Крокуючи Каталонією. Божевільний сюрреалізм Далі
Фігерес - невеличке, але найбільш відвідуване туристами каталонське містечко за 140 км від Барселони. "Тут народився, жив, шаленів і бісився Сальвадор Далі", - цей напис на меморіальній дошці одного з будинків придумав сам "божевільний геній сюрреалізму".
Головною пам'яткою Фігереса, власне, і є музей Гали та Сальвадора Далі, спроектований художником особисто і розташований на однойменній площі.
Робота над його створенням почалася у 1960 році, коли мер Фігереса попросив свого видатного громадянина подарувати місту кілька робіт, після чого митець зголосився створити масштабну виставку в будівлі зруйнованого під час громадянської війни місцевого театру.
Офіційно відомо, що Далі сповідував свій особистий "параноїдально-критичний метод", викликаючи у себе галюцинації для створення вигадливих і, часом, дуже еротичних образів та деформованих персонажів.
Окремо простежується неабиякий вплив Гали Далі на творчість чоловіка. Не зважаючи на плітки про гомосексуальність Далі, російська дружина стала для нього багаторічним джерелом пристрасті та натхнення. Її ім'ям, поряд з іменем самого Далі, названий фонд, музей, площа, на якій він розташований, а також башта, в якій художник усамітнився наприкінці життя. Окрім того, Галі присвячена більшість робіт художника, а добру половину його картин прикрашає її зображення.
Музей легко упізнати за зовнішнім оздобленням - яскраво-червоні стіни завершуються дахом зі скляним куполом, і величезними курячими яйцями, які перемежовуються з фігурами гермафродитів. Саме в цій екстравагантній будівлі зібрано найбільшу колекцію творів визначного митця.
"Кожен, хто заходить сюди, повинен відчути себе трошечки божевільним", - любив повторювати Далі. І справді, всередині музей збентежує, насамперед, скупченням в одному місці предметів з діаметрально різним призначенням. На картинах, скульптурах та інсталяціях немає жодних написів. За наполяганням самого Далі, відвідувачам нічого не пояснюється, для того, щоб кожен з них по-своєму сприйняв та відчув цю сюрреалістичну реальність
Пройшовши через центральній вхід, ви опиняєтеся у внутрішньому дворі, де раніше розташовувалися театральні конюшні. Тут ви одразу зіткнетеся з невеличким божевіллям - прямо перед вами стоїть кадилак Аль Капоне з побитими шибками, фігурою оголеної жінки на капоті та рибальським човном, підвішеним зверху. Композиція зветься "Дощове таксі" і якщо кинути монету в прорізь поряд із передніми правими дверцятами машини - у салоні піде дощ.
За внутрішнім двориком знаходиться колишня театральна сцена, заставлена декораціями, виробленими Далі для театру. Зліва знаходиться Саса-дел-Тресор, - скарбниця, в якій виставлені ранні витвори художника.
Повернувшись назад, ви зможете здійснити ще одну цікаву подорож - на другий поверх в експозицію "Меблювання". Це - черговий портрет Гали, де диван - це її губи, камін - її ніс, картини - очі, а штори - волосся.
Кімнати та галереї над внутрішнім двориком у довільному порядку наповнені картинами, малюнками та іншими творами Далі. Також в музеї є Торре Галатея, - башта, в якій художник усамітнився після смерті Гали у 1979 році і провів останні роки свого життя. Тут виставлені переважно пізні роботи художника, в яких він вже відмовився свого "галюциногенного методу", у тому числі й подвійні "серійні" зображення Гали та Сальвадора, на які треба дивитися одночасно.
Сходи з правого боку ведуть до підземелля зі склепом, де похований Далі. За офіційними джерелами, художник, нібито, сам призначив музей місцем свого поховання. Однак існує й інформація про те, що Далі поховали у музеї Фігереса проти його волі, оскільки сам він хотів віднайти вічний спокій поряд зі своєю коханою Галою, у замку Пуболь, що на південь від Фігереса.
Експозиція несподівано обривається на виході з музею, але вона є настільки насиченою, що без сумніву задовольнить цікавість най прискіпливішого шанувальника творчості визначного художника.