Міжнародні закупівлі ліків: залишити не можна скасувати

Міжнародні закупівлі ліків: залишити не можна скасувати

Верховна Рада зробила перший крок до скасування антикорупційного кроку, який дав можливість закуповувати ліки для українців без "відкатів" та дистриб’юторських націнок.

Сталося це, коли в першому читанні проголосували законопроект 1076 "Про публічні закупівлі".

З важливого прогресивного законопроекту буквально видалили можливість для Міністерства охорони здоров’я закуповувати ліки та вакцини через міжнародні організації. При тому, що для Міністерства оборони, яке ніколи цю практику не використовувало, цю норму чомусь залишили.

Про користь міжнародних закупівель

Про те, що міжнародні організації вбили корупцію при закупівлі ліків в Україні, вже писало багато громадських організацій, а також офіційних структур – від Міністерства охорони здоров’я до Рахункової палати України.

ВІДЕО ДНЯ

Ціни на ліки впали в середньому на 40%. Саме це стало головним аргументом, чому цей механізм закріпили в законі і для Міністерства оборони, щоб закуповувати ліки дешевше і для військових.

Усі ці заощаджені відсотки – не просто цифри. Це в першу чергу людські життя.

Це життя Вані, хворого на рак крові, який тепер отримує лікування від держави, адже раніше його ліки коштували 97 доларів за пігулку, а тепер 1,5 долара.

90% онкологічних препаратів сьогодні МОЗ закуповує дешевше, ніж до міжнародних закупівель. На деякі ліки ціну вдалося знизити у 67 разів.

Сьогодні 10 видів вакцин від 10 небезпечних хвороб є в усіх областях України. Такі показники маємо вперше за останні роки.

Вакцини для України закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) – лише якісні і ефективні, які давно і широко використовують у світі і мають гарантію якості.

Нині держава повністю забезпечує безоплатне стентування для всіх пацієнтів з інфарктом, які потребують негайної допомоги.

Прорив у забезпеченні стався у 2016 році, коли міжнародні організації за ті самі кошти змогли закупити втричі більше стентів у 2016 році, ніж це робив МОЗ до запровадження закупівель через міжнародні організації.

Це лише кілька прикладів ефекту міжнародних закупівель для українських пацієнтів.

Якщо така хороша ініціатива працює – навіщо ж її скасовувати і чому вона тимчасова?

Як співавтор закону про міжнародні закупівлі, точно знаю реальну причину "тимчасовості" цього заходу. Справа в тому, що цей закон дуже важко проходив через парламент у 2015-му році.

Незважаючи на те, що ця вимога була присутня в тексті Коаліційної угоди Верховної Ради IX скликання, деякі депутати, власники фармацевтичного бізнесу та їхні друзі почали активно ставити палиці в колеса на шляху цього закону.

Коли цей закон зареєстрували, фармацевтичні представники, які тоді сиділи у Верховній Раді депутатами, зареєстрували 6 альтернативних законопроектів з однією метою: не дати ухвалити цей проект закону взагалі.

Адже "клонування" законопроектів – відома практика блокування проектів законів в парламенті. Саме тоді однією з правок вони обмежували дію закону усього на 1 рік.

Ціль такого обмеження була не в тому, щоб реформувати систему, а в тому, щоб не дати запустити нову. Всі розуміли, що така реформа повністю за рік не запрацює.

Лише під час багатогодинних перемовин з депутатами громадськості вдалося подовжити дію цього закону хоча б на 4 роки.

Але логіки в такому обмеженні насправді немає. Здійснення закупівель ліків та медичних виробів із залученням міжнародних організацій – лише можливість, не обов’язок.

Це "подушка безпеки" для кожного пацієнта України, яка гарантуватиме закупівлю життєво важливих ліків у разі, якщо МОЗ або підпорядковане йому ДП не зможе з тих чи інших закупити ліки або вакцини.

Або ж якщо до МОЗ повернуться корумповані чиновники, які роками наживалися на закупівлях ліків в медицині.

Міжнародні закупівлі та ProZorro

Україна сьогодні має унікальну можливість використовувати 2 ефективних механізми закупівлі ліків: через міжнародні організації та через систему ProZorro. Чи варто їх порівнювати? Ні, адже найбільша ефективність саме в їх поєднанні, а не протиставленні.

Наївно було б думати, що міжнародні організації, такі як Програма Розвитку ООН або Дитячий Фонд ЮНІСЕФ, які сьогодні закуповують для України більшу частину ліків та вакцин, вийдуть на торги в систему ProZorro.

У цих організацій існують свої процедури, затверджені і ухвалені для всіх організацій із сім’ї ООН, які не передбачають участі в таких національних площадках.

Міжнародні організації використовують для закупівель свої власні процедури, які дозволяють повністю викорінити корупцію в тендерах МОЗ і заощаджувати до 40% коштів.

Ще більш наївно було б думати, що всі виробники, які сьогодні виходять на міжнародні закупівлі з-за кордону, які не мають своїх представництв в Україні, одразу і бігом вийдуть на торги українського ДП "Медичні закупівлі України", ще й в систему ProZorro.

