Крокуючи Каталонією. Божевільний сюрреалізм Далі
Фігерес - невеличке, але найбільш відвідуване туристами каталонське містечко за 140 км від Барселони. "Тут народився, жив, шаленів і бісився Сальвадор Далі", - цей напис на меморіальній дошці одного з будинків придумав сам "божевільний геній сюрреалізму".
Головною пам'яткою Фігереса, власне, і є музей Гали та Сальвадора Далі, спроектований художником особисто і розташований на однойменній площі.
Робота над його створенням почалася у 1960 році, коли мер Фігереса попросив свого видатного громадянина подарувати місту кілька робіт, після чого митець зголосився створити масштабну виставку в будівлі зруйнованого під час громадянської війни місцевого театру.
Офіційно відомо, що Далі сповідував свій особистий "параноїдально-критичний метод", викликаючи у себе галюцинації для створення вигадливих і, часом, дуже еротичних образів та деформованих персонажів.
![]() |
Окремо простежується неабиякий вплив Гали Далі на творчість чоловіка. Не зважаючи на плітки про гомосексуальність Далі, російська дружина стала для нього багаторічним джерелом пристрасті та натхнення. Її ім'ям, поряд з іменем самого Далі, названий фонд, музей, площа, на якій він розташований, а також башта, в якій художник усамітнився наприкінці життя. Окрім того, Галі присвячена більшість робіт художника, а добру половину його картин прикрашає її зображення.
Музей легко упізнати за зовнішнім оздобленням - яскраво-червоні стіни завершуються дахом зі скляним куполом, і величезними курячими яйцями, які перемежовуються з фігурами гермафродитів. Саме в цій екстравагантній будівлі зібрано найбільшу колекцію творів визначного митця.
![]() |
"Кожен, хто заходить сюди, повинен відчути себе трошечки божевільним", - любив повторювати Далі. І справді, всередині музей збентежує, насамперед, скупченням в одному місці предметів з діаметрально різним призначенням. На картинах, скульптурах та інсталяціях немає жодних написів. За наполяганням самого Далі, відвідувачам нічого не пояснюється, для того, щоб кожен з них по-своєму сприйняв та відчув цю сюрреалістичну реальність
![]() |
Пройшовши через центральній вхід, ви опиняєтеся у внутрішньому дворі, де раніше розташовувалися театральні конюшні. Тут ви одразу зіткнетеся з невеличким божевіллям - прямо перед вами стоїть кадилак Аль Капоне з побитими шибками, фігурою оголеної жінки на капоті та рибальським човном, підвішеним зверху. Композиція зветься "Дощове таксі" і якщо кинути монету в прорізь поряд із передніми правими дверцятами машини - у салоні піде дощ.
![]() |
За внутрішнім двориком знаходиться колишня театральна сцена, заставлена декораціями, виробленими Далі для театру. Зліва знаходиться Саса-дел-Тресор, - скарбниця, в якій виставлені ранні витвори художника.
Повернувшись назад, ви зможете здійснити ще одну цікаву подорож - на другий поверх в експозицію "Меблювання". Це - черговий портрет Гали, де диван - це її губи, камін - її ніс, картини - очі, а штори - волосся.
Кімнати та галереї над внутрішнім двориком у довільному порядку наповнені картинами, малюнками та іншими творами Далі. Також в музеї є Торре Галатея, - башта, в якій художник усамітнився після смерті Гали у 1979 році і провів останні роки свого життя. Тут виставлені переважно пізні роботи художника, в яких він вже відмовився свого "галюциногенного методу", у тому числі й подвійні "серійні" зображення Гали та Сальвадора, на які треба дивитися одночасно.
![]() |
Сходи з правого боку ведуть до підземелля зі склепом, де похований Далі. За офіційними джерелами, художник, нібито, сам призначив музей місцем свого поховання. Однак існує й інформація про те, що Далі поховали у музеї Фігереса проти його волі, оскільки сам він хотів віднайти вічний спокій поряд зі своєю коханою Галою, у замку Пуболь, що на південь від Фігереса.
Експозиція несподівано обривається на виході з музею, але вона є настільки насиченою, що без сумніву задовольнить цікавість най прискіпливішого шанувальника творчості визначного художника.
![]() |
![]() |