Пане Шмигалю, це не смішно

Залишились у давній історії людства часи, коли виживання залежало від чоловічої фізичної сили та жіночої здатності народжувати.

Світ змінився, ґендерні ролі та можливості природним чином збалансувались, але печерні (в прямому сенсі) "скрєпи" досі існують і значно ускладнюють жіночі життя.

Розвинуті країни зрозуміли це ще у минулому сторіччі та почали підтримувати ініціативи із захисту жінок.

Не тому, що вони потребують якихось особливих привілеїв, а тому, що наданих жінкам не так вже й давно права на освіту і права голосувати недостатньо – усі права людини мають стати доступними для жінок.

Мають втратити печерну прив’язку до статі взагалі. І у законах, і в головах.

З 1975 року Міжнародний жіночий день 8 березня відзначається на рівні ООН.

Для чого?

Ні, не для того, щоб святкувати "скрєпи" про "прекрасну стать" та "жінкам – квіти".

А для того, щоб формувати глобальну спільноту, в якій кожна жінка і дівчинка має права і можливості повною мірою реалізовувати свій потенціал, творити своє життя так, як вона хоче і мріє, а не так, як їй вказують інші.

Україна, попри всі спекуляції на "традиційних цінностях", теж розуміє це.

Як би не переконували вас посланці з минулого, українці готові змінюватися разом з усім світом.

Майже 40% опитаних вважають, що жінок замало представлено у політиці

82% українців підтримують те, що жінки йдуть у політику, а близько 50% – переконані, що жінки недостатньо представлені в уряді, Верховній Раді та місцевій владі.

Майже 40% опитаних вважають, що жінок замало представлено у політиці, 30–35% – що їх недостатньо у правоохоронних органах та науці, 26% – в армії. Це – думка народу станом на кінець лютого 2020 року.

Що ж роблять "слуги народу" та їхні призначенці?

Ігнорують її. Серед кількадесят міністрів нового уряду – одна жінка, про яку новий прем’єр-міністр Денис Шмигаль навіть не одразу згадав, представляючи свій Кабмін.

І віджартувався, що обирали членів уряду за професіоналізмом, "щедро" додавши, що фахівці трапляються і серед жінок.

І повідомив, що має двох доньок, що, на його думку, має якось врятувати його від звинувачень у сексизмі.

[BANNER1]

Шановний пане прем’єр, давайте поясню на прикладі ваших доньок, чому це не смішно.

Чи дійсно ви хочете будувати країну, де керівники-чоловіки просто забуватимуть про ваших доньок?

Де ваші доньки мали б народитися синами, щоб мати шанс посісти певні посади й отримувати вищу платню за свою роботу?

Де чоловіки вважатимуть нормальним ляснути ваших доньок по стегну, бо дівчата гарно виглядають?

Де вони з великою ймовірністю ризикують стати жертвами домашнього насильства, бо чоловіки вважають себе у шлюбі головними?

Ґендерна рівність – це, пане прем’єр, не привід для жартів.

Проблеми жінок – не привід посміятися, як це зробили ви разом з депутатами монобільшості.

І не модний тренд, від якого можна просто відмахнутися, виконавши (або й не виконавши) якісь формальні вимоги.

[BANNER2]

Ваше ставлення визначає, у якому світі будуть жити ваші доньки.

Чи зможуть вони безпечно пройти по вулиці, зайти у ліфт, сісти у таксі?

Чи будуть вони захищені удома, чи доведеться їм якось уночі хапати дітей і рятувати своє життя, як Оксані Мамченко – матері 12 дітей, яка зараз опинилася без даху над головою, бо поліція неспроможна захистити її та дітей від агресора у власному домі? Хочете над цим посміятися?

Ви в курсі, що дві третини українських жінок зазнали психологічного, фізичного або сексуального насильства від власного чоловіка або іншої особи?

У Верховній Раді майже 90 жінок – тобто 30 з нас стикалися з цим.

Вам ще весело?

Можливо, депутаткам пощастило – ми освічені, сильні, сміливі, ми вибороли право визначати майбутнє країни.

А як щодо дівчинки з далекого села або з шахтарського містечка, яка росте і бачить, як тато б’є маму, а може, і її саму також?

Якій у школі кажуть: "Ти ж дівчинка, нашо тобі та математика, головне для жінки – вдало вийти заміж"? Яка потім таки вийде заміж, і її битиме чоловік або кине її разом з дітьми й не платитиме аліменти, як 125 тисяч чоловіків, з яких минулого року аліменти довелося стягувати через державних виконавців?

Цій дівчинці буде складно знайти хорошу роботу, адже все життя вона чула, що головне – це чоловік і діти, що краще подбати про свою зовнішність, щоб вдало вийти заміж, ніж повчитися.

І робота її оплачуватиметься гірше, бо жінки в Україні отримують на 20% менше, ніж чоловіки, і на співбесіді її обов’язково запитають, чи одружена, чи є діти, коли планує народжувати – і ще подумають, чи взагалі брати її на роботу, бо ж це вічні декрети, лікарняні, відгули.

Бо чоловіки в Україні, на відміну від розвинутих країн, практично не приділяють часу піклуванню про дітей.

[BANNER3]

Їй буде складно за себе постояти, бо все життя вона чує: "Будь скромніша, не кричи, не злися, ти ж дівчинка, посміхайся, не сперечайся, не будь агресивна".

А потім, якщо їй, як мільйону жінок в Україні, не пощастить натрапити на агресивного чоловіка, вона ж буде в очах суспільства в цьому і винна, адже не захистила себе, не дала відпір.

Вам здається, що ці страшні речі десь далеко, що вони не мають відношення до вас особисто?

Чи тим паче до формування уряду?

Але для всіх цих жінок важливо, щоб у владі були ті, хто реально розуміє їхні проблеми і захищатиме їхні права.

Для дівчат важливо бачити, що жінка може стати не лише дружиною і матір’ю. Що вона також може стати депутаткою, очолити міністерство, уряд чи навіть цілу країну.

Що вона зможе стати науковицею і поїхати на Південний полюс, як Марія Павловська, чи увійти у Президію академії наук України, де зараз тільки одна жінка – Елла Лібанова, директорка Інституту демографії.

Що вона зможе стати успішною професіоналкою чи започаткувати власний бізнес, як моя колега Кіра Рудик, власниця великої ІТ-компанії. І що ні для кого це не буде приводом для жартів.

[BANNER4]

У той час, як український парламент голосував за уряд без жінок, Єврокомісія оприлюднила Стратегію гендерної рівності до 2025 року. В цьому документі – реальна рівність чоловіків та жінок названа однією із засадничих цінностей ЄС, запорукою розвитку економіки та суспільства в цілому.

Якщо проблеми жінок не здаються очільникам нашої держави достатньо серйозними, можливо, приклад найбільш розвинутих країн світу підштовхне їх задуматися.

А я завжди буду поруч, щоб нагадати.

Бо за останні півроку усі журналісти, депутати та урядовці знають: у моїй присутності з правами жінок краще не жартувати.

Інна Совсун, народна депутатка України, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Що подивитися до 8 березня: добірка серіалів та фільмів від Netflix та "ООН-жінки"

Українці здебільшого вважають, що справа жінки – сім’я, а чоловіка – заробітки. Опитування

"Ви ж не жінка, ви людина серйозна": Зеленського знову підловили на сексизмі. ВІДЕО

Чому жінки та ВВП пов’язані, й до чого тут персональний вибір

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.