Роль культури: приклад Німеччини, показовий для України
Минулий рік чи не найкраще показав, що українці не усвідомлюють цінність культури і її роль для успішного майбутнього держави.
Візьмемо Німеччину. На початку карантину уряд виділив 50 млрд євро на підтримку локального культурного сектору.
Кошти виплачувалися в основному у формі грантів, що не тільки покривали орендну плату майданчиків для різних мистецьких заходів і виплату зарплат, а й підтримували ЗМІ, включно з газетами.
Українські економічні реалії не можна порівнювати з німецькими. На жаль, наша держава поки економічно не готова повністю фінансово компенсувати галузі отримані збитки.
І гранти інституційної підтримки, які нам вдалось відстояти, стали дійсно унікальним прецедентом.
Саме тому, крім прямої фінансової допомоги в розмірі майже 700 млн грн, для сфери культури було досягнуто ряд законодавчих змін, які полегшують діяльність, або ж дають можливість не витрачати кошти.
Були впроваджені ініціативи, що дозволяють бізнесу економити та витрачати менше грошей на оренду, утримання кадрів.
Зокрема, впровадження податкових пільг та реалізація 7% ставки культурно-туристичного ПДВ.
У випадку із нашою країною, значення культури поступово розсіювалося роками. Не було системності, визнання ваги і чіткого позиціонування.
Сьогодні ми живемо у час, коли не всі українці мають коректне розуміння "культури". Асоціативно це театри та музеї. І на цьому крапка. А з креативними індустріями ситуація ще складніше.
Великою проблемою постає і піратство. Безкоштовний контент більш привабливий, усвідомлене споживання і підтримка творців ігнорується.
Чому ж у Німеччині по-іншому?
Креативні підприємці та культура там цінуються. Не тільки з боку економічного потенціалу сфери, але й за вклад у освіченість та єдність народу.
Порівняємо, як би могло бути в Україні, якщо б цим почали займатись від початку незалежності.
У Німеччині усвідомлення значущості культури виховувалося змалечку, і не одне покоління.
Ще після завершення Другої світової країна почала посилено відновлювати та інвестувати в свою культуру. При цьом, не знищуючи повністю минулу культурну спадщину, а із розумом до неї ставлячись.
Тому вже багато років німці живуть із розумінням, що уособлює культура і навіщо вона потрібна.
Візьмемо Берлін – столиця надзвичайного культурного розмаїття. Кожен район має свої культурні фішки: виставки сучасного мистецтва, парк під відкритим небом на місці закритого аеропорту, клуби, нестандартні музеї, книжкові магазини-лабіринти, у яких проводять чимало часу.
Збережно історичні та архітектурні пам’ятки, та й східний і західний Берлін візуально легко відрізнити.
Столиця Німеччини вміло поєднує історію і сучасність: Берлінська стіна, що стала арт-об’єктом, таблички із екскурсом у минуле на історичних місцях, "Чекпоінт Чарлі".
 |
| Берлінська стіна стала арт-об’єктом. Фото ImageSource/Depositphotos |
А точки культурного дозвілля тепер повноцінна частина життя як міста, так і його жителів. І німці дійсно активно користуються цим, адже атракції модернізовані під їх потреби.
Книжкові магазини у декілька поверхів з продажем книжок різними мовами, різних форматів і для різних аудиторій, але з акцентом на підтримку саме німецьких авторів. Там і кава, і інтернет, і супутні товари – канцелярія, фірмовий мерч, подарункові видання, навіть іноді навушники чи платівки. І все це – аби максимально залучити відвідувачів.
Музеї та виставки – не за застарілою програмою, а повністю інтерактивні і візуальні: костюми з фільмів, сучасні інсталяції, розповідаються історії життя німецьких акторів та режисерів.
Тобто перш за все влада Німеччини прагне показати, що таке "німецьке" і для німців, і для туристів.
Через розуміння ваги культури нема "сірого" ринку як такого. Наприклад, піратство карається суворо: штрафи за нелегальний контент як для постачальників, так і для споживачів. Тому що скачування – це підтримка незаконного.
При чому штрафи за перше порушення стартують від 150 євро і сягають 1000 євро за повторні.
Після такого дивитися фільм або завантажити пісню безкоштовно не хочеться, і скачати торентом також. Бо платити доведеться стільки, що вистачить на декілька місяців підписки на Netflix чи то AmazonPrime.
Культура у Німеччині авторитетна галузь і, що важливо, – за культурні послуги там хочуть платити.
Живучи у країні з таким ставленням до сфери культури, у скрутний час карантину уряд Німеччини забезпечив її безповоротною фінансовою підтримкою.
В Україні ж ковід лише "у всій красі" викрив проблему не усвідомлення цінності та впливу культури. Маємо надолужувати втрачене і робите це цілеспрямовано та активно.
Якщо необхідно пропагувати здоровий глузд у ставленні до культури – Міністерство культури та інформаційної політики готове цим займатися.
На шляху до популяризації ми відстояли бюджет у 12,5 млрд грн на 2021 рік.
Плануємо реалізувати ряд ініціатив та проектів, включаючи "Велику реставрацію", будівництво Центрів культурних послуг, читацьку реформу, оновлений підхід до мистецької освіти… і це лише початок списку.
Інвестиції в культуру – це гарантія успіху для держави. За цим слідує читаюче населення, підвищення рівню медіграмотності і освіченності, підтримка і активне споживання вітчизняного продукту, а також ріст частки креативних індустрій у ВВП країни.
Причин та аргументів для посиленого курсу на розвиток культури – безліч. Залишається комплексно працювати.
І допомога має бути двосторонньою: свої кроки назустріч визнання ваги культури повинно зробити і суспільство.
Олександр Ткаченко, міністр культури України, спеціально для УП.Життя
Титульне фото з Науково-природознавчого музею Берліну, автор Radiokafka/Depositphotos
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
З "ковідного" фонду дали 100 млн на патріотичні серіали. Це заплановано ще з літа – Ткаченко
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.