Цьому є кілька причин. По-перше, незацікавленість виробників виходити на ринок України. Коли в Україні є невелика кількість пацієнтів або ж вартість самої закупівлі є невисокою, часто фармацевтичні компанії не виходять на торги.

Іноді такі лікарські засоби взагалі не є зареєстрованими в Україні, а тому спрощена реєстрація, яка працює сьогодні для міжнародних закупівель, стає у нагоді.

Без міжнародних закупівель сьогодні для українських пацієнтів були б недоступні десятки препаратів, до прикладу, Космеген для дитячої онкології. До введення міжнародних закупівель волонтери завозили в Україну контрабандою.

Окрім того, ціни на стенти, які сьогодні отримує Україна, є такими лише завдяки міжнародній конкуренції, якої навряд чи можливо досягти в Україні.

А деякі виробники ліків від онкології або вакцин відверто говорять, що працюють більше з ринком ЄС та США. І сьогодні вони дають Україні такі ціни на лікарські засоби лише завдячуючи довгостроковій співпраці з авторитетними міжнародними організаціями.

Тому потрібно дуже обережно передавати закупівлі ліків та медвиробів, які сьогодні ефективно здійснюють міжнародні організації, до національного закупівельника, використовуючи чіткі критерії (конкуренція на ринку, реєстрація, обсяги закупівель).

Що таке насправді реформа державних закупівель

Ви здивуєтеся, але це не введення міжнародних закупівель і не використання системи ProZorro. Це два кроки, які є важливими антикорупційними етапами реформи. Але суть її в іншому.

Міністерство охорони здоров’я щорічно здійснює закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та імунобіологічних препаратів за 40 напрямами, що налічують близько 1300 найменувань.

Це означає, що щороку МОЗ чи міжнародні організації мають провести близько 1 300 тендерів, адже майже кожен препарат закуповується окремо.

Це величезна кількість навантаження як на Міністерство охорони здоров’я, так і на міжнародні організації.

Але так не повинно бути в майбутньому.

Система закупівлі ліків та медичних виробів буде змінена разом із впровадженням реформи охорони здоров’я.

По-перше,Національна служба здоров’я платитиме безпосередньо лікарні за певну послугу – наприклад лікування інфаркту – певну кількість коштів.

І тоді питання забезпечення стенту, який входитиме в ціну послуги, буде належати безпосередньо лікарні. Саме вона буде зацікавлена в закупівлі стенту за найнижчими цінами.

Для цього було створено ДП "Медичні закупівлі України", яке, використовуючи систему ProZorro, буде працювати з ринком щодо зниження цін, об'єднувати місцеві закупівлі та проводити рамкові закупівлі, формуватиме і вестиме електронні каталоги для допорогових закупівель медичних товарів, а також буде підвищувати рівень професійності в сфері закупівель.

По-друге, буде розширена програма реімбурсації, якою сьогодні є програма "Доступні ліки", коли пацієнт має право обирати ліки, вартість яких повністю чи частково покривається державою.

Чому українська агенція поки не може купувати, як міжнародні організації

На жаль, наразі у МОЗ та ДП "Медичні закупівлі України" відсутня можливість проводити закупівлі так само ефективно, як і міжнародні спеціалізовані організації.

Для цього потрібно вносити зміни в закони. Наприклад, дозволити агенції купувати ліки напряму за кордоном, а не лише в українських представників, заключати довгострокові договори, вести перемовини з виробниками напряму. Таких змін безліч і їх потрібно подавати окремим законом.

Передача закупівель від міжнародних організацій до ДП може супроводжуватись перебоями у поставках через оскарження закупівель, відсутність постачальників окремих лотів та інші причини, що також буде підривати довіру до МОЗ.

Також важливо пам’ятати, що деякі лікарські засоби просто неможливо купувати через систему ProZorro. Їх просто не буде для українських пацієнтів.

Тому, рублячи з плеча цю норму в новому законі про "Публічні закупівлі", потрібно в першу чергу думати про те, що ми раптом можемо обрубати чиєсь життя.

Виправлятимемо цю помилку та повертатимемо норму про міжнародні закупівлі в закон разом з головою комітету здоров’я нації Михайлом Радуцьким в найближчі дні.

Це дозволить два роки плавного переходу закупівель ліків та медвиробів на інші системи постачання, а вакцини залишить назавжди для закупівлі через міжнародні організації.

Ольга Стефанишина, заступниця міністра охорони здоров’я з питань євроінтеграції (2018-червень 2019 рр.), народна депутатка, екс-виконавча директорка БФ "Пацієнти України"

Вас також може зацікавити:

10 побед для пациентов, или "Что она сделала, эта Супрун?"

Кабмін затвердив створення Нацагентства із закупівлі ліків

Три факти про медзакупівлі в дорослій онкології

Міжнародні організації економлять 40% дербюджету на закупівлі ліків – фахівці

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя

Титульне фото: VadimVasenin/Depositphotos

Реклама:

Головне сьогодні