури також втрачають цінність – з середини минулого століття вміст мінералів у пшениці знизився на 20-30%.
Чи не найбільше знизився вміст заліза у продуктах. Крес-салат втратив 88,2% заліза, цибуля – 56%, цвітна капуста – 60%, а листова капуста – 81%. При цьому грейпфрути та персики не лише втратили понад 75-85% заліза, а й вітаміну А.
Водночас зниження вмісту кальцію в цитрусових та ананасах сягнуло майже 60%. Також рівень магнію в популярних овочах знизився на 35%, а у фруктах – на 11-25%.
Чому так відбувається?
Однією з причин зниження якості продуктів у всьому світі дослідники називають хаотичне використання мінеральних добрив та акцент на сортах, які дають найбільші врожаї.
Селекціонери десятиліттями намагалися вивести фрукти та овочі, які швидко ростуть, дають якнайбільшу кількість врожаю та при цьому залишаються стійкими до хвороб, шкідників і посух. Як наслідок, у гонитві за кількістю цінність вирощеної продукції відійшла на другий план.
Ще однією з причин зниження поживної цінності овочів та фруктів вважається збільшення кількості вуглекислого газу в атмосфері.
Рішення є, але воно непопопулярне
Сьогодні науковці вважають, що вирішити проблему може регенеративне землеробство. Його суть у тому, що фермери не виснажують грунт, а дбають про нього: менше переорюють, вносять органічні добрива, чергують культури, а в міжсезоння засівають землю поживними рослинами.
Такий спосіб землеробства отримує багато критики, адже не залежить від хімікатів та вимагає більше людської праці. Крім того, через особливості клімату його не всюди можна провадити.
Деякі ґрунтознавці, зокрема почесний професор Університету Вагенінгена Кен Гіллер та його колеги, вважають, що регенеративне землеробство навряд чи вдасться настільки масштабувати, щоб нагодувати 8,3 млрд людей у світі.
Однак користь такого землеробства очевидна. Дослідники з Університету Лінкольна виявили, що вміст заліза в капусті кале виявився у 22 разів вищим у зразках з регенеративних господарств порівняно з традиційними, а вміст селену в сушеному горосі – у 8 разів.
Паралельно дослідження, яке Університет Ньюкасла провів у 2015 році, показало, що перехід на вживання органічних фруктів, овочів та злаків забезпечує організм такою кількістю антиоксидантів, яка еквівалентна вживанню від однієї до двох додаткових порцій фруктів та овочів на день.
Нагадаємо, також ми розповідали, чому огірки стають м'якими під час консервування.
